Колишні військовополонені «азовці», які захищали Маріуполь, розповіли, що міжнародні організації не стежили за умовами тримання полонених. Так, представників Червоного Хреста військові бачили, лише коли їх евакуйовували з «Азовсталі».
Про це під час пресконференції розповіли звільнені з полону бійці «Азову» з позивними «Вікіпедія», «Манго» та «Вишня».
Так, Денис Чепурко («Манго») розповів, що представників Червоного Хреста бачив лише у день евакуації з «Азовсталі» — 17 травня.
«Вони заходили до нас в автобус, давали листівки й там питали, кого ми хочемо попередити (про полон): чи рідних, чи державу. Після того ми представників Червоного Хреста не бачили», — розповів Чепурко.
Владислав Жайворонок («Вікіпедія») розповів, що не бачив жодного представника Червоного Хреста чи будь-яких інших міжнародних організацій, поки був у полоні.
Проте уточнює, що не може говорити про перші дні евакуації: «Я був непритомний, погано розумів, де я і хто мене оточує. До того ж маю певні проблеми з зором».
За його словами, жодні міжнародні організації не мали доступу до місця, де його утримували, тобто й не знали про умови тримання.
«Одна з причин, чому я переживаю за своїх друзів, — це те, що я не знаю, що там (у місці утримання — ред.). Ніхто, крім противника, не знає. Якщо там є тортури, то міжнародні організації не можуть цього підтвердити і видають, наче цього немає», — зазначив Жайворонок.
Також він розповів, що жодні міжнародні організації після звільнення не документували його свідчення про полон та події у Маріуполі. Натомість збирала свідчення Служба безпеки України.
Колишні військовополонені розповіли, що умови утримання були жахливими. За словами «Манго», у кімнаті метр на метр спали 10 людей. Червоний Хрест до колонії в Оленівку не пропускали, хоча бойовики й казали про автівку з гуманітаркою, згадує військовий. А «Вишня» розповів, що росіяни лякали полонених фізичною розправою.
Також він розповів, що окупанти роздягали полонених для обшуків та знущались із них: наприклад, ставили під сонцем і били.
За словами «Вікіпедії», росіяни використовували всі можливі методи тиску на полонених, зокрема психологічний. Бійців переконували, що вони нікому не потрібні, їх ніхто не чекає, а також розповідали, що російська армія вже захопила велику частину України. Військові зазначили, що не вірили у такі слова окупантів.
Читайте також: Українці закликають світ не допустити судилища над захисниками «Азовсталі»
Нагадаємо, що російські окупанти постійно застосовували психологічний тиск щодо полонених, а також удавали надання медичної допомоги і застосовували тортури до поранених.
Російські військові заблокували Маріуполь на початку березня. За час блокади від рук російських окупантів загинуло понад 20 тисяч місцевих мешканців.
Протягом тривалого часу найгарячішою точкою в Маріуполі був «Азовсталь» — металургійний комбінат. Від початку блокади на території заводу перебували не лише українські військові, а й сотні цивільних, які переховувалися від російських обстрілів у бомбосховищах заводу.
7 травня міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що з «Азовсталі» вдалося евакуювати усіх цивільних жінок, дітей та людей похилого віку. Там залишились військові ЗСУ.
16 травня відбулася евакуація поранених військових. До медичного закладу у тимчасово окупованого Новоазовську евакуювали 53 важко поранених захисників. Ще 211 — доставили в тимчасово окуповану Оленівку Донецької області.
У перші дні після виходу з комбінату Прокопенко подзвонив дружині лише раз. Після цього зв’язку з командуванням «Азову» не було.
2 серпня Верховний суд Російської Федерації оголосив полк «Азов» «терористичною організацією» та заборонив її діяльність у країні.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS