
Зневіра та пристосування до реалій: як змінюється життя українців в окупації
Як змінюється життя й бачення українців та українок на тимчасово окупованих територіях? Як трансформується склад населення регіону? Що Україна може запропонувати цим людям на противагу Росії? Чи варто сподіватися на активну участь європейських країн? Про це в новому випуску подкасту «На звʼязку: окуповані території» говоримо з Сергієм Гармашем, головним редактором онлайн-видання «ОстроВ» та колишнім членом української делегації Тристоронньої контактної групи в рамках «Мінського процесу», де він представляв Донеччину.

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Політика Європи стосовно російсько-української війни
На думку Сергія Гармаша, Європа краще розуміє становище України, ніж США. Однак, щоб почати активно підтримувати нашу країну на рівні дій, а не просто слів, ЄС потрібно кардинально змінити свою політику та світогляд. Під час «Мінського процесу» метою ОБСЄ як третьої сторони, представленої дипломатами різних європейських країн, була стабілізація, а не вирішення конфлікту на Сході України, фактично просто припинення вогню.
«Це все одно, що не лікувати людину, а постійно давати їй знеболювальне, яке не впливає на розвиток хвороби. Європа не звикла до розв’язання проблем, вона звикла бути пасивною. Зараз вона хоче стати активнішою, бо бачить, що вже немає на кого сподіватися, але це дуже складна структура».
Як почуваються й мислять українці та українки в окупації
До моменту гіпотетичного відновлення контролю України над її тимчасово окупованими територіями може минути ще багато часу. Сергій Гармаш говорить, що, за його спостереженнями, принаймні третина людей на цих територіях позитивно ставиться до України, оскільки вже може порівнювати життя за різних умов. Вони сподіваються, що припинення війни дозволить тримати ближчий зв’язок з родинами й близькими на підконтрольних Україні землях. Зокрема, навідуватися до них напряму, проходячи через контрольні пункти в’їзду-виїзду, як протягом періоду до 2022 року, а не мандрувати через країни Європи.
«Зараз цим людям найважче, тому що вони втрачають надію. Я думаю, в душі вони все одно підтримуватимуть Україну, але треба розуміти, що людина — соціальна істота, яка підлаштовується під довкілля.
В радянські часи ми ходили в піонери, комсомол, думали, що живемо в нормальній країні. Дисидентів була меншість, але вони були. Думаю, те ж саме відбуватиметься й в окупації».
Утворення більшої кількості таких людей та інші супутні процеси, наприклад, поступова руйнація РФ, може дозволити досягнути мети, як це було в 1991 році, вважає журналіст. Проте, зараз більшість людей на цих територіях перестає сподіватися на швидке повернення України та поступово пристосовуються до наявних умов. Крім того, внутрішня українська політика не адаптована для переселення на підконтрольні території, скажімо, в контексті виплат для переселенців чи освітніх програм, каже Сергій Гармаш. Наприклад, якщо молода людина потрапить на українську територію й вивчатиме військову підготовку, російська сторона сприйматиме її як злочинця, що може зумовити проблеми для родичів, які залишилися в окупації.
Читайте також: Чому українці повертаються на окуповані Росією території
Зміни населення територій в окупації, що людям може дати Україна
Мешканці Донеччини та Луганщини втомилися жити в «недореспубліках» на лінії фронту чи поблизу неї, говорить журналіст. Росія виплачує їм компенсацію за загиблих родичів, на яку люди їдуть в регіони РФ, де життя є значно спокійнішим. Натомість на окуповані українські території переїжджають люди з більш віддалених і малорозвинених частин Росії. Таким чином змінюється склад населення цього регіону, що ускладнює потенційну його реінтеграцію. З іншого боку, Україна може запропонувати змінені, але кращі умови життя, адаптація до яких відбудеться швидше.
«Люди, які цінують особисту свободу, розуміють, що Росія не може їм її дати. Єдине, що може запропонувати Україна, на відміну від РФ, — це свобода та повага, а також вільне пересування світом. Росія може дати гроші, відносну безпеку. Казатимемо чесно: Луганськ відбудовується, Маріуполь відбудовуватимуть, хоч і не для людей, а як транспортну артерію.
В Донецьку ситуація гірша. Лідер «ДНР» Пушилін звертався до росіян, оскільки не вистачає власних ресурсів, щоб відремонтувати водопровідні системи. Річ у тім, що протягом восьми років, поки відбувався «Мінський процес», вони нічого там не робили, сподіваючись, що цю територію всунуть Україні, й це буде проблема для неї».
Читайте також: Росія не будує, а грабує: як окупаційна влада знищує Донбас
Новини з тимчасово окупованих територій
- Так званий «губернатор» окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо хоче розвивати в області автотуризм. У його повідомленні йдеться про плани щодо розробки автомобільних маршрутів та створення інших елементів туристичної інфраструктури.
- Рух «Жовта стрічка» повідомляє про те що, окупаційна адміністрація «ЛНР» за наказом з Москви планує підготувати списки лікарів до 50 років. З них мають сформувати бригади екстреної допомоги, що працюватимуть у гарячих точках. Для цього медиків змушують отримати російські паспорти й проти медкомісію.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: [email protected]
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту