Військова омбудсменка назвала головні проблеми в українській армії

Уповноважена президента України з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова за перші 20 днів роботи на посаді отримала 3876 звернень. З них 302 не були пов’язані з правами військових і були передані до відповідних відомств. Заявники, які потребували консультацій, отримали контакти юристок МІПЛ для допомоги. Решта звернень стосувалися ключових проблем у війську, за якими омбудсменка зробила попередню оцінку ситуації.

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.

«Хоч у кожному з них (зі звернень — ред.) індивідуальна проблематика, загалом, звісно, уже можна побачити тенденції та окремі блоки проблемних питань. Написане нижче не є аналітикою, це попередня оцінка ситуації», — зауважила Ольга Решетилова.

Омбудсменка виокремила такі проблеми, які озвучували у зверненнях:

• Ненаправлення на ВЛК та лікування. Військовослужбовці часто не отримують направлення на лікування навіть у разі важких поранень, контузій або посттравматичних розладів. Ольга Решетилова наголосила, що в багатьох випадках це є наслідком рішень командирів, які ігнорують рекомендації медиків. Один із прикладів — військовий-доброволець із ВІЛ, якого частина не відправляє на операцію, попри загострення стану.
• Переведення між підрозділами. Нерідко командири перешкоджають переведенню військових або здійснюють його всупереч волі бійців. Але, як підкреслила омбудсменка, «військовослужбовці — не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тож укомплектованість підрозділу — це найперший показник лідерських якостей командира». Щодо останнього висловлювання вона розповіла про такий випадок: військовослужбовець, який втратив на фронті брата й батька, має право на звільнення, однак натомість просить перевести його в тил заради спокою матері. Командир же відмовив і згодом затвердив його переведення до піхоти.
• Військовополонені та зниклі безвісти. Родини зниклих безвісти й військовополонених стикаються з нестачею комунікації з військовими частинами, відсутністю інформації про обставини зникнення та затримками службових розслідувань. Ольга Решетилова вважає ці проблеми — «нерозумінням із боку деяких командирів двох очевидних істин»: чітке встановлення обставин і координат місця зникнення безпосередньо впливає на подальші пошуки, а рідні мають право знати правду про те, що сталося. До усвідомлення цього, як доповнила омбудсменка, «привчать усі військові частини».
• Непоновлення після СЗЧ. Військовослужбовці, які повернулися після самовільного залишення частини, перебувають у підрозділах, але не поновлені на службі. Це призводить до затримки розгляду їхніх клопотань, відсутності грошового забезпечення та фактичного перебування в підрозділах без статусу. Проблему можна вирішити лише через внесення змін до Положення про проходження військової служби, над якими вже працюють у Збройних силах України (ЗСУ).
• Знущання та жорстоке поводження. Омбудсменка отримала шість звернень щодо катувань і побиття військовослужбовців. В одному з випадків, підтвердженому відеозаписом, командир батальйону систематично застосовував насильство, зокрема електрошокер. Проти нього відкрите кримінальне провадження, триває службове розслідування, а командира відсторонили від обов’язків. Відомо, що про такі випадки в батальйоні знали ще з вересня, але жодних заходів не вживали. Омбудсменка запевнила, що за бездіяльність також доведеться відповідати. Інші звернення наразі розслідують, і в разі підтвердження фактів насильства будуть направлені заяви до ДБР і скерують лист до командування для ініціювання службових розслідувань.

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]