Коломойський, Ахметов та низка посадовців і бізнесменів «засвітились» у новому витоку документів із швейцарського банку

Українські олігархи тримають гроші в одному з найбільших швейцарських банків — Credit Suisse.

Про це йдеться у розслідуванні, яке провела німецька газета Süddeutsche Zeitung та OCCRP.

У витоку зі швейцарського банку знайшлись рахунки відомих та заможних українців — зокрема, олігархи Ігор Коломойський та Рінат Ахметов, бізнесмен російського походження Павло Фукс, ексголова «податкової» Роман Насіров та навіть колишній прем’єр-міністр Павло Лазаренко.

Цей витік отримав назву SuisseSecrets, «Секрети Credit Suisse».

Журналісти з п’яти континентів переглянули тисячі банківських записів, опитали інсайдерів, кримінальних прокурорів, дослідили судові записи і фінансові звіти, щоб зробити свої висновки, передає «Слідство.Інфо«.

Дані охоплюють понад 18 000 рахунків, які були відкриті за останні понад 70 років. Загалом йдеться про більше ніж 100 мільярдів доларів.

У витоку даних Credit Suisse 2,5 тисячі українців. Серед них опинилися і люди із десятки найбагатших українців за версією журналу Forbes Україна — Рінат Ахметов та Ігор Коломойський.

Так, свої рахунки у швейцарському банку олігарх Рінат Ахметов переважно ділив з топ-менеджерами керівної компанії його бізнес-групи, SCM. Загалом журналісти виявили у них більше 50 банківських рахунків, баланс на одному з яких сягав 497 мільйонів франків у 2016 році.

Якщо рахунки Ахметова були напряму пов’язані з його бізнесом, то походження рахунків Ігоря Коломойського не здається таким очевидним.

Як виявили журналісти, у Коломойського був один рахунок на своє ім’я, на якому було понад 27 мільйонів швейцарських франків. І ще один рахунок на імена його матері, дружини та дочки. Цей рахунок мав баланс понад 3 мільярди франків у 2007 році.
Походження цих грошей Коломойський пояснив продажем акцій Evraz.

---

Evraz Group — міжнародна металургійна і гірничодобувна компанія. Входить до числа п’ятнадцяти найбільших виробників сталі у світі. У 2007 році Evraz Group купила п’ять гірничо-металургійних підприємств в Україні у групи «Приват» Ігоря Коломойського. За це Evraz заплатила близько мільярду доларів грошима, а решту суми Коломойський одержав у вигляді акцій Evraz. Згодом, схоже, Коломойський продав ці акції.

---

Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова підозрюють у виведенні з найбільшого українського банку — ПриватБанку — 5,5 мільярдів доларів. Зараз вже державний банк судиться із олігархом у кількох країнах, зокрема, і у Великобританії, де розглянуть справу ПриватБанку вже майже за два тижні.

Послугами Credit Suisse користувалися й інші українські бізнесмени. Як стало відомо з витоку, ще одним клієнтом цього банку був відомий російсько-український бізнесмен Павло Фукс, який за оцінками того ж Forbes Україна посідає 67 місце серед найбагатших українців.

Фукс став клієнтом Credit Suisse у 2014 році, і його рахунок налічував 17 млн франків у 2015 році.

Павло Фукс відомий тим, що викупив 2 мільярди гривень боргу Київського метрополітену. А минулого року він потрапив під санкції РНБО через зв’язок з нафто-газовими махінаціями часів Януковича — зокрема, через придбану ним компанію «Голден Деррік».

«Голден Деррік» була повʼязана з екс-міністром енергетики часів президентства Віктора Януковича Едуардом Ставицьким. І саме ця компанія отримала дозволи на розвідку та видобуток нафти й газу в 2012-2013 роках поза конкурсом, тому що третина її капіталу належала державній НАК «Надра України».

Ще одним представником бізнесу серед фігурантів витоку Suisse Secrets став закарпатський бізнесмен Орест Фірманюк. Офіційно Фірманюк – митний брокер, власник низки фірм, що працюють в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Колишній очільник Державної митної служби Максим Нефьодов у часи перебування на посаді називав Фірманюка «контрабандистом №1 України». Цього року Фірманюк потрапив під санкції РНБО, як один з ТОП-10 контрабандистів України.

Згідно даних SuisseSecrets, Фірманюк мав аккаунт у Credit Suisse з 2011 року, і мав на рахунку з понад 60 тис франків на у 2015 році.

Іншим бізнесменом, який тримав гроші у банку був Олег Бахматюк, власник великого агрохолдингу UkrLandFarming. Згідно з даними витоку, Бахматюк мав близько десяти акаунтів, один з яких налічував понад 200 млн франків у 2008 році.

Останнім часом бізнесмен перебуває в Австрії і вже 2,5 року намагається залагодити питання з Національним антикорупційним бюро, яке звинувачує його в заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту. У жовтні 2014 року «VAB Банк» Бахматюка звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Нацбанк погодився, хоча фінустанова не надала всі необхідні документи. Зрештою, в листопаді того ж року банк було визнано неплатоспроможним, а згодом його ліквідували.

За даними слідства, Бахматюк в жовтні 2014 року отримав стабкредит від Національного банку з наданням завідомо неліквідного забезпечення. На думку слідчих, вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, була завищена майже у 25 разів.

У Credit Suisse тримали гроші також колишні українські посадовці.

Наприклад, ексголова Служби безпеки України Валерій Хорошковський мав три рахунки. Він став клієнтом Credit Suisse у 2004, 2006 та 2007 роках.

Один з аккаунтів Хорошковського налічував щонайменше 1 мільярд франків, коли Хорошковський закінчив роботу у російській гірничодобувній та металургійній компанії Evraz-Group і став заступником секретаря Ради безпеки та оборони України. Інший його рахунок існував того ж року, коли Хорошковський очолив українську митницю, а згодом перейшов працювати до СБУ.

Як виявили журналісти-розслідувачі, у швейцарському банку тримали гроші й спецслужбісти з інших країн — з Венесуели, Іраку, Чорногорії, Ємену, Єгипту та інших.

Ще одним посадовцем, який тримав гроші у швейцарському банку був колишній голова Державної фіскальної служби України протягом 2015-2018 років Роман Насіров. У Credit Suisse він мав рахунок, на якому у 2010 році за кілька місяців з’явилось 699 тисяч франків.

У часи, коли відкрито рахунок, Насіров був головою напрямку з торгівлі цінними паперами та СЕО підрозділу Центральної і Східної Європи в компанії Renaissance Capital. І за рік до того закінчив працювати керуючим директором інвестиційної компанії Concorde Capital.

У березні 2017 року Насірова заарештували за підозрою у припиненні оподаткування газотрейдингових компаній народного депутата та бізнесмена Олександра Онищенка. Тоді Насірова як керівника головного податкового органу звинувачували у завданні державі збитків на 2 мільярди гривень.

Після затримання Насіров заявив про проблеми зі здоровʼям і певний час перебував у лікарні Феофанія. А вже за тиждень його дружина заплатила 100 млн грн застави і його випустили з-під варти.

Витік SuisseSecrets проливає світло і на інші справи, про які, здавалося б, уже забули. Так, у даних знайшлися аккаунти колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка. Світовий банк у 2007 році включив його до десятки найбільш корумпованих лідерів світу.

Лазаренко обіймав посаду премʼєра понад рік у середині 90-х. У 2009 році, через майже десять років після затримання у США, його засудили загалом до восьми років перебування за ґратами за корупцію і відмивання коштів.

Він вийшов на волю 2012 року. За даними ЗМІ, Лазаренко із родиною живе в передмісті Сан-Франциско.

Ім’я Лазаренка як власника чи співвласника з’являється у двох раніше невідомих рахунках Credit Suisse. Обидва його рахунки відкриті у 1997 році. І відповідно до отриманих журналістами даних, обидва рахунки були дійсними станом на 2003 рік — коли тривало офіційне розслідування по Лазаренку у США та Швейцарії.

Перший рахунок Лазаренко ділив разом з Петром Кириченко, його найближчим радником і товаришем, який зіграв вирішальну роль в ув’язненні колишнього прем’єр-міністра України. У 2003 році цей рахунок налічував більше 7 мільйонів франків.

Представники Лазаренка підтвердили існування  іншого акаунту, який належав лише українському експремʼєру. За даними журналістів, він також у 2003 році мав більше 45 тисяч франків на рахунку. Адвокати також заперечили цю інформацію.

SuisseSecrets — це спільний міжнародний журналістський проект, заснований на витоку даних банківських рахунків. Їх надало анонімне джерело німецькій газеті Süddeutsche Zeitung. І вона поділилася ними з OCCRP та 48 іншими медіа-партнерами по всьому світу.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS