День археолога: добірка найцікавіших відкриттів цього літа

Дивовижну бронзову монету віком майже 2000 років підійняли з глибин Середземного моря біля Ізраїлю під час підводних археологічних досліджень, оголосило в понеділок Відомство старожитностей Ізраїлю.

З одного боку монети зображено імператора, як і мало бути того часу, а з іншого — «Рака» — знак зодіаку у вигляді краба, і даму, що трактується як богиня Місяця «Луна».

На іншому боці монети зображено профіль імператора Антоніна Пія, народженого в Галлії, одного з так званих «п’яти добрих імператорів», який не гнався за військовою славою та здобиччю, а правив мирно, що може пояснити брак історичних записів про його правління.

Вчені розкопали секретну гробницю давньоєгипетського генерала, який керував армією іноземних найманців.

Єгипетський воєначальник Вахібре-Мері-Найт відповідав за вербування солдатів із Малої Азії та Егейських островів. Поховання датується початком V століття до н.е., і його розкопав Чеський інститут єгиптології при Карловому університеті в Празі.

У Бельгії археологи виявили останки людей і тварин на місці битви при Ватерлоо в Бельгії.

Команда виявила останки людей та коней під час останніх розкопок, які відновилися цього року вперше з 2019 року.

Експерти кажуть, що ці знахідки на полі наполеонівської битви «неймовірно рідкісні», і ведуться подальші розкопки, щоб дізнатися більше про знахідку.

Могили, знайдені в Польщі та Україні, містять навмисно зламану зброю, про що археологи дізналися завдяки грабіжникам могил.

Розкрадачі могил, раптово охоплені почуттям громадянської відповідальності, допомогли пролити світло на кельтський вплив на потужну німецьку культуру в Польщі та Україні 2 300 років тому. Археологи називають цю культуру пшеворською за назвою польського міста, де вони були вперше виявлені.

Більшість археологів відносять пшеворців до потужної коаліції давньогерманських племен, відомих в історичних джерелах як лугіани. Ці племена жили на території сучасної Польщі та Західної України й згадуються у працях істориків та географів першого століття, таких як Тацит та Страбон.

Археолог Майкл Гіббонс знайшов велику фортецю бронзової доби на вапняковому столі, оточеному сезонними озерами в ірландській Голуеї.

Фортеця датується періодом між 800 та 1200 роками до н.е. і унікальна тим, що в ній використовувалися дерева, які могли висихати та наповнюватись водою залежно від погоди та пори року.

Група єгиптологів виявила рідкісну гробницю Стародавнього Царства із фальшивими дверима, які нібито символічно вели у потойбічний світ, Дуат.

Стародавнє царство було динамічним періодом єгипетської історії, починаючи приблизно від 2649 до 2130 до н.е.

Команда європейських археологів і дайверів знайшла гігантську мармурову голову під час підводної експедиції на місці аварії корабля Антикитера в Егейському морі.

Дослідники ідентифікували голову як Геракла типу Фарнезе. На їхню думку, вона може належати безголовій статуї напівбога, яка була знайдена в тому ж місці у 1900 році під час аварії корабля. Наразі статуя зберігається в Національному археологічному музеї Афін.

Секрети романо-британського «круглого будинку», виявленого на території прибережного городища залізного віку в північному Уельсі, розкриваються поки їх не поглинуло море.

Археологи завершують розкопки на скелях над Дінасом Дінле і зараз збирають цінну інформацію про історичне місце.

Вважається, що лише через 50 років круглий будинок може звалитися в море.

Із попелу правителів цивілізації Мая могли виготовляти м’ячі. Для цього попіл спалених змішували із каучуком. У такі м’ячі грали в гру в пелоту.

Про це розповів археолог Хуан Ядеун Анхуло, пише Archaeology Magazine із посиланням на доповідь Національного інституту антропології та історії Мексики.

Дослідник знайшов 400 урн із сумішшю людського праху, вугілля, каучуку та коріння рослин. Вони були у нещодавно відкритому склепі під Храмом Сонця на розкопках у Тоніні на півдні Мексики.

Археологи знайшли в Іспанії останки гомініда, яким може бути близько 1,4 млн років

У провінції Бургос в Іспанії археологи випадково натрапили на найдавніші зі знайдених у Європі останки гомініду.

Ідеться про частину обличчя людини, якій може бути близько 1,4 мільйона років.

«Це важливе відкриття для розуміння еволюційного походження людини за межами Африки», — йдеться у статті.