Фото ілюстративне
Дослідники з Японії виявили, що собаки плачуть, коли зустрічаються зі своїми господарями після розлуки. Імовірно, це повʼязане з рівнем «гормону звʼязку» окситоцину.
Про це передає The Guardian.
У своєму звіті для журналу Current Biology науковці описують, як зоровий контакт між людьми і собаками спонукає перших піклуватися про других, а погляд собаки може викликати в її власника викид окситоцину. Ці тварини також розвинули здатність піднімати брови — така риса, за словами вчених, спонукає людей дбати про псів.
Але тепер дослідники дізналися, що подібне можуть відчувати й собаки.
«Це перший звіт, який демонструє, що позитивні емоції стимулюють секрецію сліз у тварини, яка не є людиною, і що окситоцин бере участь у секреції сліз», — заявили японські науковці.
Професор Такефумі Кікусуї спостерігала за своєю улюбленицею — пуделем, яка щойно народила цуценят. Жінка помітила, що морда собаки начебто стає ніжнішою, ніж зазвичай, коли вона годує своїх дитинчат. Кікусуї зрозуміла, що очі пуделя заплакані.
«Це наштовхнуло мене на ідею, що окситоцин може викликати сльози. Раніше ми спостерігали, що окситоцин виділяється як у собак, так і у власників під час взаємодії. Тож ми провели експеримент із воззʼєднання», — розповіла науковиця.
На першому етапі команда вчених виміряла обʼєм сліз, які виробляють 18 собак, коли вони перебувають у звичайних домашніх умовах зі своїм господарем. Для цього спеціальну смужку паперу помістили всередину нижньої повіки тварини та виміряли кількість сліз на ній.
Потім псів та їхніх господарів розлучили більш ніж на пʼять годин і зібрали собачі сльози протягом перших пʼяти хвилин після того, як собаки та їхні власники знову зустрілися.
Дослідники кажуть, що собаки виробляли значно більше сліз, коли воззʼєднувалися зі своїми господарями, ніж коли блукали вдома наодинці. Також нічого подібного не виявили, коли 20 собак зустрілися зі знайомою людиною, яка не була їхнім власником.
Додатковий експеримент із 22 собаками показав, що каплі окситоцину збільшили обʼєм сліз в очах у тварин — коли псам капали розчин без окситоцину такого результату не було.
Потім науковці показали 74 учасникам есперименту 10 фотографій пʼяти собак, на яких кожна тварина була зображена з вологими та сухими очима. Дослідники попросили людей оцінити за пʼятибальною шкалою, наскільки вони хотіли б уникати цих собак або піклуватися про них.
Експеримент показав, що про псів із заплаканими очима готові дбати на 10—15% більше людей. Дослідники зазначили, що на відміну від інших тварин собаки отримали високий рівень навичок спілкування з людьми за допомогою зорового контакту. І нові дослідження в цій сфері можуть поглибити стосунки та звʼязок між людьми та їхніми псами-компаньйонами.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS