Археологи дослідили у Сербії два кургани з похованнями ямної культури віком близько 5 тисяч років

Археологи дослідили на півночі Сербії два кургани, зведені близько 3000-2900 років до нашої ери, і виявили в них чотири могили. Похоронний обряд та генетичний аналіз вказали на те, що ці пам’ятники відносяться до ямної археологічної культури, носії якої прибули у долину Тиси з Понтійсько-Каспійського степу.

Про це повідомляє видання Nauka w Polsce.

Ямна культура, Культура охрових могил (ямна етнокультурна спільність) — археологічна культура кінця мідної доби (енеоліту) та ранньої бронзової доби (3600—2300 до н. е.), поширена в Східній Європі від Уралу до середнього Дунаю; в Україні в степових і лісостепових зонах, у сточищі Дніпра, на Приазов’ї і в Криму (Сторожова могила, середній і верхній шари Михайлівського поселення, Скелі Каменоломні та ін.). Основна ознака ямної культури — поховальні пам’ятки, поховання у положенні ембріона (підігнутими до обличчя колінами) під курганами (найдавнішими з відомих понині).

Свою назву ямна культура отримала завдяки характерному похоронному ритуалу. Людей ховали у прямокутних ямах, над якими зводилися кургани. Небіжчиків укладали в положенні лежачи на спині з підігнутими ногами або в слабко скорчену позу, після чого рясно посипали охрою. У похованнях був присутній інвентар — круглодонні керамічні судини, мідні, бронзові та срібні інструменти та прикраси, а також кам’яні знаряддя.

Археологи під керівництвом Петра Влодарчака (Piotr Wlodarczak) з Інституту археології та етнології Польської академії наук завершили дослідження матеріалів із двох курганів, виявлених на півночі Сербії та розкопаних протягом 2016–2018 років. Дві ці похоронні споруди діаметром близько 40 метрів і висотою до трьох-чотирьох метрів знаходилися в долині річки Тиса, на західній околиці євразійського степу.

У кожному з них вчені виявили по дві різночасні могили. На думку археологів, спочатку під кожним із цих курганів знаходилося по одному похованню, влаштованому близько 3000-2900 років до нашої ери. Але через 100–200 років у них зробили ще по одній впускній могилі, а сам насип значно збільшили. Жодного багатого похоронного інвентарю археологи не знайшли. Проте вони виявили, що останки, засипані червоною охрою, належали людям високого зросту — близько 180 сантиметрів, хоча середній зріст чоловіків рубежу IV–III тисячоліть до нашої ери у цьому регіоні Європи було близько 160 сантиметрів. Це дозволило припустити, що вони належали мігрантам зі Східної Європи.

Подальші дослідження підтвердили здогадки вчених. Так, генетичний аналіз визначив, що ці люди були мігрантами або прямими нащадками населення Понтійсько-Каспійського степу — носіїв ямної археологічної культури. Аналіз стабільних ізотопів показав, що основу дієти цих чоловіків складало м’ясо.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS