Як розв'язана росією війна в Україні вплинула на продовольство у всьому світі?

Як розв'язана росією війна в Україні вплинула на продовольство у всьому світі?

Громадське радіо адаптувало аналітичну статтю групи авторів для «Financial Times» про світову продовольчу кризу унаслідок російського вторгнення.

«У сільському господарстві якщо ти втрачаєш травень – ти втрачаєш час [для посадки] певних культур. Якщо ти не посадив їх вчасно – ти втратив цілий рік», – каже фермер Микола Гордійчук.

Микола – один з тисяч українських аграріїв, який зіштовхнувся з порушеною логістикою, скороченням постачання, зростанням цін і нестачею робочої сили.

Перебої у сільському господарстві загрожують продовольчій безпеці не тільки України, а й інших держав. Україну називають житницею світу не просто так: за словами авторів статті, ми маємо родючий чорнозем, відносно дешеву експлуатацію сільгоспугідь і легкий доступ до міжнародного ринку через глибоководні порти.

Однак зараз житниця спорожніла.


Читайте також: Директорка МВФ: Вторгнення росії в Україну призведе до голоду на Близькому Сході


«Фермери, сільгоспробітники пішли на війну і продовжують воювати. Деяку техніку теж відправили на фронт», – каже Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України.

Сільгоспугіддя перетворились на поле бою, а дороги і портова інфраструктура потрапляють під обстріли, тому ланцюги постачання продовольства перериваються. Через це складніше доставляти їжу до областей, які забезпечують продовольством і місцевих жителів, і внутрішньо перемішених осіб. За даними Всесвітньої продовольчої програми, 45% українців та українок занепокоєні тим, чи вистачатиме їм їжі. [Всесвітня продовольча програма – ланка ООН з питань надання харчової допомоги, найбільша організація гуманітарної допомоги у цій сфері – ред.].


Слухайте також: Посівна 2022 року: якою вона буде в умовах війни?


Війна спричинила глобальний дефіцит постачання продовольства. На долю України припадає 8% світового експорту пшениці, 13% експорту кукурудзи і понад третина продажу соняшникової олії. Зазвичай країна експортує 40-50 млн тон зерна щороку. Однак через вторгнення росії обсяги експорту у березні склали лише ¼ від обсягів у лютому, зазначає міністр аграрної політики та продовольства.

Аграрний сектор – стрижень української економіки. У деяких південних областях, які сильно постраждали від війни, сільгоспугіддя складали 80% землі (станом на 2019 рік)
Загалом 57% української землі використовувалось для вирощення сільськогосподарських культур у 2019 році, що робить Україну однією з країн з найбільшою кількістю оброблених земель у світі. Для порівняння: у США активно використовували 17% землі у тому ж році

Посівна під час бомбардувань: небезпеки ведення сільського господарства у зоні бойових дій

Вкрадене обладнання, пожежі, уламки ракет на угіддях і страх працювати – це все реалії воєнного часу. Укрлендфармінг, один з найбільших виробників продовольства в Україні, мав близько 300 тисяч квочок на заводі з виробництва яєць у смт Макарів на Київщині.

Однак у ферми припинилось енергопостачання через ракетні та мінометні обстріли в їхньому районі. Персонал ввімкнув дизельний генератор для підтримання клімат-контролю і вентиляції, однак кури все ж загинули через нестачу корму. На жаль, звільнення цієї території українськими військовими відбулось надто пізно, наприкінці березня. Наразі ферма не працює. [Автори не згадують про це, однак у Чорнобаївці, на найбільшій в Європі птахофабриці, через нестачу корму теж загинуло 4 млн курей – ред.].

У районах проведення активних бойових дій повертатись до сільгоспробіт дуже небезпечно. Фермери у куленепробивних жилетах і шлемах сідають у трактори і їдуть по відкритому полю, ризикуючи стати потенційними цілями для авіаударів.

«Проблема у тому, що ти не хочеш сидіти у тракторі з увімкненим світлом посеред поля у зоні бойових дій», – каже Майк Лі, агроном і консультант з сільського господарства в Україні.


Читайте також: У порту Румунії завантажили перше з початку вторгнення рф судно з українським зерном


Крім того, існує проблема дефіциту пального. До повномасштабного вторгнення основна частина імпорту припадала на росію та Білорусь, однак багато сховищ були розбомблені, а російські сили блокують чорноморські порти – Одесу і Маріуполь. Український уряд зазначає, що фермери мають лише 20% пального, необхідного для роботи.

Усе це відбувається в найважливішу пору року для українського сільського господарства.

Протягом листопаду-червня відбувається посадка і вирощування зернових культур, а у березні-червні – овочів

Важливо, що озиму пшеницю треба підживити [азотними добривами – ред.] навесні, а ярові культури – включно з кукурудзою, ячменем і соняшником – необхідно посадити у квітні. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, неможливо буде зібрати урожай або засіяти цими культурами близько 20-30% угідь.

Труднощі на кордоні: шляхи налагодження експорту

Блокада портів зупиняє не тільки імпорт пального, а й експорт товарів. Наприклад, близько 40% українського врожаю кукурудзи залишається в елеваторах.

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, зазначає: «До війни ми могли експортувати понад 5 млн тон сільськогосподарської продукції на місяць через чорноморські порти. Але сьогодні це просто неможливо. Ми майже повністю припинили експорт. Наразі ми здатні відправити за кордон лише 0,5 млн тон зерна на місяць».

Таким чином росія прагне позбавити Україну важливого джерела доходів. Українські чиновники стверджують, що росія використовує їжу як зброю на війні – і це мимоволі нагадує про Голодомор 1932-1933 років. [Від акту геноциду українського народу з боку радянської влади загинуло від 4 до 10 млн людей – ред.]. Зараз ми спостерігаємо блокування постачання продовольства в окуповані міста, особливо у Маріуполь.


Слухайте також: Держава наразі регулює ціни на пальне. Чому це погано?


москва сама підтверджує, що цілеспрямовано готова використовувати їжу як стратегічний інструмент. Зокрема Дмітрій Мєдвєдєв, заступник голови Ради Безпеки рф, написав у своєму Telegram, що росія не буле експортувати сільськогосподарську продукцію «своїм ворогам».

Логістичний парк Комодор біля смт Макарів у руїнах після бомбардування російськими військовими 19-го квітня. John Moore/ Getty Images

До початку російського вторгнення, Україна експортувала 90% сільськогосподарської продукції через порти Чорного моря. Однак запеклі бої та окупація міст на південному Сході заблокували доступ до важливих маршрутів.

Експорт через морське сполучення недоступний через російське вторгнення.

Вантажні судна з основних українських портів (у млн тонн вантажу щотижня)
До початку повномасштабної війни «Дельта Вілмар Україна», компанія, яка займається переробленням соняшникової олії, доставляла більшість продукції кораблями по всьому світу

Наразі всі бізнеси намагаються переорієнтувати логістику на залізничне сполучення. Однак воно має свої обмеження через руйнування інфраструктури і загрозу з боку російських військ, каже Володимир Шемаєв, директор департаменту інвестиційної діяльності Укрзалізниці.


Читайте також: Майже 90% підприємств Мелітополя розкрадені російськими окупантами — заступник мера


Навіщо потягам нові колеса?

Обмеженість залізничних перевезень має ще одну важливу причину: українські колії ширші за європейські [в Україні ширина колії складає 1,52 м, а за кордоном – 1,435 м – ред.]. Тому проблеми виникають на кордоні, коли товари треба спочатку вивантажити з вагонів, а потім завантажити в нові.

На деяких пропускних пунктах встановлені домкрати, які від’єднують кузов від візків [нижні ходові частини локомотива, які сполучаються з рейками – ред.]. Після цього кузов опускають, приєднують до нових візків, і він прямує далі.

Механізм для підняття вагона

Україна має системи заміни візків у Чопі, який сполучає Україну з Угорщиною та Словаччиною, а також у Ягодині та Мостиську, які сполучають країну з Польщею. Загалом 8 залізничних пунктів перетину кордону з Польщею, Угорщиною, Румунією та Словаччиною можуть «замінити колеса» 467 вагонам на день. При цьому в один вагон можна вмістити 1/10 кількості зерна, яке може перевезти корабель.

Перевезення дорогою наразі сумнівна альтернатива: Україні не вистачає водіїв вантажівок, адже в країні оголошено воєнний стан і більшість чоловіків не можуть покинути Україну.


Слухайте також: Як отримати фінансову підтримку підприємцям, що залишаються в Україні?


Нестача продовольства відчувається далеко за межами України

Українська продукція складає значну частку світового аграрного виробництва. Деякі держави особливо покладаються на постачання продовольства з України.

Так, Україна забезпечила:

  • 44% лівійського імпорту пшениці для внутрішнього використання у 2018 році;
  • 77% індійського і 63% китайського імпорту соняшникової олії для внутрішнього використання у 2019 році;
  • 43% британського імпорту кукурудзи – здебільшого для годування худоби у 2019 році;
  • 16% китайського імпорту ячменя для годування худоби у 2019 році.

Під загрозою опинились не тільки постачання продовольства, а й цілі системи сільськогосподарського виробництва держав. Адже війна вплинула на підвищення цін на їжу, корм для худоби, добрива і паливо. Світ знову стикається з продовольчою і паливною кризою, яка у 2007-2008 році викликала суспільні заворушення у країнах, залежних від імпорту продовольства. Невдоволення вже починають виникати у деяких країнах, зокрема на Шрі-Ланці, де й так високі ціни підскочили ще вище.

Продовольчу кризу відчули на собі країни Африки та Середнього Сходу, які імпортують значну частину української пшениці. Україна забезпечує 80% ліванського імпорту, а росія – 60% турецького імпорту пшениці. У березні продовольча інфляція [зростання цін на продовольство – ред.] у Туреччині сягнула 70%. Водночас Єгипет виступає найбільшим імпортером пшениці і закупає 80% культури в України та росії. Минулого місяця Єгипет звернувся по допомогу до МВФ, коли підскочили ціни на пшеницю, рослинну олію та пальне.


Слухайте також: Що західні партнери вже зараз ставлять на перемогу України у війні?


Крім того, бідні країни, які вже переживають масштабний голод, відчують кризу продовольства найгостріше. Світовий банк попереджає, що з кожним відсотком зростання ціни на їжу 10 млн людей у світі опиняються за межею бідності.

Ціни на основні продовольчі товари, які виросли внаслідок війни

Війна вплинула не тільки на країни, які безпосередньо імпортують українську сільськогосподарську продукцію. Світова торгівля ґрунтується на очікуванні безперервного постачання, тому російське вторгнення вдарило по міжнародному ринку зерна і рослинної олії.

Загалом криза може тривати і протягом 2023 року, якщо українські фермери не матимуть змоги закупити необхідні ресурси для посівної наприкінці року – зокрема, насіння і добрива. Не менш важливим є налагодження логістичних ланцюгів, для чого потрібно або «розблокування» портів Чорного моря, або прокладання нових шляхів через Європу.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини