Френсіс Фукуяма радить відкласти вступ України до НАТО

Старший науковий співробітник Інституту міжнародних досліджень Фріман Споглі Стенфордського університету Френсіс Фукуяма опублікував думку про відносини України й НАТО. Він радить відкласти розмови про вступ України до НАТО. Зокрема він пише, що ідея про вступ до НАТО України й Грузії «була і передбачуваному майбутньому буде поганою ідеєю».

Фукуяма пише про те що Володимир Путін зажадав від НАТО відмовитися від підтримки можливого членства Грузії та України, скасування цієї декларації є його умовою невторгнення в Україну.

«Ані США, ані інші країни НАТО не повинні піддаватися цій вимозі. Навіть обговорення цього продемонструвало б неймовірну слабкість. Це легітимізувало б один із найнезграбніших приводів до війни у близькому минулому. Попри Бухарестську декларацію, жодна з [цих двох] країн не отримала План дій щодо членства (MAP), який був би першим кроком до виконання низки умов для можливого членства. Починаючи з 2008 року, було дуже мало ентузіазму щодо прийняття обох країн, частина території яких окупована російськими військами», – пише Фукуяма. 

Членство України та Грузії в НАТО — погана ідея

За його словами, при цьому членство в НАТО для будь-якої з країн було і буде в найближчому майбутньому поганою ідеєю. На думку Фукуями, Бухарестська декларація взагалі не мала бути видана. Адміністрація Буша заохочувала Грузію думати, що членство не за горами.

Це переконання, ймовірно, зіграло певну роль у тому, що тодішній президент цієї країни Міхеїл Саакашвілі був надто впевнений у підтримці США. Того ж року він зробив кроки, які дали привід Росії втрутитися в Абхазію та Південну Осетію, де відтоді перебувають її війська.

«Сказане засмучує багатьох моїх грузинських та українських друзів. Але є дуже вагомі причини для того, щоб відкласти питання членства в НАТО на найближче майбутнє. Організація Північноатлантичного договору – це військовий альянс, заснований на гарантії Статті 5, що розглядає напад на одного члена як напад на весь альянс.

Якби НАТО прийняло Україну як члена сьогодні, її члени негайно були б залучені до поточної війни з Росією – положення, у якому жоден член альянсу не хоче перебувати», – підкреслив старший науковий співробітник Інституту міжнародних досліджень.

Також він додав, що нинішня ситуація виникла через зміну співвідношення сил між США та Росією. Після розпаду Радянського Союзу тридцять років тому російська загроза відступила. Її змінили інші проблеми, такі як «війна з терором».

«НАТО почали розглядати не як військовий пакт, а як свого роду політичний клуб, що сигналізує про приєднання до Заходу. Багато американських військ було виведено з Європи, більшість членів НАТО скоротили військові витрати. А спільні навчання та військові ігри стали рідшими аж до окупації Криму у 2014 році.

Період американської гегемонії сприяв деяким дуже нереалістичним уявленням про те, навіщо потрібен цей альянс. НАТО вважалося свого роду талісманом, просто членство в якому магічно забезпечило захист відповідної країни. Незалежно від таких питань, як структура сил, географія чи військове матеріально-технічне забезпечення.

НАТО могло стримувати радянські напади під час Холодної війни, тому що в Альянсу були сили на місцях, які могли завдати серйозної шкоди агресору», – каже Фукуяма.

---

Слухайте також: Єдиний спосіб привести Росію до тями — посилити санкційний тиск — Володимир Огризко

---

Захист України від російського нападу ставить непереборні військові виклики

Росія з Україною має довгий кордон, а на території України в Криму та на Донбасі вже розміщені війська.

«У регіоні є багато російськомовних, які після восьми років окупації та російської пропаганди, можливо, більш прихильно ставляться до Росії, ніж до режиму в Києві. НАТО стикається з серйозними перешкодами для переміщення військ і військової техніки з Центральної Європи до кордонів України. Ймовірно, Росія може доставити свої сили через пів України швидше, ніж НАТО скличе засідання Ради для обговорення такої кризи.

Те, що утримає Росію від нападу на Україну на цьому етапі — це не відкриття ПДЧ чи підписання договору, а війська на місцях. А саме протитанкові ракети Javelin, турецькі безпілотники, сучасні системи управління та інше військове обладнання, яке може підняти ціну вторгнення для Росії.

Тягар має лягти на самих українців. Захищати свою країну потрібно або за допомогою неядерних військових сил, або через партизанську війну в разі подальшої окупації. І вони повинні мати матеріальну підтримку в цих зусиллях з боку інших демократичних країн», – підкреслює Фукуяма.

Він наголошує, що українським лідерам варто перестати говорити про можливе членство в НАТО.

«Це не станеться найближчим часом. Якби це сталося, то обороноздатність країни була б нульовою.

Коли президент Зеленський публічно говорить про членство в НАТО, чиновники адміністрації Байдена змушені ритуально підтримувати його, попри те, що знають, що цього ніколи не станеться.

Цей процес потім дає Путіну додаткові аргументи для розмови щодо виправдання нападу на Україну. Це не означає, що Вашингтон чи НАТО повинні офіційно відмовитися від Бухарестської декларації, як того вимагає Путін. Скоріше, нам і українцям потрібно поки що забути про членство в НАТО і зосередитися на конкретних заходах економічних санкцій та військової готовності у разі втручання», – наголосив він.

Френсіс Фукуяма наголошує, що світ змінився від 2008 року, коли було ухвалено Бухарестську декларацію:

«Тоді американська однополярність сягнула своєї найвищої точки, коли не існувало жодних геополітичних викликів американській гегемонії. Тоді це було можливо – хоча і немудро – міркувати над продовженням розширення НАТО на схід.

Але у той самий момент Сполучені Штати були затягнуті в трясовиння Афганістану та Іраку. Країна переживала глибоку фінансову кризу, що заклала підвалини для поляризації [що стала очевидною] через десять років. У щось слабо вірилося тоді, у щось взагалі не віриться тепер. А це також грає на руку схильному до ризику автократові».

В інтерв’ю «Громадському радіо» у зв’язку з приходом до влади в США Дональда Трампа Френсіс Фукуяма радив українцям зосередитися на розбудові демократичних інституцій. А також «продовжувати поліпшувати свої власні політичні системи, працювати з корупцією, працювати з загрозами демократії від політиків-популістів».

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS