Доки розберешся — можна посивіти: що не так у комунікації диппредставництв з біженцями?

Доки розберешся — можна посивіти: що не так у комунікації диппредставництв з біженцями?

Ведуча Громадського радіо, журналістка Віола Бурда, яка була змушена тимчасово виїхати з України у Болгарію через війну, на своєму прикладі розказала про досвід комунікації біженців з українськими диппредставництвами. Зокрема, у Болгарії та Туреччині.

За її словами робота цих установ налагоджена чітко, а от комунікація із людьми, які намагаються з’ясувати переважно типові питання, залишає бажати кращого. Наприклад, щодо правил в’їзду до тої чи іншої країни, щодо пересування країнами Шенгенської зони й країнами-членами ЄС, але які не входять у Шенгенську зону.

«Дві доби я намагалася з’ясувати, чи можу з Болгарії поїхати до Туреччини з дитиною, в якої залишається два місяці до кінця терміну дії паспорта. В мирний час цього не можна було зробити тому. Якщо їхати з України, то вимога Туреччини була в тому, щоб було 150 днів до закінчення терміну дії паспорта. З’ясувати я це ніде не могла, ніхто про це не знає, не відповідає».

Віола Бурда розповіла, що у Туреччину із Болгарії її та дитину таки пустили. Однак, лише на пункті пропуску з’ясувалося, що у Стамбулі, у генконсульстві України, необхідно продовжити термін дії паспорта для дитини.

«До останнього я не знала, чи впустять дитину за цим паспортом у Туреччину з Болгарії, чи ні. Але у Стамбулі, як виявилось, ми мали продовжити термін дії паспорта для дитини. Люди, з якими я говорила під самим консульством, коли продовжувала термін дії паспорту, кажуть, що неможливо ні додзвонитися, ні написати на пошту, ні записатися на прийом. Все в порядку живої черги. Стамбул — велике місто, я бачила людей, які 10 днів приїжджали й чекали в черзі, а запитання в людей майже однакові».

Щоб не було плутанини, черг під посольствами та зайвих дзвінків щодо однотипних звернень українських громадян, які пересуваються між країнами, журналістка пропонує написати інструкцію з роз’ясненнями по зонах.

Читайте також: Як розв’язана росією війна в Україні вплинула на продовольство у всьому світі?

«Пояснити: якщо, наприклад, країна входить до Шенгенської зони й ви перебуваєте у Шенгенській зоні, ви можете пересуватися будь-якими країнами за українським паспортом. Якщо ви, наприклад, виїжджаєте у країну ЄС, але вона не входить у Шенгенську зону, то вам потрібні такі й такі документи. А щоб повернутися, необхідні такі-то і такі-то документи».

Це було б значно простіше, додає вона і наголошує, що відсутність нормальної комунікації між громадянами та диппредставництвами насправді дуже незрозуміла. Люди намагаються дізнатися правила, але, на жаль, немає, де їх дізнатися.

«А так виходить, що люди питають один одного, кожен має свій власний досвід, хтось щось не дочитує. Виходить страшенна плутанина. Поки ти розберешся – реально можна посивіти. По-друге, все одно не дізнаєшся, як насправді, поки не доїдеш до кордону, не зустрінешся із прикордонником віч-на-віч і не зрозумієш, пропустять тебе чи ні».  

Після повномасштабного російського вторгнення, згідно з даними ООН, Україну залишили понад 5,2 млн людей. А вже до кінця року ця кількість може сягнути 8,3 мільйона. За даними УВКБ ООН, за перші два місяці війни понад 2,9 млн громадян України виїхали до Польщі, 782 тисяч – до Румунії, 496 тисяч – до Угорщини, 435 тисяч – до Молдови та 357 тисяч – до Словаччини.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини