Фото: Кам'янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція
Археологи під час досліджень у Кам’янці-Подільському виявили у сквері поблизу Вірменського бастіону досі невідому рідкісну підземну галерею, зведену раніше XVII століття.
Про це пише місцеве видання ye.ua.
Дослідження, під час яких виявили підземелля, проводила в листопаді Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» на замовлення «Музею мініатюр замків України».
Перед тим, як облаштувати додатковий вхід до музею із вулиці Замкової, археологи дослідили територію. Без таких досліджень в історичній частині міста будь-які земляні роботи заборонені.
Саме тут, поблизу Вірменського бастіону, вздовж муру, спорудженого у другій половині ХХ століття під час облаштування території скверу, археологи заклали траншею довжиною 8 і шириною 3 метри. Колись тут існував проїзд з вулиці Францисканської на сучасну Замкову.
Як зазначає Павло Нечитайло, кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції, уже на приблизно півметровій глибині в траншеї знайшли кут кам’яниці:
«До слова, ця кам’яниця відома з планів середини XVIII століття. Станом на 1810 рік, там був розташований «Домъ со службами командира артиллерийской гарнизонной команды». Решту простору закладеної траншеї займала засипка. А в ній археологи натрапили на артефакти трипільської культури, раннього залізного віку, доби середньовіччя і нового часу».
Найцікавіше, каже Павло Нечитайло, чекало дослідників на глибині 3-х метрів.
«Тут знайдено фрагмент фундаменту ще більш ранньої кам’яниці, котра датується XVII століттям. А поруч із нею археологам відкрились залишки господарської ями другої половини ХІІІ-першої половини XIV століття. Саме того часу, коли Кам’янець був частиною Золотої Орди».
Знахідками золотоординського періоду, які трапилися археологам у цій ямі, є, зокрема, фрагменти чаш на кільцевому піддоні. Одна з чаш вкрита зсередини поливою. Також тут знайшли монету, завдяки якій після очищення науковці зможуть чіткіше датувати цю яму золотоординського періоду.
Північніше археологи відкрили заглиблений котлован житла кінця XVI-початку XVII століття. І саме цей котлован зруйнував споруду більш раннього періоду: під стовповою ямою, археологам відкрився фрагмент підземної галереї.
«Цей виявлений підземний прохід має вигляд коридору, вибитий він у верхній скельній породі. Зберігся він на висоту приблизно 1,7 метра. Ширина — не більше метра. В одному з місць залишився суглинок, який немовби утворює аркове склепіння. Ми припускаємо, що це підземний перехід в бік Вірменського бастіону, який виходив на Вірменський ринок, або підвальне приміщення. Поки що маємо такі дві версії. Але все ж ближче схиляємося до підземного переходу», — розповів Петро Болтанюк, археолог, який працював на розкопках, науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
Історичних відомостей про Вірменський бастіон не багато.
«У межах Вірменського бастіону існувало давньоруське укріплення. Тож, не виключено, що це міг бути перехід саме туди. Можемо припустити, що знайдений хід існував десь в межах XIII–першої половини XVI століть. Бо верхня засипка, яка вже потрапила в саме підземелля, належить до другої половини XVI-го–початку XVIIстоліття».
Із історії Вірменського бастіону відомо, що свого часу тут існувало давньоруське городище, а з початку XVII століття — монастир босих кармелітів. Учений припускає, що в період цих перебудов і був засипаний знайдений підземний перехід.
«Відрізок переходу, який ми відкрили, близько двох метрів. Він точно зроблений штучно, тобто людьми. Як підлога в ньому використовується скельна плита. А датування наразі поки широке».
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS