Майоров: Заяви про виведення військ ОДКБ із Казахстану варто сприймати критично

Майоров: Заяви про виведення військ ОДКБ із Казахстану варто сприймати критично

Заяви президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва щодо виведення військ ОДКБ із країни варто сприймати критично.

Про це в етері Громадського радіо заявив експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майор

«Навіть якщо якась частина буде виведена, то якась частина може залишитись під тим чи іншим приводом. Ми чудово розуміємо, що у Казахстані, крім всього іншого, є стратегічні об’єкти, в яких Росія зацікавлена. Тому РФ може вимагати додаткових гарантій безпеки цих об’єктів», – каже Майоров.

Він додав, що не варто сподіватись на те, що ситуація у Казахстані повністю повернеться до такої, якою була на початку січня.

Нагадаємо, що Токаєв оголосив про поетапне виведення військ ОДКБ, яке почнеться через 2 дні. Він наголосив, що основну «місію миротворчих сил успішно завершено» і вивід займе не більше за 10 днів. У Казахстані від ОДКБ перебувають 2 030 військових і 250 одиниць техніки.

У країні з 6 січня проводиться «антитерористична операція». Дані про загиблих та поранених міністерство внутрішніх справ країни востаннє оновлювало 7 січня. Тоді повідомлялося про загибель 18 силовиків та 26 цивільних (стосовно цих людей застосовувався термін «ліквідація»). Сотні людей поранені.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час онлайн-саміту держав-учасниць Організації Договору з колективної безпеки 10 січня заявив, що масові протести, які сколихнули Казахстан на початку січня, «були спробою державного перевороту у країні».


Читайте також: До казахських активістів в Україні прийшли співробітники СБУ: у службі кажуть, що це була перевірка


Нагадаємо, 9 російських військово-транспортних літаків Іл-76 привезли в Алмати техніку та військовослужбовців ВДВ. Також на борту перебував «підрозділ миротворців із Киргизстану» разом зі штатною військовою технікою.В угруповання входять близько 70 літаків Іл-76 та п’ять Ан-124.

Протести у Казахстані: що відбувається?

Масові протести у Казахстані розпочалися 2 січня через зростання цін на скраплений газ. 4 січня стихійні акції переросли у сутички з правоохоронцями. Протести поширилися по усій країні. Вимоги стали політичними: відставка президента, голови Ради безпеки, уряду та парламенту.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прийняв відставку уряду країни та підписав відповідний указ.

Посольство України в Казахстані закликало українців не їхати до Казахстану через протести у країні.

На центральній площі Алмати силовики відкривали вогонь з автоматів по протестувальниках. Місцеві журналісти повідомляли, що більшість людей, які перебували на площі — беззбройна молодь.

10 січня оголосили днем національної жалоби за загиблими під час протестів.

Заява про оголошення трауру з’явилася через день після наказу президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва відкривати вогонь на ураження без попередження в межах «антитерористичної операції», яка проводиться по всій країні. Він назвав «дурістю» вести перемовини.

Також у Казахстані ширились повідомлення про загибель мирних мешканців, зокрема, дітей.

йте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини