Археологи знайшли у заповіднику «Давній Галич» предмети побуту ранньої Трипільської культури
Археологи національного заповідника «Давній Галич» на Франківщині знайшли предмети періоду ранньої Трипільської культури. Натрапили на них, розкопуючи залишки житла, які датуються періодом Середнього Трипілля.
Про розповів керівник експедиції, кандидат історичних наук Тарас Ткачук, повідомляє Суспільне.
Трипільська культура або культура Кукутень — археологічна культура часів неоліту і раннього енеоліту, українська назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині, а румунська від назви румунського села Кукутень, де наприкінці XIX століття були незалежно відкриті перші археологічні знахідки артефактів цієї культури. На території сучасної України Трипільська культура була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм В’ячеславовичем Хвойко.
Елементи кераміки та інших речей періоду Раннього Трипілля археолог Тарас Ткачук знайшов при розкопках трипільського житла.
Залишки культури Раннього Трипілля на Прикарпатті знаходять вдруге. Керівник експедиції датує їх приблизно серединою V тисячоліття до н. е. Проте у планах археологів — зробити радіокарбонний аналіз для точного датування.
Археологічна експедиція національного заповідника «Давній Галич» розпочалася 6 червня в урочищі Канада, між селами Залуква та Крилос. Засипали розкопки минулого тижня.
Читайте також: Учені розкрили ще один секрет першої у світі вагітної мумії
Серед інших цінних знахідок Тарас Ткачук виокремлює сокиру з каменю, ікло, наконечник стріли, мідне шило, кремінний ніж. Він каже, ймовірно трипільці жили у цій місцевості, тому що на Прикарпатті є поклади якісного кременю.
За словами археолога, кремінь тоді був, як тепер залізо. З нього робили різні знаряддя праці.
На ножі, який знайшли археологи, видно ретуш, він загострений. Пластини до ножів робилися з нуклеуса.
«Такі були великі нуклеуси, ядра, цьому ядру надавалася певна форма, щоб можна було сколоти пластину», — розповідає Тарас Ткачук.
Зараз усі знахідки зберігаються в лабораторії. Їх відмивають, прикріпляють бирки, керамічні деталі склеюють.
Читайте також: Розкрадачі могил допомогли археологам дізнатись про культуру кельтських обрядів у стародавній Україні
Серед того, що вдалося знайти під час експедиції, є багато зернотерок, каже Тарас Ткачук. За його словами, на них не можливо розтерти зерно до стану борошна. Можна тільки розбити зерно і зробити кашу.
«Тобто трипільці їли кашу, і часто — з абразивами. Якщо розтирати ці каміння, то його шматочки в ту кашу і потрапляли», — пояснює археолог.
Також археологи віднайшли частини самої трипільської хати розміром 20 на 5 м. Вони припускають, що це фрагменти або стелі, або стіни. На них залишилися відбитки дерева. Це була дерев’яно-глиняна конструкція.
Трипільську хату в урочищі Канада археологи почали розкопувати два роки тому. Станом на сьогодні роботи ще не завершені. Наступні розкопки цього житла археологи планують розпочати у листопаді 2022.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS