Олена Ребрик
Археологи вперше виявили в Британії останки чоловіка, якого ймовірно розіп'яли
Автор
British Archaeology, 20211x
Прослухати
--:--
--:--
Археологи розкопали неподалік Кембриджа римське поселення та п’ять невеликих некрополів. В одній із могил виявили останки чоловіка 25–35 років зі слідами численних травм, якого близько 130–360 років нашої ери стратили через розп’яття. Це перший відомий в археології випадок, виявлений у Британії, і четвертий у світі.
Результати досліджень представлені у журналі British Archaeology.
У римському праві було сформовано широку систему покарань злочинців і правопорушників. Так, за тяжкі злочини (капіталії) передбачалися найсерйозніші покарання — страта, травмування або висилка на каторгу.
Види смертної кари
За часів Римської імперії широко поширилися різні види смертної кари, наприклад, обезголовлення, утоплення, повішення або розп’яття.
Одним із найжорстокіших і найвідоміших способів позбавити людини життя є розп’яття, яке застосовувалося у Вавилоні, Стародавній Греції та Карфагені. Римляни пішли ще далі, зробивши розп’яття основним видом ганебної та болісної смерті для особливо небезпечних злочинців, наприклад, для бунтівників, розбійників та рабів-утікачів. Так, після повстання Спартака близько шести тисяч полонених рабів розіп’яли на хрестах уздовж Аппієвої дороги. Під час цієї страти жертву прив’язували або прибивали до дерев’яного хреста, наприклад, Т-подібної форми (crux commissa), або простого вертикального стовпа і залишали вмирати.
Читайте також: «Чорні археологи» на Київщині перекопали городище Ольшаниця
Археологи з приватної компанії Albion Archaeology проводили розкопки римського поселення, кілька років тому виявленого в графстві Кембріджшир у місті Фенстентон, розташованому біля стародавньої дороги Via Devana. Дослідники знайшли сліди вулиць та дворів, залишки вілли, а також кілька некрополів, які вказують на те, що розкопані ділянки перебували на околиці поселення, оскільки римляни зазвичай розміщували похоронні комплекси далеко від місць проживання. За скромними оцінками, це поселення займало площу щонайменше шість гектарів.
Вченим вдалося знайти п’ять невеликих некрополів та кілька окремих поховань, у яких перебували останки 48 людей.
Радіовуглецевий аналіз і типологія керамічних посудин, що знаходилися в могилах, показали, що поховання відносяться до IV століття нашої ери, крім одного давнішого (I–II століття нашої ери) та одного пізнішого (можливо, раннього англосаксонського періоду). Примітно, що в п’яти могилах були курячі кістки, які, мабуть, вважалися досить рідкісним та екзотичним видом птахів.
Збереження людських кісток виявилося досить поганим, тому майже в чверті людей не можна визначити стать і вік. Дослідники ідентифікували залишки п’яти дітей. Серед дорослих кількість чоловіків та жінок була приблизно однаковою. Середній ріст чоловіків становив 168 сантиметрів, а жінок — 158 см. Генетичний аналіз показав, що у сусідніх могилах нерідко були останки близьких родичів.
Що виявили вчені?
Дослідження кісток показало, що більшість людей страждали на стоматологічні захворювання. Крім того, у деяких індивідів спостерігалися остеоартрит, дегенеративний артрит, зміни у кістках хребта, cribra orbitalia — свідчення залізодефіцитної анемії. Імовірно, серед місцевого населення була висока захворюваність на малярію, оскільки поселення розташовувалося поруч із болотом.
Археологи виділили останки двох людей. Скелет одного чоловіка середнього віку, якого поховали в канаві близько 480–540 років нашої ери, демонстрував цілу низку травм. На шістьох його ребрах спостерігалися переломи від удару, нанесеного, ймовірно, мечем, а ще на одному — можливий поріз. Крім того, чоловік не мав частини кісток зап’ястя на обох руках, що може бути також свідченням травми.
Читайте також: Чи могли археологи виявити на Полтавщині загублене місто, описане Геродотом?
Другий скелет вчені датували 130-360 роками нашої ери. Він був у положенні лежачи на спині зі схрещеними в ліктях руками. Поруч із ним археологи знайшли 12 залізних цвяхів та залишки деревини (можливо, дерев’яних нош). Дослідження показало, що останки належали чоловікові 25–35 років, на кістках якого перебували свідчення великої кількості травм та патологій. Частина з них вказувала на те, що чоловіка, можливо, тривалий час тримали пов’язаним чи в кайданах.
Під час промивання кісток скелета в лабораторії вчені виявили 13-й цвях, який був горизонтально вбитий у праву кістку п’яти.
На думку дослідників, цей випадок є першим археологічним прикладом розп’яття людини, виявлений на Британських островах, і четвертий — у всьому світі. Хоча цей вид страти був поширений у Римській імперії, остеологічні докази трапляються дуже рідко — жертв зазвичай просто прив’язували до перекладини. Вчені зазначили, що здебільшого цей жорстокий вид страти був заборонений для громадян у 212 році нашої ери, але це не стосувалося рабів.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
