«Щодня прокидаємося і не віримо, що над нами чисте небо»: як живе звільнений Копилів на Київщині?

«Такої підтримки, як від наших військових, не відчувала, мабуть, ніколи. Махають нам, посміхаються, дітям шоколадки привезли», — згадує і плаче жителька звільненого Копилова на Київщині.

30 березня у село зайшли українські військові.

Зараз у Копилові квітне весна. А на початку березня з двох літаків на село скинули російські бомби. На одну вулицю впали відразу 5. Вся вулиця у вирвах різного діаметру. Дивом ніхто не постраждав.

Під час окупації села російською армією не було тепла, світла та води. Тепла і води немає досі, світло в центрі села вже полагодили, на околицях ще немає.

«З вихідних почали повертатися ті, хто виїздили. Ті, хто переїздили по селу (до дітей родичів, бо в них були руйнування чи повилітали вікна), також потроху повертаються у свої домівки. Лагодять, прибирають. Дуже бояться повторення, кажуть, що не переживуть», — розповідає журналістка Громадського радіо Анастасія Горпінченко.

Слухайте також: У Гостомелі окупанти замітали сліди своїх злочинів — голова військової адміністрації Тарас Думенко

На фото Марина та її мати. Жінки пережили окупацію в селі.

«Щодня прокидаємося і не віримо, що над нами чисте небо. Бо понад місяць не було і 10 хв, щоб щось над нами не літало», — каже Марина.

Ще одна мешканка Копилова Галина Цубера розповідає, що під час окупації зник її син — Юрій Цубера. Жінка підозрює, що її син у полоні. Адже в одному з російських Telegram-каналів з її сином публікували відео.

Читайте також: «Дяді Колі російські військові вистрілили у потилицю. Ми поховали його у садибі на подвір’ї»: свідчення жителів звільненої Київщини

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS