РОЗПІЗНАТИ ФЕЙК:
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО СИДИТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ АБО ДИВИТЬСЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Цей матеріал виготовлено в рамках проєкту «Медіаграмотність для аудиторій Громадського Радіо у Києві та на Донбасі» у співпраці з міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує «Медійну програму в Україні» за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
У 2021 році чверть українців може визначити фейкову новину. Водночас страх і невизначеність у часи пандемії породили інший відсоток – 49% українців вважають, що вакцина небезпечніша за коронавірус. Рівень медіаграмотності зростає, однак викликів сучасного світу теж не меншає.
Обирайте свої джерела інформації – і читайте про них у нашому матеріалі.
Громадське радіо не хоче залишатись осторонь. Ми підготували пам'ятку про те, як не попастись на фейк у соцмережах, традиційних медіа, сайтах і в особистій розмові. Без годинного фактчекінгу та десятків кроків.
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ будується на трикутнику журналіст-освіта-людина. Журналісти повинні дотримуватись журналістських стандартів, держава – поступово впроваджувати уроки медіаграмотності, а громадяни – аналізувати інформацію, яку вони отримують.
ЧОМУ БУДЬ-ХТО МОЖЕ "ПОПАСТИСЬ" НА ФЕЙК?
Ми перебуваємо в інформаційних бульбашках
Контенту – океани, користувачів – море, але ми все одно отримуємо інформацію вибірково. Як це відбувається? Хтось це контролює? Так, це алгоритми Google, Facebook, Instagram та інших платформ. Алгоритми «відсіюють» інформацію, яка нам навряд чи буде цікава. Вони аналізують наші пошукові запити, пости, які ми вподобали тощо, і намагаються давати нам те, що нам потенційно може сподобатись.
Уявіть ситуацію: ви натрапляєте на один фейк – ставите вподобайку, натрапляєте на другий – знову поставите вподобайку. Система подумає «значить, ось такого треба побільше», і ваша стрічка буде наповнюватись сумнівними постами. Вам буде здаватись, що всі довкола так думають, всі у вашій «інформаційній бульбашці» у це вірять.
Уявіть ситуацію: ви натрапляєте на один фейк – ставите вподобайку, натрапляєте на другий – знову поставите вподобайку. Система подумає «значить, ось такого треба побільше», і ваша стрічка буде наповнюватись сумнівними постами. Вам буде здаватись, що всі довкола так думають, всі у вашій «інформаційній бульбашці» у це вірять.
Емоції перемагають факти
Епоха пост-правди – так називають новий тип сприйняття інформації. Звернення до емоцій та особистих переконань більше впливає на формування суспільної думки, ніж факти та аргументи. Якщо інформація емоційна і подобається нам – ми схильні вважати її правдою. Це спрощує роботу нашому мозку: інформації забагато, а мати власну думку треба з кожного питання, тому ми не заглиблюємось в аргументи, а спираємось на інтуїцію.
«Мені подобається, що і як він/вона говорить», – і ми погоджуємося з певною думкою. «Мені здається, він/вона верзе нісенітниці», – і ми не підтримуємо цю позицію.
«Мені подобається, що і як він/вона говорить», – і ми погоджуємося з певною думкою. «Мені здається, він/вона верзе нісенітниці», – і ми не підтримуємо цю позицію.
Епідемія породила інфодемію
У 2019 році користувачів соцмереж стало більше, сидіти в інтернеті українці стали частіше, а інформації ми стали споживати ще більше. Медійний простір заполонила інформація про COVID-19 – правдива і не дуже. Так розпочалась інфодемія.
Фейки дійсно схожі на вірус: неправдиві новини поширюються у соцмережах у 6 разів швидше, ніж правдиві. Це несе загрозу не тільки інформаційній безпеці, а й фізичному здоров'ю українців. Наприклад, наприкінці 2020 року 43,5% українців вважали, що вакцини є небезпечними, адже їх розробили «похапцем». При цьому всі вакцини проти коронавірусу, що використовуються в Україні, схвалені ВООЗ.
Фейки дійсно схожі на вірус: неправдиві новини поширюються у соцмережах у 6 разів швидше, ніж правдиві. Це несе загрозу не тільки інформаційній безпеці, а й фізичному здоров'ю українців. Наприклад, наприкінці 2020 року 43,5% українців вважали, що вакцини є небезпечними, адже їх розробили «похапцем». При цьому всі вакцини проти коронавірусу, що використовуються в Україні, схвалені ВООЗ.
Старий-добрий (лінивий) мозок
Усі ми маємо так звані когнітивні упередження – помилки у нашому мисленні. Це спроба нашого мозку полегшити нам життя, особливо в умовах поспіху і необхідності швидко приймати рішення. Ми не можемо ретельно аналізувати інформацію 24/7, однак слід пам'ятати про деякі поширені помилки нашого мислення, особливо коли ви починаєте гортати стрічку Facebook чи дивитись новини на ТБ.
Підтверджувальне упередження – ми підсвідомо шукаємо інформацію, яка підтверджує наші погляди чи переконання. Давайте подивимось на прикладі. За останніми даними 49% українців впевнені, що вакцина небезпечніша за коронавірус. Уявімо, що людина з цих 49% споживає інформацію з різних джерел: ТБ, Facebook, Viber. Навіть якщо 80% почутої інформації буде доводити ефективність вакцин, людина «ловитиме» інформацію (фейки) про їх «небезпечність» і думати: «О, я ж казав(-ла), що це небезпечно».
Ілюзія істинності – перша відповідь на запитання або перша асоціація, яка приходить нам на думку, здається нам правильною. Про це знають і фейкороби, які намагаються поширити неправдиву інформацію одразу на декількох ресурсах. Наприклад, якщо ви в роздумах, голосувати за політика А чи ні, ви згадаєте саме ту інформацію, яка найчастіше повторювалась у вашому інфопросторі – про висміювання політика А у багатьох групах на Facebook. У цьому випадку треба задуматись, чи дійсно всі пости не були замовлені політиком Б.
Ефект ореолу – якщо ми вважаємо когось компетентним експертом в 1 сфері, ми будемо думати, що він/вона компетентна і в інших галузях. Це працює і з категоріями «подобається/не подобається». Наприклад, нам хочеться запитати у знайомого лікаря (-ки), що вона думає про коронавірус, вакцинацію тощо, хоча він/вона не є епідеміологом. Ми думаємо так: «У людини є медична освіта, отже вона розбирається у всіх медичних питаннях».
Наративність (від англ. narrative – розповідь) – це те, що дозволяє нам розуміти світ. Для нашого мозку не так важлива вичерпність інформації, як її узгодженість і зв'язність. Ми сприймаємо світ, пов'язуючи відомі нам факти у послідовну розповідь, шукаємо причиново-наслідкові зв'язки різних подій. Саме тому фейки можуть навіть поєднувати реальні факти у таку історію, яка буде неправдою.
Наприклад, у ЗМІ періодично лунають новини про те, що «людина вакцинувалась, і від цього померла». Маємо два факти: «людина вакцинувалась» і «людина померла». Коли ми бачимо, що між двома подіями невеликий проміжок часу, мозок підказує нам: перше – це причина, а друге – наслідок. На цю особливість нашого мислення і розраховують люди, які створюють фейки.
Наприклад, у ЗМІ періодично лунають новини про те, що «людина вакцинувалась, і від цього померла». Маємо два факти: «людина вакцинувалась» і «людина померла». Коли ми бачимо, що між двома подіями невеликий проміжок часу, мозок підказує нам: перше – це причина, а друге – наслідок. На цю особливість нашого мислення і розраховують люди, які створюють фейки.
Фейки розповідають історії
Для чого створюють і поширюють фейки?
Заробити гроші
Значний дохід приносить реклама: вона може бути очевидною через примітку «реклама», «промо» або ж прихованою у журналістському матеріалі – так звана джинса. Це можуть бути і повністю проплачені статті. Крім того, шахраї можуть створювати несправжні благодійні організації чи публікації про збір коштів на лікування.
Підняти рейтинг
У соцмережах часто створюють емоційні новини, які багато людей коментують та поширюють. Неправдива новина стає дедалі популярнішою, а таке «медіа» здобуває все більше впливу, що дозволяє піднімати ціни на рекламу. Цікаво, що навіть «позитивні» фейки створюються для того, щоб ви поширили публікацію. Наприклад, нещодавно у соцмережах було повідомлення: «Сьогодні міжнародний день синів», а насправді такого дня не існує.
Через незнання чи неуважність
Фейки поширюються звичайними громадянами, які не змогли побачити у новині маніпуляцію чи брехню. Водночас регіональні медіа можуть через неуважність опублікувати неправдиву інформацію, адже треба писати багато новин і робити це швидко, тож часу на перевірку фактів дуже мало.
Збільшити політичний вплив
Найяскравіший приклад – інформаційна війна РФ проти України і фейк про «распятого мальчика». Навіщо це робити? Відкритих збройних протистоянь у світі стає все менше, а гібридних та інформаційних війн – все більше. Відкритий конфлікт більш затратний та небезпечний з точки зору міжнародної політики, а поширення фейків є простішим і дешевшим, при чому дозволяє впливати на думку населення про власну країну та її політику.
Варто пам'ятати про три небезпеки Facebook
FACEBOOK
українців користуються FACEBOOK
65%
читають новини у цій соціальній мережі
43%
алгоритми
Не є поганими, адже вони намагаються надати нам інформацію, яка для нас цікава. Однак це може спрацювати проти нас: наприклад, якщо хтось із наших друзів поділився неправдивою новиною, а ми поставили «лайк» чи залишили коментар, алгоритми подумають: «Ага, такі новини цікаві для неї/нього». Відповідно, фейків у нашій стрічці буде все більше.
БОТИ
Це спеціально створені сторінки у соцмережі, які не є реальними людьми. Боти – інструмент у руках маніпуляторів. Їх створюють для того, щоб переконати вас у певній думці, яку такий бот поширює. Як це відбувається? Усе б нічого, якби цей бот був один, але зазвичай запускають декілька сотень чи тисяч ботів, і це коштує відносно дешево. Ви потрапляєте на маніпулятивний пост, а під ним сотні коментарів від різних людей, які підтримують певну думку. Вам починає здаватись, що так багато хто думає, адже вмикається «стадний інстинкт», коли ми вважаємо думку більшості правильною. А насправді за цими коментарями ховались несправжні люди.
ТЕСТИ
Кумедні тести на кшталт «Хто ти з серіалу «Величне століття»?» або «Який ти колір?» здаються просто можливістю відпочити і повеселитися. Можливо, хтось з ваших друзів поділився результатами на власній сторінці, і це викликало у вас бажання теж подивитись, який же результат буде у вас. Однак не варто цього робити, адже насправді такі тести використовують ваші дані, коли ви даєте згоду на використання даних з Facebook перед проходженням тесту.
Гортай донизу
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
Якщо читати новини у Вайбері – дуже легко потрапити на гачок маніпуляторів, адже це місце спілкування, якому ми довіряємо.
Чому це сталось?
Багатьох новосанжарців додали до нової групи з маніпулятивними новинами
Люди не отримали достатньої інформації про евакуацію від влади
Маніпулятори скористалися довірою до Вайберу і нагнітали ситуацію у «надійній» мережі.
Пересилання повідомлень створило ефект «снігової кулі»: у чаті написали 1 повідомлення – люди поширили серед рідних, ще 1 повідомлення – знову поширили, і так далі.
Люди почали виходити на вулиці, коли влада намагалась евакуювати українців з Китаю на початку пандемії.
66%
українців користуються Viber
13%
вважають соцмережу джерелом новин
Емоційні новини швидко поширюються від груп і спільнот до особистих чатів. Так, саме за допомогою залякуючих повідомлень у Вайбері у Нових Санжарах піднялася «ковідна» паніка.
Давайте згадаємо, чим насправді є Вайбер? Це зручний спосіб спілкування з родичами та близькими, а також з місцевими спільнотами (ОСББ, батьківські чати тощо). Ми вважаємо Вайбер зоною безпеки, адже тут усі свої, ми всіх знаємо. Хто ж буде нам брехати? Саме через таке ставлення ми можемо легко натрапити на фейк: рідна людина може переслати нам повідомлення чи посилання на емоційну новину, і ми будемо довіряти цій інформації. Або хтось може надіслати повідомлення у чаті ОСББ – і ми теж замислимося: «Певне, це правда, адже ця людина живе зовсім поруч, вона розуміє мої проблеми і страхи». При цьому, ми можемо не знати цю людину особисто, або взагалі, це повідомлення може бути відправлено ботом.
“
“
Везуть інфікованих коронавірусом, подумайте про себе і своїх дітей
- подібні повідомлення поширювались у Вайбері, Нові Санжари
VIBER
Гортай донизу
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
Початково Телеграм був створений для забезпечення конфіденційності спілкування. З часом почали з'являтись різноманітні телеграм-чати та анонімні телеграм-канали, що стало причиною кількох негативних ефектів.
TELEGRAM
40%
українців користуються соцмережею Телеграм
20%
користувачів отримують тут новини
По-перше, частина власників новинних телеграм-каналів залишались анонімними, що означає: цей канал не відповідальний за матеріал, який публікує.
Отже, телеграм-канали з інсайдами пропонують нам секретну інформацію, отриману від анонімного джерела, що виглядає дуже привабливо, однак ми ніяк не можемо перевірити ці дані. Саме тому такий формат дуже зручний для маніпуляцій та поширення фейків.
По-друге, «інсайди» від працівника ВРУ, ВООЗ тощо стали джерелом новин.
Інсайд – це інформація від співробітника певної організації, яка недоступна широкому загалу.
Інсайд – це інформація від співробітника певної організації, яка недоступна широкому загалу.
По-третє, деякі ЗМІ підсилюють значимість «інсайдів», спираючись на них у своїх матеріалах.
Гортай донизу
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
YouTube
50%
українців дивляться YouTube
25%
користувачів отримують у соцмережі новини
Друге – це підбір рекомендованих відео. Алгоритми YouTube не завжди розрізняють позитивне чи негативне ставлення щодо людини або теми, яку ви шукаєте. YouTube «запам'ятовує» фрагменти відео, які ви переглядали, як довго ви дивились відео, чи залишили лайк та коментар. З часом у рекомендованих відео ви побачите популярні відео зі схожою тематикою або ключовими словами – на головній сторінці соцмережі чи праворуч від відео.
Перше – це «експертність» блогерів. Іноді важко відрізнити, чи є людина спеціалістом з певного питання, чи просто висловлює свою думку. Усе, що ви чуєте після слів «я вважаю», не може бути фактами, а є суб'єктивною позицією.
Ввімкнути відео і займатись хатніми справами зручно, адже можна піймати двох зайців одразу. Однак YouTube має дві особливості, через які ви можете натрапити на фейк.
Як не попастися на фейк?
1
Пам’ятайте, що наразі не можна подивитись, скільки людей поставили дизлайк (палець донизу).
Раніше частина аудиторії під час роздумів «а що ж подивитись?» орієнтувалась на кількість переглядів та співвідношення лайків/дизлайків під відео.
Однак зараз краще зважати на рівень експертності блогера чи надійності медіа. Популярність відео не є показником правдивості.
Наприклад, відомий блогер-антивакцинатор Остап Стахів отримав спеціальність «менеджмент організації», тому його експертність щодо коронавірусу є дуже сумнівною. Крім того, звертайте увагу на категоричність висловів та емоційність виступу спікера, особливо якщо він/вона не має аргументації.
Найчастіше достатньо просто набрати в пошуковику ім'я та прізвище людини і подивитись її біографію: освіту та місце роботи.
Перевірте, чи справді спікер є експертом.
3
2
Визначте, чи є у відео реклама.
Вона може бути від YouTube на основі ваших запитів та інтересів, а може бути реклама всередині самого відео, коли блогер приховано або відкрито рекламує певний товар чи послугу.
YouTube
50%
українців дивляться YouTube
25%
користувачів отримують у соцмережі новини
Друге – це підбір рекомендованих відео. Алгоритми YouTube не завжди розрізняють позитивне чи негативне ставлення щодо людини або теми, яку ви шукаєте. YouTube «запам'ятовує» фрагменти відео, які ви переглядали, як довго ви дивились відео, чи залишили лайк та коментар. З часом у рекомендованих відео ви побачите популярні відео зі схожою тематикою або ключовими словами – на головній сторінці соцмережі чи праворуч від відео.
Перше – це «експертність» блогерів. Іноді важко відрізнити, чи є людина спеціалістом з певного питання, чи просто висловлює свою думку. Усе, що ви чуєте після слів «я вважаю», не може бути фактами, а є суб'єктивною позицією.
Ввімкнути відео і займатись хатніми справами зручно, адже можна піймати двох зайців одразу. Однак YouTube має дві особливості, через які ви можете натрапити на фейк.
Гортай донизу
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
У соцмережі більше жінок: віком від 36 років їх вдвічі більше, ніж чоловіків. Серед багатьох жінок популярні блогери-мільйонники та експертні блоги. Ефект «багато людей підписалось, а отже це надійна і гарна людина» та дружній стиль спілкування з аудиторією змушують нас довіряти блогерам.
Однак не всі блогери розуміють, що їхня сторінка не є «їхнім особистим простором» чи «пишу тут, що думаю». Блогери поширюють інформацію на велике коло підписників, тож, як каже цитата з відомого фільму: «З великою силою приходить велика відповідальність». Не всі блогери цього правила дотримуються, тому можуть поширити неправдиву інформацію на своїй сторінці ненароком (або спеціально).
1
Звісно, більшість з нас не є політологами – але активно обговорює політику, не є епідеміологами – але має ставлення до вакцинації.
Однак це лише суб’єктивна думка, а не висновок експерта, як і у більшості блогерів в Instagram.
Перевіряйте, чи є блогер справжнім експертом.
2
Якщо ви бачите рекламу ставок, фрілансу, суперлегкого і швидкого способу заробити гроші – це повинно вас насторожити. Такий блогер може просувати й інші сумнівні меседжі.
Зверніть увагу на рекламу блогера.
17%
користувачів дізнаються тут новини
45%
українців сидять в instagram
Як не попастися на фейк?
INSTAGRAM
У соцмережі більше жінок: віком від 36 років їх вдвічі більше, ніж чоловіків. Серед багатьох жінок популярні блогери-мільйонники та експертні блоги. Ефект «багато людей підписалось, а отже це надійна і гарна людина» та дружній стиль спілкування з аудиторією змушують нас довіряти блогерам.
Однак не всі блогери розуміють, що їхня сторінка не є «їхнім особистим простором» чи «пишу тут, що думаю». Блогери поширюють інформацію на велике коло підписників, тож, як каже цитата з відомого фільму: «З великою силою приходить велика відповідальність». Не всі блогери цього правила дотримуються, тому можуть поширити неправдиву інформацію на своїй сторінці ненароком (або спеціально).
17%
користувачів дізнаються тут новини
45%
українців сидять в instagram
INSTAGRAM
Гортай донизу
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
Челенджі (з англ. «виклики») та лайфгаки (новаторські поради) можуть бути дуже корисними. Люди можуть кидати собі виклики на кшталт «прочитати 4 книги за місяць» чи «не пропускати тренування у цьому році». Або ж скористатись лайгаком «як приготувати смачну вечерю за 5 хвилин». Проблема криється не у самих форматах, а в окремих челенджах і лайфгаках, які можуть нашкодити здоров'ю.
Наприклад, Тік-Током ширився такий лайфгак: з'їж ложку порошкового енергетика перед тренуванням - це дієвіше, ніж розмішувати його з молоком чи водою. Ця порада не тільки не має обґрунтування, а й може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.
Наприклад, Тік-Током ширився такий лайфгак: з'їж ложку порошкового енергетика перед тренуванням - це дієвіше, ніж розмішувати його з молоком чи водою. Ця порада не тільки не має обґрунтування, а й може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.
3
Оминайте лайфгаки та челенджі, які стосуються дієт, препаратів тощо, навіть якщо ви хочете проявити себе, потрапити у тренд і набрати перегляди.
Деякі кумедні лайфгаки можуть бути очевидним жартом, однак не завжди видно тонку межу між жартом і реальною порадою.
Поговоріть з батьками, а краще – з лікарем, якщо маєте сумніви щодо якогось лайфгаку чи челенджу.
Питання особистого здоров'я залишайте лікарям і тренерам.
1
Якщо ви бачите важливу інформацію у відео, але видно, що воно змонтоване, якість відео нечітка тощо, вірогідно хтось хоче вами зманіпулювати.
Крім того, варто подумати про інші особливості відео-формату: чи можна було заздалегідь спеціально підготувати фон та обстановку, виставити кадр, а потім зняти зі словами «ось, подивіться, ви ж бачите, що тут це і ось це».
Сумнівне відео може містити «склейки».
2
Іноді акаунти можуть просто запостити якесь відео з шкідливими лайфгаками чи неправдивими новинами. Звісно, такі акаунти не несуть відповідальність за опублікований матеріал.
Зверніть увагу на рекламу блогера.
TIK-TOK
12%
українців мають TIK-TOK –
це соціальна мережа з короткими відео різної тематики, які здебільшого дивляться підлітки та молодь
однак інформаційна загроза у Тік-Тоці може йти не від новин, а челенджів та лайфгаків
2%
КОРИСТУВАЧІВ ШУКАЮТЬ ТУТ НОВИНИ,
Як не попастися на фейк?
Челенджі (з англ. «виклики») та лайфгаки (новаторські поради) можуть бути дуже корисними. Люди можуть кидати собі виклики на кшталт «прочитати 4 книги за місяць» чи «не пропускати тренування у цьому році». Або ж скористатись лайгаком «як приготувати смачну вечерю за 5 хвилин». Проблема криється не у самих форматах, а в окремих челенджах і лайфгаках, які можуть нашкодити здоров'ю.
Наприклад, Тік-Током ширився такий лайфгак: з'їж ложку порошкового енергетика перед тренуванням - це дієвіше, ніж розмішувати його з молоком чи водою. Ця порада не тільки не має обґрунтування, а й може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.
Наприклад, Тік-Током ширився такий лайфгак: з'їж ложку порошкового енергетика перед тренуванням - це дієвіше, ніж розмішувати його з молоком чи водою. Ця порада не тільки не має обґрунтування, а й може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям.
TIK-TOK
12%
українців мають TIK-TOK –
це соціальна мережа з короткими відео різної тематики, які здебільшого дивляться підлітки та молодь
однак інформаційна загроза у Тік-Тоці може йти не від новин, а челенджів та лайфгаків
2%
КОРИСТУВАЧІВ ШУКАЮТЬ ТУТ НОВИНИ,
Гортай донизу
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
ТРАДИЦІЙНІ МЕДІА
Для швидкого переходу до конкретної категорії натисніть на іконку медіа
ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Як це відбувається?
Телебачення – традиційне джерело інформації. Поступово цю роль забирають на себе соціальні мережі, однак багато українців все ще дивляться телевізор: для одних – це основне джерело новин, а для інших – звичка вмикати телевізор під час вечері. Навіть якщо ми не дуже довіряємо телебаченню, воно все одно може на нас впливати.
46%
українців отримують новини на телебаченні
При цьому протилежну думку може презентувати лише один запрошений експерт з п’яти. Існує інший варіант – на політичне шоу можуть запросити несправжнього експерта (псевдоексперта), який просто буде казати те, що потрібно телеканалу. Олігархічні канали роблять це для того, щоб утримати аудиторію і розповісти, що нам варто думати про політику чи політика.
На політичні шоу часто запрошують різних експертів. Якщо необхідно позитивно висвітлити певну політику – телеканал може запросити людину, яка її підтримує, або навпаки – запросити експерта з протилежною думкою, щоб ви подумали: «Це чесний телеканал, адже тут дві точки зору».
Підбір експертів
Наприклад, ви бачите, що нібито більшість людей не підтримує відкриття ринку землі, і подумаєте: «Українці не хочуть мати ринок землі». А правда в тому, що цифри на екрані спеціально підлаштували так, щоб вплинути на ваше ставлення. Такий ефект має і опитування аудиторії, коли в прямому ефірі вас просять подзвонити і висловити свою думку. Насправді люди, які дивляться цей телеканал, не можуть репрезентувати думку всіх українців.
На політичних шоу ви могли побачити людей, які сидять у студії і висловлюють своє ставлення до того, що говорить політик чи експерт. Насправді це теж можна використати для маніпуляції.
Опитування у студії
Наприклад, заголовок «Газ знову дорожчає» потрібен для того, щоб викликати у вас страх і занепокоєння. При цьому насправді мова може йти про газ для підприємств, а не звичайних жителів.
Телевізійники часто звертаються до життєвих тем і намагаються впливати на наші емоції.
Життєві теми
Однак саме о 19-20-ій годині на багатьох телеканалах починаються новини. Ми менш критично сприймаємо усе, що чуємо, адже наш мозок втомився аналізувати все довкола, тому і маніпулювати нами стає легше. Крім того, якщо ми дивимось телевізор «фоном», тобто слухаємо не дуже уважно, ми все одно встигаємо вхопити деякі фрази, особливо напочатку та наприкінці новини.
Усі ми стомлюємось після робочого дня. Наш мозок не хоче напружуватись: йому хочеться подивитись щось легке і розважальне.
Втома
Якщо у соцмережах ми можемо залишити свій коментар під новиною, то тут ми можемо тільки пасивно сприймати інформацію. Крім того, ми не можемо обрати теми, про які нам цікаво послухати, і час, коли подивитись новини. Редакція телеканалу визначає які новини, коли і в якому вигляді нам дивитись. Саме тому дуже важливо знати, хто володіє телеканалом, адже ця людина таким чином може на нас впливати.
Телевізор розповідає нам новини, а ми не можемо йому відповісти чи щось запитати, як під час звичайної розмови. Телевізор – це монолог.
Одностороння комунікація
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
1
Зверніть увагу на те, хто є власником телеканалу.
2
Не варто одразу довіряти новині, яка викликає у вас сильні емоції. Якщо ви чуєте оціночні судження – «безпрецедентні заходи», «шокуюча заява» тощо, – скоріш за все новина маніпулятивна. Варто пам'ятати, що на телебаченні все менше відвертої брехні, і все більше майстерної тонкої маніпуляції.
3
Напис «політичний експерт» не означає, що людина дійсно є експертом. Найкращий варіант – подивитись, яку освіту має цей експерт(-ка) в інтернеті. Якщо ви не дуже орієнтуєтесь, як це зробити, краще попросіть своїх рідних знайти цю інформацію.
4
Споживайте новини не тільки на телебаченні. Ви можете почитати новини у медіа, які дотримуються журналістських стандартів – Інститут масової інформації щоквартально публікує перелік таких ЗМІ на своєму сайті. Хоча сайт Громадського радіо не входить до цього переліку через невелику аудиторію, ви можете сміливо читати новини у нас. Ми – незалежне медіа, яке ретельно дотримується журналістських стандартів та публікує фінансову звітність.
1
Зверніть увагу на те, хто є власником телеканалу.
2
Не варто одразу довіряти новині, яка викликає у вас сильні емоції. Якщо ви чуєте оціночні судження – «безпрецедентні заходи», «шокуюча заява» тощо, – скоріш за все новина маніпулятивна. Варто пам'ятати, що на телебаченні все менше відвертої брехні, і все більше майстерної тонкої маніпуляції.
3
Напис «політичний експерт» не означає, що людина дійсно є експертом. Найкращий варіант – подивитись, яку освіту має цей експерт(-ка) в інтернеті. Якщо ви не дуже орієнтуєтесь, як це зробити, краще попросіть своїх рідних знайти цю інформацію.
4
Споживайте новини не тільки на телебаченні. Ви можете почитати новини у медіа, які дотримуються журналістських стандартів – Інститут масової інформації щоквартально публікує перелік таких ЗМІ на своєму сайті. Хоча сайт Громадського радіо не входить до цього переліку через невелику аудиторію, ви можете сміливо читати новини у нас. Ми – незалежне медіа, яке ретельно дотримується журналістських стандартів та публікує фінансову звітність.
13%
українців слухають новини на радіо, при цьому з них 90% слухають саме регіональне радіо
Багато людей слухають радіо і паралельно займаються чимось іншим, наприклад, хатніми справами. Ми не слухаємо уважно всі новини, тому звертаємо увагу лише на деякі яскраві чи емоційні фрази.
Слухаємо радіо «фоном»
Більшість українців слухає регіональне радіо, яке висвітлює місцеві новини, при цьому найпопулярнішою маніпуляцією регіональних медіа є перебільшення чи применшення інформації. Це не означає, що всі регіональні радіо роблять погані новини, а лише свідчить про те, що слід обережно ставитись до новин, які викликають страх чи занепокоєння.
Журналістські стандарти
РАДІО
Під час споживання новин варто звернути увагу на дві причини, через які ми можемо натрапити на неправдиву новину чи маніпуляцію.
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
1
Якщо новина викликає сильні емоції, краще поставити її під сумнів. Новина вас злякала чи навпаки – дуже здивувала і ощасливила? Перевірте новину у медіа, яке дотримується журналістських стандартів.
2
Висловлення думки не є фактом. Навіть якщо до студії запросили експерта, не варто сприймати всі його слова за доконаний факт: він може просто озвучувати свою позицію чи думку.
1
Якщо новина викликає сильні емоції, краще поставити її під сумнів. Новина вас злякала чи навпаки – дуже здивувала і ощасливила? Перевірте новину у медіа, яке дотримується журналістських стандартів.
2
Висловлення думки не є фактом. Навіть якщо до студії запросили експерта, не варто сприймати всі його слова за доконаний факт: він може просто озвучувати свою позицію чи думку.
Газети і журнали стали менш популярними в останні роки, однак вони все ще можуть бути інструментом маніпулювання через односторонність комунікації і формування порядку денного.
Друковані медіа
Одностороння комунікація
Газета, ніби рупор, просто транслює інформацію, а ми робимо один вибір: читати газету чи ні. Якщо ми обрали варіант «читати», нам залишається тільки сприймати усі написані новини або не сприймати – і шукати інформацію в інших джерелах.
Порядок денний
На що ми дивимось спочатку? На першу сторінку газети чи журналу. Редактори довго обирають, що ж найважливіше ми повинні знати – саме це і потрапляє на перші шпальти. Насправді це роблять усі медіа, однак в газеті можна розмістити менше новин, ніж на сайті, тому ефект вибірковості новин тут більш яскравий. Редакція вирішує, яка новина буде розміщена, яким буде заголовок і розмір шрифту – це все впливає на те, скільки людей звернуть увагу на певну інформацію. Крім того, редакція може підкреслити досягнення певного політика чи просто не розказати про недоліки іншого політика.
українців читають новини у друкованих медіа, при цьому 96% читають їх у регіональних медіа
7%
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
1
Пам'ятайте, що перша сторінка – це не всі новини. Часто вони можуть не мати важливих деталей, які ви знайдете лише в основному тексті.
2
Заголовок може не збігатися зі змістом новини. Заголовок може бути перебільшенням чи надто емоційним, при цьому в тексті новини може з'ясуватись, що все не так страшно, як було на перший погляд.
3
Якщо ви бачите надмірну увагу до певних політиків – це може бути політична реклама. Особливо це проявляється напередодні місцевих виборів, коли кандидати хочуть розповісти про себе всім виборцям. Варто обережно ставитись до такої реклами, адже ви можете пропустити інших кандидатів, які могли б бути вам цікаві.
1
Пам'ятайте, що перша сторінка – це не всі новини. Часто вони можуть не мати важливих деталей, які ви знайдете лише в основному тексті.
2
Заголовок може не збігатися зі змістом новини. Заголовок може бути перебільшенням чи надто емоційним, при цьому в тексті новини може з'ясуватись, що все не так страшно, як було на перший погляд.
3
Якщо ви бачите надмірну увагу до певних політиків – це може бути політична реклама. Особливо це проявляється напередодні місцевих виборів, коли кандидати хочуть розповісти про себе всім виборцям. Варто обережно ставитись до такої реклами, адже ви можете пропустити інших кандидатів, які могли б бути вам цікаві.
ВЕБ-РЕСУРСИ
Для швидкого переходу до конкретної категорії натисніть на іконку медіа
При цьому 41% з них дивиться новини на національних веб-сайтах. Отже, більшість з тих, хто шукає новини в інтернеті, читає регіональні онлайн-ресурси чи потрапляє на сайти-сміттярки.
Сайти новин
Якщо вам подобається стежити за новинами свого міста, села чи регіону, на вас може чекати надмірна емоційність та невисокі журналістські стандарти. Регіональні медіа можуть брати новини в національних медіа. Якщо джерелом слугує онлайн-ресурс, який часто порушує журналістські стандарти, то регіональне медіа може ненароком поширити маніпулятивні новини серед своїх читачів.
Регіональні медіа
Чому ми віримо таким сайтам-сміттяркам?
Ці сайти отримали таку неприємну назву через головну особливість: вони не фільтрують інформацію, яку публікують. Фактично, на сайтах-сміттярках можна знайти все підряд, адже відсутня хоч якась редакційна політика. Навіщо ж створювати ресурс, який публікує усе одразу? Заради грошей. Чим більше людей заходять на сайт – тим більше людей побачать рекламу. Крім того, велика кількість аудиторії дозволяє піднімати ціну на замовні матеріали на сайті.
Сайти-сміттярки
Надмірна емоційність – показник маніпуляції для будь-якого типу медіа. Однак на сайтах-сміттярках це проявляється найяскравіше: заголовки часто починаються словами «Шок!», «Сенсація!», «Скоріше робіть…» і так далі.
Емоції-емоції-емоції
Найчастіше новини з сайтів-сміттярок дістаються до нас тоді, коли друзі поширили новину у себе на Facebook. Ми схильні довіряти інформації, яку отримали від близьких людей, тому менш критично сприймаємо такі новини.
Побачили новину у друзів
Створити декілька сайтів-сміттярок одразу дешево, адже не треба витрачати гроші на зарплатню професійним журналістам, новинарям тощо. Зазвичай публікують одну новину на декількох сайтах. І коли ми читаємо одну інформацію у декількох джерелах, наш мозок думає: «Я перевірив новину на різних ресурсах, тому це надійна інформація».
Одна новина – декілька сайтів
48%
українців споживають новини на сайтах
Ви можете побачити ім’я автора біля новини, а сам текст може посилатись на джерела інформації. Однак найчастіше це просто зроблено для виду: такого журналіста ви не знайдете ні в одній соцмережі, а джерела можуть бути вигадані чи інформацію з них просто «перекрутили».
Ілюзія достовірності
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
1
Зверніть увагу на назву домену сайту. Якщо в адресі сайту після www чи http ви бачите дивну назву на кшталт «ua24ua.net» – це сайт-сміттярка. Краще перегляньте перелік надійних онлайн-ресурсів (Інститут міжнародної інформації щоквартально їх публікує) та переглядайте новини тут. Хоча сайт Громадського радіо не входить до цього переліку через невелику аудиторію, ви можете сміливо читати новини у нас. Ми – незалежне медіа, яке ретельно дотримується журналістських стандартів та публікує фінансову звітність.
2
Новини з заголовками «Шок!», «Сенсація!» краще не постити в соцмережах. Існує велика вірогідність, що це маніпулятивна чи неправдива інформація.
3
Сміттярками можуть бути не тільки сайти, а й групи у соцмережах. Слід замислитись, якщо група «Рецепти» чи «Гумор» публікує щось пов'язане з політикою чи темою коронавірусу (наразі це найгостріші теми). Нами простіше маніпулювати, якщо ми вважаємо групу «безпечною» чи «поза політикою».
4
Якщо ваш друг чи подруга поширили повідомлення з сайту-сміттярки – краще напишіть їй/йому в особисті повідомлення. Розкажіть, чому це джерело не є надійним, і чому варто видалити публікацію.
1
Зверніть увагу на назву домену сайту. Якщо в адресі сайту після www чи http ви бачите дивну назву на кшталт «ua24ua.net» – це сайт-сміттярка. Краще перегляньте перелік надійних онлайн-ресурсів (Інститут міжнародної інформації щоквартально їх публікує) та переглядайте новини тут. Хоча сайт Громадського радіо не входить до цього переліку через невелику аудиторію, ви можете сміливо читати новини у нас. Ми – незалежне медіа, яке ретельно дотримується журналістських стандартів та публікує фінансову звітність.
2
Новини з заголовками «Шок!», «Сенсація!» краще не постити в соцмережах. Існує велика вірогідність, що це маніпулятивна чи неправдива інформація.
3
Сміттярками можуть бути не тільки сайти, а й групи у соцмережах. Слід замислитись, якщо група «Рецепти» чи «Гумор» публікує щось пов'язане з політикою чи темою коронавірусу (наразі це найгостріші теми). Нами простіше маніпулювати, якщо ми вважаємо групу «безпечною» чи «поза політикою».
4
Якщо ваш друг чи подруга поширили повідомлення з сайту-сміттярки – краще напишіть їй/йому в особисті повідомлення. Розкажіть, чому це джерело не є надійним, і чому варто видалити публікацію.
Сам Google не створює новини – він лише упорядковує новини з різних сайтів за допомогою алгоритмів. Ви можете побачити їх у двох випадках: у вкладці «Новини» під час пошуку або якщо вписуєте конкретний запит, наприклад, «коронавірус», і вам випадає перелік новинних сайтів.
≈25%
українців зазначили, що споживають новини з Google
Варто пам’ятати, що у вкладці «Новини» може бути багато маніпулятивного матеріалу. Наведу приклад: я не читаю російські ресурси від слова взагалі. Відкриваю у Google сторінку «Новини», а там – декілька посилань на одне українське медіа та багато матеріалів від «РИА Новости» (ресурсу, який поширює проросійськи наративи). Якщо не звертати увагу на назву медіа та довіряти підбірці новин від Google, можна легко натрапити на гачок маніпуляцій.
Вкладка «Новини»
Google сортує новини замість нас: він показує найбільш популярні публікації та ті, які відповідають нашим інтересам (на думку алгоритмів).
Наприклад, якщо ви введете «машина», у вас можуть з'явитись посилання на дорожчі автомобілі, а у вашого друга – на дешевші (чи навпаки).
Тут знову в гру вступають алгоритми. Якщо ви з другом введете один запит у пошуковику, це не означає, що ви отримаєте однаковий перелік сайтів.
Результати запиту в Google
Google
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
1
Насправді, краще не дивитися вкладку «Новини» від Google та не читати тільки заголовки новин, коли шукаєте щось конкретне, наприклад, «новини Харків». Спирайтесь на перевірені онлайн-ресурси, які дотримуються журналістських стандартів.
1
Насправді, краще не дивитися вкладку «Новини» від Google та не читати тільки заголовки новин, коли шукаєте щось конкретне, наприклад, «новини Харків». Спирайтесь на перевірені онлайн-ресурси, які дотримуються журналістських стандартів.
Знайома знайомого розповідала…
Чому це робить нас вразливими до маніпуляцій?
Фейки та маніпуляції активно поширюються через звичайне спілкування: 96% українців, які зустрічались з неправдивими новинами, обговорювали їх з іншими. При цьому 67% українців довіряють людям свого населеного пункту.
Особливо це проявляється у періоди криз чи невизначеності – наприклад, у часи пандемії.
Ми схильні поширювати неперевірену інформацію серед близьких
Чим ближче до нас людина – тим більше ми довіряємо інформації, яку від неї отримуємо. Хоча водночас ми розуміємо, що не всі люди з нашого оточення перевіряють новини.
Ми довіряємо близьким
українців довіряють людям свого населеного пункту
67%
ЯК НЕ ПОПАСТИСЬ НА ФЕЙК?
1
Проблема не в самому явищі довіри, а у довірі до всього, що кажуть нам близькі. Саме у випадку новин спрацьовує приказка «довіряй, але перевіряй». Спочатку знайдіть у розповіді людини основне повідомлення. Наприклад: «Тітка казала, що її знайомий вакцинувався і захворів на коронавірус. Навіщо тоді оце йти і вакцинуватись?». Тут бачимо основне повідомлення – «вакцинація не захищає». Ви можете так і написати в пошуковику та перейти за посиланням на надійні ресурси – на сайти ВООЗ, МОЗ, BBC тощо. Вони вже встигли спростувати цей фейк.
2
Пам'ятайте про явище «зіпсованого телефону». Людина буде нас переконувати: «Знайома розповідала, що з її близькими це сталось! Це точна інформація!». Насправді людина може зробити свої висновки щодо певної ситуації, яка з нею трапилась. Або ж під словами «знайома розказала» мається на увазі новина чи пост на сторінці цієї знайомої.
3
Поговоріть з близькими у спокійному тоні. Поясніть, чому важливо не поширювати неперевірену інформацію. І головне – не тримайте зла, якщо людина не хоче/ не може зрозуміти одразу, як аналізувати інформацію у медіа. Уявіть: ви приходите до людини, і просите її полагодити карбюратор – це ж так легко, бо ви знаєте, як це зробити. А людина взагалі не розуміє, як все в автомобілях влаштовано, і для чого їй це потрібно. Так і з медіаграмотністю: треба пояснювати, допомагати, консультувати рідних, адже це нова наука для багатьох українців – особливо для старшого покоління.
1
Проблема не в самому явищі довіри, а у довірі до всього, що кажуть нам близькі. Саме у випадку новин спрацьовує приказка «довіряй, але перевіряй». Спочатку знайдіть у розповіді людини основне повідомлення. Наприклад: «Тітка казала, що її знайомий вакцинувався і захворів на коронавірус. Навіщо тоді оце йти і вакцинуватись?». Тут бачимо основне повідомлення – «вакцинація не захищає». Ви можете так і написати в пошуковику та перейти за посиланням на надійні ресурси – на сайти ВООЗ, МОЗ, BBC тощо. Вони вже встигли спростувати цей фейк.
2
Пам'ятайте про явище «зіпсованого телефону». Людина буде нас переконувати: «Знайома розповідала, що з її близькими це сталось! Це точна інформація!». Насправді людина може зробити свої висновки щодо певної ситуації, яка з нею трапилась. Або ж під словами «знайома розказала» мається на увазі новина чи пост на сторінці цієї знайомої.
3
Поговоріть з близькими у спокійному тоні. Поясніть, чому важливо не поширювати неперевірену інформацію. І головне – не тримайте зла, якщо людина не хоче/ не може зрозуміти одразу, як аналізувати інформацію у медіа. Уявіть: ви приходите до людини, і просите її полагодити карбюратор – це ж так легко, бо ви знаєте, як це зробити. А людина взагалі не розуміє, як все в автомобілях влаштовано, і для чого їй це потрібно. Так і з медіаграмотністю: треба пояснювати, допомагати, консультувати рідних, адже це нова наука для багатьох українців – особливо для старшого покоління.
Для всіх і кожного
Попастись на фейк може будь-хто, навіть професор чи доктор наук. Медіаграмотність – це навичка, якій треба навчатись та навчати інших.
Якщо ви отримуєте інформацію безкоштовно, ви платите чимось іншим: особистими даними, вашою увагою чи можливістю вами маніпулювати. Це особливо важливо на фоні останніх даних від Internews: наразі 63% українців не готові платити за інтернет-ЗМІ. Однак зверніть увагу, що медіа може бути умовно безкоштовним для вас, якщо фінансується грантами чи через пожертвування від аудиторії – наприклад, через Patreon.
Фейки – це не тільки відверта брехня. Звісно, можуть бути й фейки доведені до абсурду, однак наразі все більшої популярності набувають тонкі маніпуляції. Наприклад, політичні маніпуляції можуть проникнути у гороскопи, передбачення, гумористичні групи у Facebook, чи навіть групи з «простими рецептами».
Наші слова і пости впливають. Наразі кожний з нас може створювати інформацію і поширювати новини: є блогери, які впливають на мільйони людей, є українці, які впливають на 5 чи 205 друзів у Facebook. І всі ми впливаємо на інших людей через інформацію.
Не потрібно видаляти всі соцмережі чи перестати дивитись новини. Відсутність інформації – це не сила незнання, це ще більша вразливість до маніпуляцій. Якщо ви пам'ятаєте про основні небезпеки соцмереж, телебачення чи чуток – вам буде легше орієнтуватись у переповненому інформацією світі.
Не взаємодійте з фейками у соцмережах взагалі. Не лишайте обурливих коментарів чи реакцій і не пересилайте близьким, адже це тільки додасть неправдивій новині більшого розголосу. Якщо вам дуже хочеться розповісти близьким, що це неправда – перешліть спростування від фактчекінгових організацій (VoxCheck, StopFake, «По той бік новин» тощо).
Ми – це інформація, яку споживаємо. Саме інформація про світ створює рамку, через яку ми сприймаємо усе довкола і формуємо власну думку.
Допоможіть своїм близьким розпізнавати фейки та маніпуляції, особливо представникам старшого покоління. Остерігайтесь висловів «та ти не розумієш» чи «це ж елементарно» – навряд чи вам би сподобався вчитель, який так пояснює матеріал. Намагайтесь говорити простою мовою, залишайтесь на зв'язку та підтримуйте своїх рідних.
На початку ми писали про трикутник журналіст-освіта-людина для збільшення медіаграмотності серед українців.
Ми на Громадському радіо намагаємось не тільки розповідати про фейки, а й допомагати освітянам створювати уроки для своїх учнів та учениць.
Ми на Громадському радіо намагаємось не тільки розповідати про фейки, а й допомагати освітянам створювати уроки для своїх учнів та учениць.
- ЯК РОЗМОВЛЯТИ ІЗ ШКОЛЯРАМИ ПРО ФЕЙКИ?
- ЩО ВИРІЗНЯЄ МАНІПУЛЯЦІЇ ТА БРЕХНЮ ВІД ПРАВДИВОЇ НОВИНИ?
- І ЧОМУ ФЕЙКИ ВЖЕ З НАМИ ДАВНО?
На початку ми писали про трикутник журналіст-освіта-людина для збільшення медіаграмотності серед українців.
Ми на Громадському радіо намагаємось не тільки розповідати про фейки, а й допомагати освітянам створювати уроки для своїх учнів та учениць.
Ми на Громадському радіо намагаємось не тільки розповідати про фейки, а й допомагати освітянам створювати уроки для своїх учнів та учениць.
- ЯК РОЗМОВЛЯТИ ІЗ ШКОЛЯРАМИ ПРО ФЕЙКИ?
- ЩО ВИРІЗНЯЄ МАНІПУЛЯЦІЇ ТА БРЕХНЮ ВІД ПРАВДИВОЇ НОВИНИ?
- І ЧОМУ ФЕЙКИ ВЖЕ З НАМИ ДАВНО?
Зміст цього матеріалу є виключно відповідальністю Громадського радіо та необов’язково відображає точку зору USAID, Уряду США та Internews
БОНУС
В даному матеріалі використанні іллюстрації таких авторів як Alzea, Saptarshi Prakash та з ресурсу freepik.com
Використовуйте матеріали відеолекцій, подкасту "Детокс" і цієї статті на своїх заняттях
Надсилайте фото чи відео уроку на пошту [email protected]
Отримайте можливість піти на онлайн-екскурсію Громадським радіо разом зі своїми учнями та ученицями
1
3
2
