Фейк, маніпуляція і пропаганда: як розрізнити?

---

На Громадському радіо ми багато говорили про російську пропаганду, як інструмент у війні Росії проти України ще до повномасштабного вторгнення.

І продовжуємо говорити зараз,  коли Росія вже навіть не приховує, що її військові чинять на нашій території воєнні злочини, і її авіаудари руйнують наші міста та села.

---

У Росії брешуть всі. Пропагандисти, міністри, президент, генерали, лідери думок, люди на вулицях. З телевізора, на міжнародних майданчиках, самим собі. Фейк першим винайшли не росіяни, як і пропаганду, але зате ж як вони цим скористалися! І особливо у багаторічній війні проти України.

Що таке фейк, маніпуляція і пропаганда та чому ці поняття варто розрізняти? Пояснює Ольга Юркова — журналістка, медіатренерка та співзасновниця «StopFake».

Ольга Юркова: Фейк зазвичай — це підроблена новина. Це не просто брехня, а неправда, яку видають за новину.

Маніпуляція — це не завжди фейк, це навмисно, свідомо викривлена інформація для формування певного ставлення до певної проблеми, людини, явища. Це може бути надання неповної інформації, навмисне приховування певного її аспекту, зміщення акцентів у повідомленні, висмикування з контексту. У результаті у людини викривляється відчуття реальності.

Пропаганда — це форма комунікації, яка має на меті вплинути на ставлення суспільства до проблеми, ситуації чи явища. Вона використовує і фейки та маніпуляції. Інколи вона може ґрунтуватися на правдивій інформації.

---

Читайте також: Дегуманізація і постійне повторення: як працюють ключові напрямки роспропаганди?

---

Як працює фейк в інформаційній війні Росії проти України?

Ольга Юркова: Фейк — це зброя в інформаційній війні. Росія є лідером у світі з поширення дезінформації. Вона використовує її для впливу на внутрішні справи інших країн, однією з яких є Україна. Достатньо побачити фейк, щоб інформація відклалася, не обов’язково вірити у нього. Коли їх багато, вони мають накопичувальний ефект. За 8 років «StopFake» спростували понад 5 тисяч фейків. Усі ці історії просувають певні меседжі, ідеї, наративи про Україну. Ми визначили 18 таких наративів. У них свідоме формування образу України.

• Найбільше таких фейків про українську армію: про її «слабкість» та «жорстокість». Під час війни вони посилилися. Це зараз основна мішень роспропаганди.
• Іншою мішенню російських фейків є президент України, незалежно від того, хто ним є у цей момент. Ідея цього зрозуміла — показати, що головну посаду у державі займає «непридатна» для цього людина, «зрадник» чи той, хто «не цінує громадян своєї країни».
• Під прицілом також українські органи влади та інституції. Наприклад, церква. А також реформи, особливо, якщо вони успішні.
• Ще один наратив, який ми добре знаємо, Україна — «нацистська держава». Тут долучена дегуманізація, коли ворог змальований не як людина, а хижий звір, якого хочеться убити.

Ознаки фейку

• Емоційність — категоричні судження, заклики до дій, емоційно забарвлені слова. Сайти-сміттярки використовують усе це у заголовках.
• Неконкретні відповіді на основні прості питання: хто, що зробив, де, коли? Нема фото. Якщо такої інформації, яку можна перевірити, нема, то це фейкова чи маніпулятивна інформація.
• Невказані джерела, немає посилань.

Важливо звертати увагу також, чи має джерело доступ до наведеної інформації, яку воно має мотивацію поширювати її. Серед непрямих ознак можуть бути такі: цю новину не поширюють серйозні медіа, у ній штучно об’єднані непов’язані між собою факти.

Чому ж ми досі віримо у  фейки?

Ольга Юркова: Віра у фейки пояснюється людською психологією. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки відрізняються у стрічці новин, завжди цікавіші. Вони провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Книжка «Мислення швидке й повільне» психолога й економіста Деніела Канемана саме про це. Треба себе змушувати свідомо перемикатися з режиму емоцій у режим мислення. Є також «групова солідарність» – ми поширюємо у соцмережах фейки, які поширюють наші друзі та знайомі. Також ми поширюємо ті фейки, щодо яких у нас сформовані певні погляди.

Загалом люди нині стали обережніше ставитися до інформації. Однак фейки нині еволюціонують.

---

Не знецінюймо силу російської пропаганди. Аби краще розумітися на методах інформаційної війни російської федерації слухайте спільний подкаст Громадського радіо та УКМЦ «Мислення — базова функція». Слухайте, думайте критично

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS