«Проти фальсифікації історії Голодомору-геноциду»: науковці та громадськість направили владі відкритого листа

На сайті «Історичної правди» опублікували «Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу»

«Збільшення кількості жертв Голодомору без достатніх ґрунтовних і фактологічних досліджень та верифікації їх результатів завдають непоправної шкоди відновленню та збереженню національної пам’яті українського народу. Такий крок виставляє найбільшу трагедію українського народу як предмет маніпуляцій, де кількість жертв визначається не об’єктивними дослідженнями, а фальсифікаціями», — йдеться в описі.

Адресували листа президенту України Володимиру Зеленському, прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, секретарю Ради національної безпеки та оборони Олексію Данілову, міністру культури та інформаційної політики України Олександру Ткаченку, міністру освіти та науки України Сергію Шкарлету, міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі, президенту Світового конгресу українців Павлу Ґроду.

---

Громадське радіо публікує текст листа повністю.

---

Ситуація, що склалась у сфері досліджень та відновлення пам’яті українського народу стосовно Голодомору та масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років не залишає нам іншого виходу, як публічно звернутись до органів влади для врегулювання декількох критичних проблем, пов’язаних із діяльністю Національного музею Голодомору-геноциду (далі – Музей).

7 вересня 2021 року на організованому Музеєм Міжнародному форумі «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо» було презентовано висновок комплексної судової статистично-криміналістичної експертизи (далі – Експертиза), у якій, зокрема,  йдеться про 10,5 млн жертв Голодомору в 1932–33 роках.

Основним повідомленням форуму була теза про те, що «комуністичний тоталітарний режим знищив 10 млн 500 тис. українців», оприлюднена у книжці «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань / Упоряд: О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021. – 520 с.». Матеріали, викладені у експертизі, підібрані тенденційно, окремі – відверто фальсифіковані, а методика визначення втрат викладена описово та не пройшла жодної наукової апробації.

За результатами наукових досліджень, здійснених фахівцями різних країн, діапазон оцінок втрат української людності внаслідок Голодомору лежить в межах від 2,6 млн до 5,0 млн. За оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України – 3,9 млн. Результати досліджень демографів оприлюднені в провідних українських та авторитетних закордонних виданнях (і визнані міжнародною спільнотою).

Авторитетні історики та демографи вказали на цілу низку фальсифікацій і методологічних помилок Експертизи та піддали жорсткій критиці її результати. Вони не заперечують можливості зміни усталеної та юридично закріпленої цифри втрат, проте вважають, що це буде можливо лише у разі появи нових науково перевірених аргументів.

Український інститут національної пам’яті відреагував на появу книги та звернувся з листом до Національної академії наук України з проханням дати наукову оцінку методології та результатам Експертизи.

Інститут історії України дав чітку відповідь, що наявна джерельна база й дослідження не дають підстав для висновків, наведених в цій Експертизі.

Своєю чергою, УІНП як профільна інституція, що займається відновленням та збереженням національної пам’яті українського народу, застеріг від використання висновків Експертизи в офіційній комунікації та законодавчій практиці до остаточної верифікації її результатів. Таким чином УІНП та провідний профільний науково-дослідний інститут України дали свою оцінку Експертизі, виданій під егідою Музею. А також застерегли від використання висновків Експертизи у законодавчій практиці.

Тим часом керівництво Музею вже активно пропагує ці дані в Україні та світі як науково доведені.

25 листопада у Києві відбувся публічний прем’єрний показ документального фільму «10.5». Покази стрічки заплановані у посольствах і консульствах України за кордоном.

9 листопада згадані дані презентував у Постійному представництві України при ООН в Нью-Йорку Володимир Сергійчук, професор КНУ ім.Шевченка та голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду.

Водночас із пропагуванням результатів науково недоведеної Експертизи триває медійна кампанія, націлена на дискредитацію українських та закордонних науковців, які у своїх оцінках втрат від голоду в 1932–1933 роках дотримуються науково вивірених цифр.

Упорядники згаданої книги нівелюють спроби конструктивної наукової дискусії та звинувачують опонентів у запереченні геноциду, антиукраїнській позиції та навіть захисті інтересів Росії.

Просимо детально вивчити ситуацію, що склалась у Музеї. За свідченнями колишніх працівників, державною науковою установою фактично керує стороння особа – член наукової ради Інституту дослідження Голодомору Микола Герасименко, який чинить тиск на дослідників, спонукаючи до фальсифікацій.

Колишні працівники почали оприлюднювати інформацію про несприятливу атмосферу та  авторитаризм в Музеї, про що  свідчить, зокрема, значна плинність кадрів. У відповіді на депутатський запит генеральна директорка Музею Олеся Стасюк підтвердила, що за період 2015–2021 роки з Музею звільнилось 86 осіб.

Наразі Микола Герасименко розгортає кампанію дискредитації та фактичного шельмування науковців, які опонують даним про 10,5 мільйонів жертв Голодомору.

Викладене вище свідчить про тривожні ознаки нестабільності, неефективного та непрофесійного керівництва важливою інституцією, яка має займатись популяризацією фахових досліджень Голодомору – геноциду Українського народу та штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 рр. і тримати високий рівень підтримки та актуальності проблеми в українському суспільстві та за кордоном.

Керівництво Музею блокує доброчесну академічну дискусію, натомість займається агресивним просуванням наративів, які є деструктивними й шкідливими для України.

Все це та описані фальсифікації є неприйнятними для керівника національного музею і містять ознаки порушення істотних умов контракту, укладеного між Міністерством культури та інформаційної політики України та Олесею Стасюк як генеральним директором Музею.

Наукова спільнота і громадськість занепокоєні ситуацією, адже описані вище маніпуляції Музею генерують вкрай серйозні ризики для української держави.

---

Читайте також: Чому використовувати слово «голодомор» при подорожчанні гречки — неприпустимо для політиків?

---

Збільшення кількості жертв Голодомору без достатніх ґрунтовних і фактологічних досліджень та верифікації їх результатів завдають непоправної шкоди відновленню та збереженню національної пам’яті українського народу.

Такий крок виставляє найбільшу трагедію українського народу як предмет маніпуляцій, де кількість жертв визначається не об’єктивними дослідженнями, а фальсифікаціями.

В такий спосіб для країни-агресора відкривається широкий простір для інформаційно-психологічних операцій, дискредитації теми Голодомору в українському та світовому інформаційних просторах, деконструкції адвокатованої Музеєм кількості жертв.

У підсумку міжнародне визнання Голодомору злочином геноциду Українського народу ставиться під загрозу.
Фальсифікації та перебільшення кількості загиблих від голоду дадуть опонентам вагомі аргументи «проти» визнання, знизять рівень довіри до офіційних інституцій України, у тому числі тих, що створенні для вивчення Голодомору та адвокації визнання злочину геноциду на світовому рівні.

Просимо звернути увагу та в межах повноважень вжити відповідних заходів.

На нашу думку, слід зупинити розповсюдження видань Музею, які мають ознаки фальсифікацій документів щодо Голодомору. Про це свідчать не лише критичні наукові публікації, а й оприлюднена видавцем Марком Мельником інформація щодо процесу підробки цих видань.

---

Читайте також: «Чому вони не захищалися?»: питання дітей про Голодомор та як на них відповідати

---

Просимо ініціювати перевірки діяльності Музею Північним офісом Держаудитслужби та Державною службою України з питань праці.

Також сподіваємось на проведення незалежного розслідування, яке пояснить роль та діяльність Миколи Герасименка у фактичному керівництві Музеєм та організації видання «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань / Упоряд: О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк. – Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021. – 520 с.», яке містить ознаки фальсифікації.

Якщо Ви бажаєте підтримати відкритий лист, просимо заповнити онлайн-форму.

Список науковців та громадських діячів, які підтримали відкритий лист:

Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, Інститут історії України НАН України

Лариса Якубова, докторка історичних наук, член-кореспондент НАН України, Інститут історії України НАН України

Вахтанг Кіпіані, журналіст, історик, головний редактор видання «Історична Правда»

Людмила Гриневич, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)

Геннадій Боряк, доктор історичних наук,  професор, член-кореспондент НАН України, Інститут історії України НАН України

Сергій Єкельчик, професор історії та славістики, Університет Вікторії

Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка

Володимир Мільчев, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Запорізького національного університету

Сергій Квіт, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Олександр Гладун, доктор економічних наук, член-кореспондент НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи

Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету

Левчук Наталія, докторка економічних наук, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України

Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, професор,Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України

Оксана Кісь, докторка історичних наук, завідувачка відділу соціальної антропології, Інститут народознавства НАН України

Тарас Пшеничний, доктор історичних наук, асистент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка

Сергій Леп’явко, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України

Ольга Рябченко, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди

Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України

Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, кураторка платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Кирило Галушко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України, координатор громадського просвітницького проекту «LIKBEZ. Історичний фронт»

Віталій Ляска, кандидат історичних наук, керівник проекту «Локальна історія»

Олександр Терещенко, заступник Міністра у справах ветеранів України (2019–2021), Народний Герой України, кавалер ордену  «За мужність» III ст.

Яна Примаченко, кандидатка історичних наук,  Інститут історії України НАН України

Оксана Юркова, кандидатка історичних наук,  Інститут історії України НАН України

Леся Онишко, кандидатка історичних наук, співкоординаторка проєкту Holodomor Research and Education Centre

Іван Гоменюк, дослідник історії, редактор історичної фейсбук-сторінки «Пустощі східноєвропейської Кліо»

Ірина Батирєва, кандидатка історичних наук, дослідниця тематики Голодомору

Руслан Забілий, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»

Світлана Старовойт, кандидатка історичних наук, Архів національної пам’яті

Наталя Кузовова, кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри історії, археології та методики викладання Херсонського державного університету

Володимир Бірчак, історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014–2016)

Мар’ян Мудрий, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Едуард Андрющенко, кандидат історичних наук, журналіст, засновник просвітницького телеграм-каналу KGB Files

Тетяна Швидченко, кандидатка історичних наук, засновниця освітньої організації «Експертний корпус»

Тетяна Євсєєва, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, оглядач проєкту «Крим.Реалії» на Радіо Свобода

Олена Аркуша, кандидатка історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Павло Шевчук, кандидат економічних наук, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України

Олексій Лук’янець, кандидат історичних наук, член робочої групи Національної комісії з реабілітації

Іван Стичинський, кандидат історичних наук, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Аліна Карбан, кандидатка філологічних наук, дослідниця тематики Голодомору

Вікторія Антоненко, кандидатка історичних наук

Лілія Іваницька, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка

Роман Кулик, ветеран, громадський діяч, публіцист

Наталка Жмуд,  кандидатка історичних наук, етнологиня, доцентка Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

Максим Майоров, історик, учасник громадського просвітницького проекту «LIKBEZ. Історичний фронт»

Юрій Юзич, історик, голова Крайової пластової ради «Пласту – НСОУ»

Марина Мірзаєва, історикиня, голова ГО «Валькірія», експертка УКФ

Аля Шандра, головна редакторка Euromaidan Press

Вікторія Губська, голова Міжнародної благодійної організації «Фундація «Відкрита Україна»

Марко Мельник, видавець, ветеран, громадський діяч

Юрій Білоконь, голова правління громадської організації «Спілка Учасників, Ветеранів, Інвалідів АТО та бойових дій», ветеран 30 омбр

Остап Українець, письменник, співзасновник науково-популярного каналу на YouTube «Твоя підпільна гуманітарка»

Олена Герасим’юк, ветеранка, письменниця, громадська діячка, авторка проєкту та книги «Розстрільний календар»

Володимир Кузьменко, кандидат історичних наук

Дмитро Лукін, історик, Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Едуард Крутько, етнолог, засновник музею «Етнографічна Збірка Древо»

Олег Слабоспицький, член правління Національного українського молодіжного об’єднання

Євген Букет, почесний краєзнавець України, член правління Національної спілки краєзнавців України

Інна Ковалишена, письменниця, історикиня, авторка книги «Крута історія України: від динозаврів до сьогодні»

Ярослава Музиченко, журналістка, етнологиня, співробітниця НЦНК «Музей Івана Гончара»

Юрій Руденко, письменник, дослідник історії АТО

Танадайчук Олена, історикиня, співзасновниця освітнього лекторію «ХОТАР» та мистецького простору АртХата «ВиТвори»

Андрій Мацьків, краєзнавець, військово-історичний реконструктор

Дарія Гірна, журналістка та телеведуча UA:Суспільне мовлення

Аліна Понипаляк, кандидатка історичних наук, співкоординаторка громадської ініціативи «Вимкни російське»

Сергій Гірік, кандидат історичних наук, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Дарія Маттінглі, лекторка історії та славістики, Кембриджський університет

Борис Шевченко, директор Регіонального центру наукових досліджень з історії України, м. Кропивницький

Володимир Зелений, кандидат історичних наук, В.о. директора ВСП «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету»

Євгенія Горюнова, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри філософії та історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського

Анастасія Сокирко, кандидатка історичних наук

Олег Турій, кандидат  історичних наук, директор Інституту історії Церкви  Українського католицького університету

Оксана Міхеєва, докторка історичних наук, професор кафедри соціології Українського католицького університету

Олександр Удод, доктор історичних наук, професор, зав.відділом Інституту історії України НАН України

Олег Однороженко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української історіографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

Лариса Білоус, доктор, наукова співробітниця Канадського інституту українських студій (Едмонтон, Альберта)

Ганна Скорейко, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, директорка Центру буковинознавства

Іван Синяк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Мирон Гордійчук, кандидат історичних наук, завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Т. Г. Шевченка

Владислав Бурда, кандидат  історичних наук, журналіст видання Chas News

Ольга Скороход, журналістка Цензор.НЕТ

Андрій Здоров, історик, незалежний дослідник історії Української революції 1917-1921 рр.

Сергій Фазульянов, генеалог, приватний підприємець

Наталія Кашеварова, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України

Дмитро Рибаков, кандидат історичних наук, журналіст, економічний оглядач

Олексій Штейнле, кандидат історичних наук, доцент (м. Запоріжжя)

Євгеній Лешан, журналіст

Віктор Крупина, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України

Олена Богдашина, докторка історичних наук, професорка ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Тетяна Хорунжа, історикиня, редакторка, журналістка

В’ячеслав Артюх, кандидат філософських наук, історик

Євген Синиця, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Олександр Гоменюк, дитячий ортопед-травматолог, автор сторінки «ГуцулВуду»

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства

Віталій Дрібниця, Відеодіалогер Vox veritatis

Роман Михальчук, кандидат історичних наук, доцент, Рівненський державний гуманітарний університет

Богдан Савчук, кандидат історичних наук

Генадь Побережний, доктор політології, голова Осередку геноцидознавства ім. Рафаїла Лемкина, професор Українського Вільного університету, дослідник гарвардського Інституту українознавства

Віктор Буренков, кандидат історичних наук, Запорізький національний університет

Богдан Бернадський, науковець, доктор юридичних наук

Алік Гомельський, історик, письменник, член канадської асоціації письменників, лектор, блогер, публіцист, консультант

Сергій Андрющенко, лікар-нарколог, психіатр; член історичного клубу «Холодний Яр», м. Полтава

Ігор Шевченко, юрист

Людмила Салтан, Мистецтвознавиця, художниця, письменниця

Людмила Дмитрук, Книжкова оглядачка, авторка каналу «Вишневий Цвіт»

Віра Ревенко, кандидатка історичних наук, проректорка з навчально-методичної роботи Міжнародного класичного університету імені Пилипа Орлика (м. Миколаїв)

Олександр Грищенко, кандидат філологічних наук, доцент, перший проректор Міжнародного класичного університету імені Пилипа Орлика (м. Миколаїв)

Світлана  Понякіна, докторка економічних наук, Institut national d’études démographiques

Галина Немировська, редактор ТС ЗСУ

Роман Гардашук, літературознавець, дослідник

Олексій Петюх, журналіст, історик, ексредактор історичного науково-популярного журналу WAS.media

Михайло Назаренко, літературознавець, доцент Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка

Оксана Наконечна, психотерапевтка (травматерапія), голова Правління ЕМДР Україна

Да’ря Анцибор, наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф

Олег Магдич, історик, кандидат історичних наук

Олександр Тікан, студент

Наталія Довгопол, письменниця

Володимир Зілінський, кандидат історичних наук, Національний університет Львівська політехніка, старший зберігач фондів у Державному архіві Львівської області

Олександр Пономаренко, релігієзнавець, Unity-developer

Таїса Гайда, голова ГО «Автомайдан Вінниччина»

Вікторія Чемерис, спеціаліст з підтримки клієнтів

Алла Арсенюк, пенсіонерка

Олександр Ладичук, науковий співробітник, НЦ «МАНУ»

Олена Кондратюк, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу етнології Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф

Лесик Панасюк, поет, перекладач, дизайнер, перформер

Роман Лехнюк, старший викладач, Національний університет «Львівська політехніка»

Володимир Мороз, історик

Андрій Пушкар, громадський діяч

Марта Гавришко,  кандидатка історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Андрій Достлєв, художник, дослідник фотографії

Дмитро Ткачук, автомобільне виробництво

Антон Гаранін, студент магістратури з юриспруденції, активіст, блогер

Юлія Бігайло, вчителька історії Веснянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Миколаївської області

Родіон Шовкошитний, видавець

Ія Ківа, поетка, перекладачка, журналістка

Максим Сенчук, держслужбовець

Денис Антіпов, асистент Інституту філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ольга Гончарова, доцентка кафедри історії України

Петро Іщук, актор

Євген Фірган, інженер контролю якості

Анастасія Корчемна, студентка ОР «Магістр» історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Антон Лягуша, кандидат історичних наук, дослідник публічної історії

Сергій Пономаренко, драматург

Віталій Хоменко, кандидат історичних наук, викладач, Конотопський індустріально-педагогічний фаховий коледж СумДУ

Лілія Лукеча, рестораторка

Наталя  Мальована, вчителька початкових класів

Ольга Ліпатова, громадська активістка

Богдан Кученко, еколог у громадському секторі

Сергій Салій, журналіст

Анна Крупіна, студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія» (МП «Юдаїка»)

Вікторія Самійленко, студентка

Роман Пинів, художник

Василь Черняк, вчитель історії

Олеся Житкова, кандидатка історичних наук

Євгеній Лашко, незалежний експерт

Валерій  Зінченко, випускник історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, координатор проєкту з популяризації історії «Legio Historica»

Андрій Коваль, історик, КНУ ім. Т. Шевченка

Іван Забіяка, кандидат історичних наук, журналіст, голова благодійно фонду імені Василя Горленка

Тимофій Брік, PhD з соціальних наук, керівник центру соціологічних досліджень KSE

Сергій Репік, голова ГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес»

Олександр  Воронюк, філософ

Валентина Охлопкова, голова правління ГО «КОРПУС СПРАВЕДЛИВОСТІ»

Майя Кузьмінова, пенсіонерка

Ярослав Мовчун, фермер

Ярослава Патриляк, працівниця Національного музею історії України

Анатолій Сурма, автор мультфільмів

Тереза Луц, музикант

Ярина Цимбал, літературознавиця, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Юлія Пішта, волонтерка

Надія Войтович, кандидатка історичних наук

Ірина Савченко, історикиня

Ольга  Топольська, екскурсовод

Максим Рожаловець, військовослужбовець

Герман Хоменко, студент

Денис Яшний, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

Анатолій Гальчинський, вчитель

Анна Яненко, кандидатка історичних наук, заступниця начальника науково-дослідного відділу історії та археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

Оксана Вара, фахівець в пам’яткоохоронній сфері, історикиня

Ірина Пікуляк,  менеджерка по роботі з клієнтами

Богдана Стельмах, громадська активістка, координаторка Волинського прес-клубу

Євгеній Сафар’янс, кандидат історичних наук, науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Вікторія Ференець, самозайнята

Олександр Семирга, старший науковий співробітник

Андрій Оліянчук, кандидат історичних наук, вчитель історії

Наталя Громакова, кандидата історичних наук

Сергій Пономаренко, драматург

Каріна Дорошенко, кандидат філологічних наук

Василь Кметь, кандидат історичних наук, доцент, директор Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка

Віталій Щепанський, кандидат філософських наук

Анна Пархоменко, викладачка англійської мови

Артем Просянюк, історик, краєзнавець, зберігач фонду КЗ «Роздільнянський народний історико-краєзнавчий музей»

Валерій Островський, кандидат історичних наук, Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Олег Габалевич, архітектор (operator pras)

Оксана Зоренко, доцентка, кандидатка технічних наук, КПІ імені Ігоря Сікорського

Ольга Шмиговська, аналітикиня

Анна Вакалюк, бакалавр історії, підприємиця

Віталій Бака, кандидат історичних наук, співзасновник ГО «Центр дослідження історичних травм і пам’яті»

Марта Коваль, докторка габілітована, професорка Гданського університету

Назар Андрусяк, підприємець

Валерій Гладунець, фольклорист

Тетяна Акчуріна, випускниця історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка

Лілія Чорна, кандидатка історичних наук

Дмитро Кобельський, історик, краєзнавець

Світлана Арбузова, професорка, член-кореспондент НАМНУ

Олег Сімашко, громадський діяч, голова «Об’єднання добровольців Одещини»

Наталія Бушковська, журналістка

Тетяна Качановська, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова ННІФ Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ірина Марченко, книжкова блогерка, популяризаторка читання

Євгеній Шатілов, історик, співкоординатор проєкту LEGIO Historica

Ярина Закальська, фольклористка, кандидатка філологічних наук

Анатолій Дубовик, дослідник історії анархізму

Олексій Панич, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник НВО «Дух і Літера»

Тетяна Пастушенко, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ

Іванна Черчович, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту Народознавства НАН України

Тарас Бондарчук, QA Engineer

Сімоне Аттіліо Беллецца, кандидат історичних наук, доцент Неапольського Університету Федеріко ІІ

Микола Шабінський, доцент Університету Григорія Сковороди в Переяславі

Олександр Кір’яков, історик

Анжела Сваричевська, викладачка

Олена Сьомка, фахівець

Ганна Качковська, студентка ІІ курсу ОР Магістр КНУ імені Тараса Шевченка

Юрій Волошин, доктор історичних наук, професор

Олександр Пасічняк, історик-краєзнавець, незалежний дослідник, веб-розробник

Ольга Сулима, студентка

Іван Жуковський, історик

Сергій Шарапов, науковець, доктор фізико-математичних наук

Юрій Коденко, історик, науковий співробітник, Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору»

Ніна Потарська, за освітою вчителька історії

Володимир Мороз, історик (Київ)

Даниїл Задорожний, журналіст, випусковий редактор «Детектор медіа», поет

Михайло Веретельник, ФОП, IT

Євген Тичук, історик, науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею.

Олена Федорчук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства

Ірина Гема, WebUI developer

Михайло Лях, аспірант Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS