Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Який наразі рівень енергоефективності житлової інфраструктури України?

Святослав Павлюк говорить, що в Україні фактично немає будівель з рівнем енергоефективності класу «А», який передбачає мінімальне споживання до 20 кіловат на квадратний метр на рік. Існують проблеми як із житловим фондом, так і громадськими будівлями: лікарнями, дитсадками, школами. Позитивна зміна, яка відбулася за останні роки, — сприйняття людей, яких тепер не потрібно переконувати у важливості енергоефективності, каже виконавчий директор асоціації:

«У той же час, чинна тарифна політика демотивує людей щось робити. Ми маємо газ за ціною втричі нижчою від ринкової, маємо субсидовану більш ніж на половину електроенергію. Це спотворює ринкові ціни та окупність будь-яких заходів».

Крім того, більшість механізмів фінансової підтримки передбачені для ОСББ, яке наразі є у близько 20% багатоповерхівок. Поза увагою залишається й сегмент приватних будинків. Тому всі механізми підтримки енергоефективності житла в Україні покривають близько 15% житлового фонду, пояснює Святослав Павлюк.

Від чого залежать теплові втрати будинку?

Залежно від будинку та його стану, різні частини будівлі можуть виявитися основними причинами енерговтрати. Через це бажано проводити аудит інфраструкутри, аби виявляти її найбільш проблемні місця, зазначає виконавчий директор асоціації. За його словами, передусім енерговтрати залежать від зовнішнього контуру будинку або ж площі огороджуючої конструкції:

«Якщо це двоповерховий будинок із великим пласким дахом, там найбільше енергії йтиме у підвал та дах. Якщо це високий будинок, то найбільшу роль гратимуть стіни, оскільки співвідношення площі даху та стін буде інше».

У більшості будівель дуже великі тепловтрати відбуваються через вікна, адже площа склопакетів та рам може становити значний відсоток площі фасаду. Тому якість скла та монтажу вікон теж важливі для енергоефективності.

Чи може ОСББ вирішити питання енергоефективності будинку, та до кого варто звертатися?

На думку Святослава Павлюка, ОСББ не є універсальним шляхом вирішення питання енергоефективності. За його словами, ОСББ — це спосіб ухвалення спільних рішень та спільного управління майном, але воно не дає відповіді, як керувати будинком як фізичним об’єктом. Люди, які мешкають у будинку, здебільшого не мають кваліфікацій щодо його якісного обслуговування.

«Скажімо, індивідуальні теплові пункти у будинках мають стояти в усіх будівлях, приєднаних до централізованого теплопостачання, але в більшості місць, де вони вже є, теплові пункти банально не відрегульовані. Тобто є велика інвестиція в них, але здебільшого вони працюють із заводськими налаштуваннями, а голова ОСББ просто не має кваліфікації їх відрегулювати. Це фахова робота, що потребує грошей. Натомість добре налагоджений ІТП економить 20-30% тепла, тож ці кошти компенсуються», — говорить Святослав Павлюк.

Він стверджує, що питання енергоефективності будівель — це також інтерес міста, адже це зменшує витрати на газ, труби, котельні та ін. Якісне утеплення будинків дозволяє знизити температуру опалення, а це зменшення багатьох інших ресурсів, задіяних для нагрівання й транспортування води. Часто у міст немає механізмів підтримки мешканців та їхніх будинків, а у людей — профільних знань, щоб ухвалювати правильні рішення, говорить виконавчий директор асоціації.

«У нас є Фонд енергоефективності й Фонд декарбонізації, у багатьох містах почали діяти місцеві програми. Ми як асоціація супроводжуємо ініціативу «револьверні фонди», де ми з мільких коштів надаємо безвідсоткові кредити для ОСББ на ремонт і заходи термомодернізації.

Фонд енергоефективності — це правильний напрямок роботи, але його діяльність відбувається дуже повільно. Вони профінансували до 400 проєктів у межах всієї країни за шість років, а це дуже мало. Наші механізми неспівмірні з нашими потребами», — говорить Святослав Павлюк.

Він пояснює, що інша проблема у цій галузі — нестача робітників, які б займалися зовнішнім утепленням будинків. На думку виконавчого директора асоціації, наразі наявні кошти краще спрямувати на встановлення індивідуальних теплових пунктів та їх регулювання. При цьому, до війни спроможність виробляти й ставити ІТП у будинках сягала до 1000 на рік, тоді як кількість будівель, під’єднаних до централізованого постачання становила близько 90 тис., і наразі ці показники не покращуються.

Що таке ПСО, та у чому полягає його проблема?

Наразі в Україні діє механізм ПСО (Public Service Obligation). Як пояснює Святослав Павлюк, Кабмін запровадив цей принцип, згідно з яким уряд може зобов’язати певного постачальника послуг продавати їх дешевше за реальну вартість, а сам Кабмін зобов’язується компенсувати різницю зароблених грошей. Найпоширенішим цей механізм є у питаннях постачання газу, тепла, електроенергії, води.

«Це означає, що, наприклад, постачальник тепла змушений продавати його вам по 2000 грн за гігакалорію, коли реальна вартість 4000 грн чи більше. І Кабінет Міністрів має визначити джерела покриття цієї різниці в тарифах і компенсовувати її, але він регулярно цього не робить. У результаті, ми створюємо ілюзію, що тарифи є нижчими, коли підприємства перебувають на межі банкрутства, і міські бюджети вимушені витягати ці гроші й платити їх замість Кабінету Міністрів. А це десятки мільярдів щороку», — розповідає Святослав Павлюк.

За словами Святослава Павлюка, цієї зими Україна вперше споживатиме більше імпортного, ніж власного газу. При цьому, його купують за ціною близько 500 доларів за тисячу кубометрів, а населенню продають приблизно за 170 доларів. Подібна ситуація й у інших галузях уже протягом багатьох років, і населення здебільшого не зважає на цю проблему, адже має знижені тарифи.

«Тільки по ринку електроенергії загальна сума річних дотацій від усіх операторів, таких як «Енергоатом», «Укренерго» та «Укргідроенерго», сягає близько 160 млрд грн. Їх ми щороку заливаємо у підтримку тарифів, і люди цих грошей не бачать. У 2014 році дотації по газу й теплу становили близько 120 млрд грн, тоді як бюджет армії вже у стані війни становив 80 млрд грн», — розповідає виконавчий директор асоціації.

Така система у кілька разів сповільнює окупність будь-яких інвестицій та перешкоджає підвищенню енергоефективності будівель, говорить він. Тому низькі тарифи — дуже фальшива турбота про добробут населення, каже Святослав Павлюк.

«У нас фізично не вистачає газу, електроенергії, але якби будинки були енергоефективними, то й потреба у цих ресурсах була б меншою.

Україна є енергодефіцитною країною: ми імпортуємо газ, нафту, вугілля, ядерне паливо. Тому всі розмови про собівартість українського газу — це маячня, адже нам його не вистачає. Це означає, що ми комусь будемо продавати за 1 грн, а комусь — за 30 грн», — говорить виконавчий директор асоціації.

Чи є позитивні приклади чи альтернативи вирішення цієї проблеми?

За словами Святослава Павлюка, Євросоюз у цих питаннях перейшов до іншої логіки: якщо 15 років тому енергоефективність будинку була правом, то сьогодні вона стала обов’язком. Міста у Європі створюють офіси термомодернізації, які проводять аудити, розробляють проєктну документацію, залучають фінансування. Крім того, наприклад, у Литві люди, які отримують субсидії, не мають права блокувати рішення про модернізацію будинків, розповідає виконавчий директор асоціації.

В Україні є міста, де процес модернізації інфраструктури відбувається більш ефективно й швидко, ніж загалом по країні. Як розповідає Святослав Павлюк, у Новояворівську на Львівщині уже 20% житлових будинків цілком термомодернізовані. Там залучають кошти через Фонд енергоефективності, користуються допомогою револьверного фонду. Також певні позитивні результати є у Вінниці, Львові, Житомирі, каже виконавчий директор асоціації. Але наразі такі проєкти реалізовують з ініціативи на місцях, а не завдяки роботі з боку держави.

Зрештою, термомодернізація будинку забезпечує більший комфорт його мешканців, довше життя самої будівлі, оскільки вона зазнає менших температурних коливань, а також менші рахунки за комунальні послуги.

Як модернізувати свій будинок?

Аби модернізувати багатоповерховий будинок, у якому ви мешкаєте, Святослав Павлюк радить діяти таким чином:

• Провести енергоаудит будинку, під час якого будівлю обстежує кваліфікований фахівець і формує звіт про споживання й теплові потреби, а також дає рекомендації щодо вдосконалення;
• З аудитом можна звернутися до Фонду енергоефективності й отримати там проєктну документацію та кошти на реалізацію;
• У багатьох містах можна звернутися до револьверних фондів та отримати безвідсоткові кредити для реалізації проєкту.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі