«День синів»: чому не існує безпечних фейків?

«З Днем синів». 22 листопада користувачі в інтернеті масово вітали одне одного зі святом, якого не існує. Мало того, ціла низка українських видань та інформагенцій у якості новин поширили інформацію, що в Україні відзначають «День сина».

День синів. Існує чи ні?

Деякі журналісти написали, що «День сина» «має російське коріння, проте останнім часом він набуває все більшої популярності й в Україні». Більшість українських ЗМІ також уточнили, що «історія походження цього свята невідома», що це «неофіційне свято», що в нього «немає традицій» тощо. Попри це, у соцмережах запустили флешмоб, у межах якого користувачі почали публікувати фото зі своїми синами, писати історії з життя тощо.

Проте деякі медіа назвали це свято «міжнародним» або «всесвітнім». Слова «міжнародний» чи «всесвітній» часто дописують й до інших подібних свят, мабуть, щоб дати їм більшої значущості. Однак ці приписки — маніпуляція. У календарях пам’ятних дат ООН чи ЮНЕСКО немає «Міжнародного дня сина» ані 22 листопада, ані в інші дні — повідомляє «Детектор медіа».

То звідки журналісти агентства взяли інформацію про фейковий День синів? Фактчекінговий проект «По той бік новин» зазначає, що все могло початися із листівок. Такі ми часто отримуємо на свята у вайбер. Можливо, журналісти надихалися російською Вікіпедією, де написано, що 22 листопада «ООН — День сыновей». Але жодних посилань у цій енциклопедії немає. Їх і бути не може, адже такого дня в ООН не існує.

Згадка про «Міжнародний день сина» є і в українській Вікіпедії, але редактори енциклопедії поставили цю інформацію під сумнів. Тому можливо хтось десь і відзначає день сина, але це точно не пам’ятний день ООН, зазначають у «По той бік новин».

Нешкідливих фейків не існує. Чому?

Пояснювала керівниця фактчекінгового проєкту VoхCheck Світлана Сліпченко.

Світлана Сліпченко: Будь-які фейки — це погано. Вони всі працюють на наші емоції. Вони найбільше нас чіпляють і можуть мати на нас найбільший вплив. Що небезпечного саме в цих «позитивних» фейках? Ми віримо в них. І нам буде здаватися, що медіа, яке їх поширило, безпечне. Але якщо це джерело вже хоч один раз поширило неправдиву інформацію, це означає, що подібну інформацію воно може поширювати й надалі. І не тільки позитивну. Це процес завоювання довіри. Можливо, далі інформація з цього джерела буде більш шкідливою. Тому варто не довіряти навіть тим джерелам, які поширюють позитивні фейки. Треба пам’ятати, коли намагаються впливати на наші емоції, позитивні або негативні, є сенс зайвий раз задуматись і перевірити джерело.

Вікторія Єрмолаєва: Новину про День синів подали й ті ЗМІ, які мають високу довіру. Чи можна сказати, що журналісти спеціально не до кінця заглибитися в тему. І все це, щоб зібрати перегляди?

Світлана Сліпченко: Завжди варто пам’ятати, що у деяких виданнях є гонитва за охопленням і кількістю переглядів. Тому там можуть траплятися такі помилки. Я б не сказала, що журналісти навмисно не перевірили інформацію. Насправді якщо вона була такою надзвичайно поширеною, то вони могли просто підхопити новину та не побачити необхідності її зайвий раз перевіряти. Але саме такі кейси й підривають довіру до ЗМІ. Навіть найкращі медіа, які постійно публікують правдиві новини та мають високу якість фактажу, іноді допускають некоректну та неправильну інформацію. Буває, що всі помиляються. Це, як раз, означає, що не варто бездумно споживати всі підряд новини, а варто аналізувати та включати критичне мислення. Постійно.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS