Фото: Офіс президента
Уранці 16 вересня співробітники Головного управління розвідки Міноборони України готувалися до відльоту в Кабул, звідки мали евакуювати майже 100 людей — українців та афганців, які перебувають у зоні ризику. Планували повернутися додому за кілька годин, але зрештою для повернення команди до Києва знадобиться сім днів, дві поїздки в Кабул і нервові переговори з талібами.
Про те, як проходила евакуація, розповів репортер Майкл Швірц з газети The New York Times.
Це була перша українська місія з моменту, коли американські війська залишили Афганістан і країна опинилася під повним контролем «Талібану». Команда українських військових зібралася у коло біля аеропорту «Бориспіль», передаючи одне одному пляшку віскі. Як пояснив журналіст, це своєрідний ритуал, щоб заспокоїти нерви.
Перед тим, як сісти на літак, старший офіцер повідомив генералу Кирилу Буданову: таліби гарантували, що літак може приземлитися у міжнародному аеропорту Кабула. Мовляв, літак зможе залишитися там, поки евакуйовані сідатимуть на борт, а потім — зможе безпечно вилетіти. Таліби запевняли, що весь процес займе всього кілька годин. На це генерал Буданов відповів: «Ви їм вірите?».
Зрештою для повернення команди до Києва знадобиться тиждень, дві поїздки в Кабул і нервові переговори з талібами. Українці евакуювали 96 людей. Серед них групу студентів університету, спонсорованого Ватиканом, і трирічного хлопчика, пораненого під час теракту у кабульському аеропорту минулого місяця.
Протягом кількох днів «Талібан» відмовлявся звільняти людей, яких сподівалися врятувати українці. Вони неодноразово змінювали умови угоди про евакуацію, вимагаючи офіційного визнання від українського уряду. А в якийсь момент навіть погрожували командувати літаком.
Як тільки український літак приземлився у Кабулі 16 вересня, представники «Талібану» заявили, що не дозволять евакуйованим сісти на борт без письмового звернення українського уряду на адресу «Ісламського емірату Афганістану». За словами Буданова, це можна трактувати як акт визнання їхнього уряду, що українська сторона категорично відмовляється робити.
Літак повернувся до Києва перш ніж знову вилетіти до Кабула 19 вересня. Військові чекали, поки команда на місцях та офіційні особи в Україні вели напружені переговори з чиновниками «Талібану».
«Найбільша складність полягала в тому, що не було ієрархії влади. Кожна людина, яка має хоча б якусь ознаку свого статусу, впевнена, що вона знає, як зробити краще. На розв’язання кожного питання пішло багато часу», — розповів на умовах анонімності один з українських офіцерів, які брали участь в операції.
Навіть, на перший погляд, незначні розбіжності могли зруйнувати всю місію. Українці створили друкований список імен евакуйованих, де кожна родина була виділена різним кольором. «Талібан» відмовився прийняти список, вимагаючи лише чорно-білу роздруківку.
Українська команда провела 4 дні та ночі на чартерному комерційному авіалайнері. Інколи їх лякали незрозумілі звуки стрілянини, що лунали біля літака. Для евакуйованих цей період був стражданням. Майже тиждень вони прибували щодня о шостій годині ранку, сподіваючись сісти на рейс. А зрештою чекали в аеропорту майже 12 годин, залишаючи його розчарованими.
Рятувальна місія ледь не зірвалася за день до евакуації. Тоді співробітники служби безпеки в аеропорту заявили, що літак має вилетіти за 30 хвилин без евакуйованих, інакше його візьмуть під контроль. Українські посадовці не розкривали подробиць про те, як вони розв’язали це питання. Однак послалися на допомогу Туреччини, Пакистану та Катару, а також Валі Монавара — посла в Україні від попереднього уряду Афганістану.
Один з евакуйованих, 36-річний чоловік (він відмовився назвати своє ім’я, оскільки працював в афганських спецслужбах і навчався у США) розповів, що представники талібів двічі телефонували йому та погрожували. Він змінював місцеперебування кожні 24 години з міркувань безпеки. Боявся, що його впізнають кожного разу, коли їхав до аеропорту, сподіваючись потрапити на український літак.
«Я ставлю під загрозу своє життя і життя своїх рідних», – сказав він.
Урешті увечері 23 вересня літак з українцями та афганцями приземлився у «Борисполі». Цей рейс, пише репортер, став несподіваним рятувальним колом. Адже багато хто вже не сподівалися втекти з країни. Працівники Червоного Хреста чекали на евакуйованих у закритому терміналі міжнародного аеропорту з чаєм і термоковдрами.
«Я чекав на евакуацію півтора місяця. Але нам з сім’єю ніяк не вдавалося вилетіти. Спочатку Україна, а потім Бог вислухали наші молитви», — розповів 38-річний Харімі.
Він приїхав до Києва з шістьма членами сім’ї, серед яких маленька донька.
Інший евакуйований, 39-річний Назір, був професором образотворчого мистецтва у Гератському університеті. Він втік до України разом з дружиною та трьома дітьми. Перед втечею він знищив свою галерею, щоб вона не дісталася талібам.
Майже два десятки людей, які перебувають у первинному списку евакуйованих українців, залишилися в Афганістані. Серед головних причин називають відсутність дійсних проїзних документів на момент прибуття до кабульського аеропорту. Загалом Україна евакуювала понад 700 людей, зокрема журналістів The Wall Street Journal, Stars and Stripes та USA Today.
«Україна не залишить своїх громадян або громадян інших країн у небезпеці», – сказав керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
Генерал Буданов каже, що радий, що його колеги зараз вдома у безпеці. Після того, як в аеропорту біженців з Афганістану передали представникам імміграційної служби, він знову зібрав свою команду, витягнув пляшку «Jack Daniel’s» і передав її по колу.
За словами генерала Кирила Буданова, попри те, що Афганістан залишили американські військові, українська місія триватиме.
«Більшість країн Заходу, на мою думку, не зроблять чогось, якщо це небезпечно. Ми живемо з війною сім років, тому наше розуміння того, що є небезпечним, трохи інше», — сказав він.
Як пише репортер, без американських військових мало країн були готові відправити своїх людей та літаки до Афганістану, щоб продовжити евакуацію.
Про успішні евакуації Україною людей з Афганістану президент України Володимир Зеленський сказав під час свого виступу в ООН.
Читайте також: «Українські військові стали для нас ангелами»: афганці розповіли канадському The Globe про евакуацію
Україна до 31 серпня організувала шість евакуаційних рейсів, які вивезли з Афганістану понад 650 людей. МЗС повідомляло, що Україна планує продовжувати евакуацію українців з Афганістану після 31 серпня.
За даними дипломатів, на території Афганістану на початок вересня залишалося 159 громадян України, які висловили бажання повернутись додому.
28 серпня до Києва прибули три літаки з евакуйованими з Афганістану. Двома цивільними та одним військовим бортом евакуювали близько 360 людей, з них — близько 80 громадян та громадянок України.
Першим українським літаком 16 серпня вивезли майже 79 громадян та громадянок України, Афганістану, Білорусі, Нідерландів, Хорватії, Таджикистану. Серед них були й зовсім малі діти. Українок та українців на борту було 8.
Згодом ще 153 українці та українки зв’язалися з дипломатами та попросили допомоги в поверненні додому. Серед них 12 людей, які працювали за субконтрактами від ООН на військовій базі.
Частину з них евакуював другий український евакуаційний борт — військовий літак Іл-76МД. Літак вранці 22 серпня привіз до України 83 громадян та громадянок. 31 з них — українці та українки. Евакуювали громадян України, журналістів Wall Street Journal та «Радіо Свобода», які були в найбільшій небезпеці, дітей та жінок.
А 23 серпня евакуювали 41 українця (14 громадян України та 27 дітей) та 57 афганців.
Евакуація була непростою. Громадському радіо розповіли в МЗС про те, що один з українських літаків у Кабулі захоплювали та викрадали. Проте, на щастя, усіх охочих вдалося вивезти з Афганістану, сказав глава Офісу президента Андрій Єрмак.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток: