Скріншот відео 5 каналу
Російські окупанти постійно застосовували психологічний тиск щодо полонених, а також удавали надання медичної допомоги і застосовували тортури до поранених.
Про це на пресконференції 22 липня розповів один і звільнених з полону боєць «Азову» Владислав Жайворонок із позивним «Вікіпедія»:
«Я був важкопоранений вночі перед евакуацією (з Азовсталі — ред.) і півтора місяці знаходився у Донецьку у 15 лікарні… Засоби тиску російською стороною застосовуються взагалі всі. Важливо зрозуміти, що Росія не шукає правди, Росія вже вирішує, що буде правдою і під цю правду починає підтягувати те, що вона видає як факти. У нашому випадку, що стосується саме лікування, Росії був необхідний якийсь факт, що нас якось лікували, але фактично це не було лікування, це було збереження життя, щоб ми просто дожили до моменту, коли нас можливо обміняють.
Читайте також: Українці закликають світ не допустити судилища над захисниками «Азовсталі»
У першу чергу тиск був дуже сильний психологічний, через це Росія звісно не давала ніякого доступу до зв’язку з рідними, ніякого зв’язку взагалі з навколишнім світом, тому психологічний тиск обґрунтовувався тим, що: «Вы никому не нужны», «ви програєте в цій війні», але це вже порушення міжнародних конвенцій. Уявіть, що важкопоранені знаходяться у лікарні, але вже з перших днів починається цей моральний тиск, починаються допити.
Особисто на своєму прикладі скажу, що допити в мене були ще до того, як я почав отримувати антибіотики після ампутації кінцівки. Тому лікуванням це назвати важко. Хлопці, які там перебували, отримували значні тортури, тобто комусь голки встромляли в рану, когось катували водою, деякі хлопці отримували недостатнє лікування внаслідок або недостатньої кількості медикаментів у противника, або недостатньої кількості знань, як лікувати конкретного бійця нашого, але для Росії був необхідний факт, що «вони лікують, наче вони можуть нас вилікувати», тому навіть коли сторона противника не могла допомогти якомусь нашому пораненому, вона не зверталася за допомогою».
Владислав наголосив, що окупанти нікому не казали, що у них недостатньо якихось медикаментів:
«Тому ми отримували самий мінімум цих медикаментів, а іноді не отримували необхідних. Це саме стосується і медичної допомоги».
За словами бійця, тортури, про які він розповів, відбувалися просто під час лікування:
«Усі, хто перебував у лікарні, це всі важкопоранені, деякі важкопоранені перебували не в лікарні, а на Оленівці, ц ьому їхньому таборі військовополонених, через це можемо тільки здогадуватися, які там тортури були для тих, кого вони вважали достатньо здоровими для цього, і фактично це видно на відео з хлопцями, які вони викладають«.
Російські військові заблокували Маріуполь на початку березня. За час блокади від рук російських окупантів загинуло понад 20 тисяч місцевих мешканців.
Протягом тривалого часу найгарячішою точкою в Маріуполі був «Азовсталь» — металургійний комбінат. Від початку блокади на території заводу перебували не лише українські військові, а й сотні цивільних, які переховувалися від російських обстрілів у бомбосховищах заводу.
7 травня міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що з «Азовсталі» вдалося евакуювати усіх цивільних жінок, дітей та людей похилого віку. Там залишились військові ЗСУ.
16 травня відбулася евакуація поранених військових. До медичного закладу у тимчасово окупованого Новоазовську евакуювали 53 важко поранених захисників. Ще 211 — доставили в тимчасово окуповану Оленівку Донецької області.
У перші дні після виходу з комбінату Прокопенко подзвонив дружині лише раз. Після цього зв’язку з командуванням «Азову» не було.
2 серпня Верховний суд Російської Федерації оголосив полк «Азов» «терористичною організацією» та заборонив її діяльність у країні.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS