«Росія програє війну, тому Путіну потрібна нова стійка ілюзія» — Тімоті Снайдер про псевдореферендуми окупантів
Громадське радіо публікує переклад колонки американського дослідника Східної Європи, історика, професора Єльського університету Тімоті Снайдера про псевдоволевиявлення, які намагається організувати Росія в Україні, і чому небезпечно називати їх навіть «псевдореферендумами».
Після того, як Україна пішла у наступ, Росія заявила, що не буде проводити «референдуми» на окупованих територіях. Однак потім Путін змінив свою політику, і зараз окупанти намагаються провести всі «референдуми» майже одночасно в умовах війни. Українці намагаються оминати слово «референдум», яке в даному контексті грає на руку російській пропаганді.
Читайте також: «Риторика Путіна нагадує риторику Гітлера аж до плагіату» — Тімоті Снайдер (частина перша)
Те, що зараз відбувається [на окупованих територіях — ред.] краще розглядати як медійну подію, адже тут не тільки немає законного підґрунтя для проведення «референдуму», тут навіть не можна говорити про «фіктивний референдум». Те, що робить Росія, не більше ніж медіа-трюк, спрямований на формування думки про окуповані території.
Незаконно проводити референдум під час збройного конфлікту, погрожуючи застосуванням сили. І це достатня причина для того, щоб повністю ігнорувати цей медіа-трюк. Однак це тільки верхівка айсбергу. Так, навіть після проведення такого псевдореферендуму він, як і раніше, буде незаконним. Саме тут ми маємо бути обережними: навіть коли ми кажемо «незаконний референдум», ми не сягаємо суті процесів, адже маємо на увазі, що певне голосування відбулося, але з порушеннями.
Для голосування потрібна інфраструктура. Але [на окупованих територіях — ред.] її немає. Хоча ми бачимо фото стареньких бабусь, які тримають аркуш паперу, журналістам не варто говорити про «голос», який вони «віддають». Більше того: навіть якщо б росіяни мали необхідну інфраструктуру (якої в них немає), і навіть якщо б вони мали намір провести голосування серед людей на окупованих територіях (що теж неправда), їм би все одно це не вдалось, адже росіяни фактично не контролюють усі регіони, де нібито проводиться голосування.
«Голосування», що нині проводяться чи могли б проводитись, не мають ніякого сенсу. Поточна ситуація не має нічого спільного з українцями чи їхнім волевиявленням. Вона пов’язана з бажаннями Путіна. Росія програє війну, тому йому потрібна нова стійка ілюзія. Як і всі тирани, що існували, Путін припустився фатальної помилки, тому його останній крок — переконатись, що ця помилка буде смертельною і для його народу. Путіну треба розповісти історію — не про поразку Росії чи хибність самої війни — яка б виправдовувала відправку російських резервістів в Україну. І це історія не про наступальну війну РФ для знищення України, а про «захист батьківщини». Для цього і потрібен цей медіа-трюк.
Читайте також: Контрнаступ на Харківщині як один із найбільших успіхів військової стратегії з 1945 року — переклад статті професора Філіпса О’Браєна
Путін знає, що більшості росіян немає діла до України — не враховуючи час за спогляданням війни у телевізорі. Однак війна проходить настільки невдало, що навіть телевізійну версію подій стає складно підтримувати. Путіну треба, щоб люди встали з диванів і пішли воювати, тому оголосив «часткову мобілізацію». Для того щоб переконати чоловіків воювати, а їхні родини не протестувати, він змінив свою характеристику цієї війни. Колись це була «специальная военная операция» для знищення України за 3 дні — тепер це «велична боротьба для захисту цивілізації». Однак оборонна війна має проводитись на російській території.
Відповідно, Путін повинен показати українські території, що українці намагаються повернути, як російські території, і відповідно, він повинен провернути медіа-трюк, щоб вдати, що «були проведені «референдуми», а «українці хочуть приєднатись до Росії».
Фокус-покус: бажання тирана, декілька рядків сценарію для російського телебачення, декілька рядків коду для сайтів пропагандистських медіа — і вуаля, території стануть російськими! Ця невпевнена у собі постмодерністська імпровізація не переконає нікого поза межами Росії, а може не переконає і росіян. Однак зараз Путін вирішив, що медіа-трюк, який підтримує його магічне мислення, має тривати.
У певний момент російські медіа просто проголосять щось на кшталт «97% людей Донбасу хочуть приєднатись до Росії, 96% — у Луганську, 86% — у Запоріжжі, 80% — у Херсоні». Ці цифри будуть вигадані, підроблені. Вони вже лежать у якійсь папці. І називати ці цифри в одному реченні зі словами «референдум» чи «голосування» не матиме сенсу, як і моя заява, скажімо, що 97% жителів Брукліна хочуть приєднатись до штату Міссісіпі.
Не варто й говорити, що ці цифри неправдоподібні, адже вони просто взяті з голови. Коли ми заздалегідь знаємо, що щось вигадане, ми не розмірковуємо про те, вірити в це чи ні. І так, обман у медіа не буде правдоподібним — і це зроблено навмисно. Російська електоральна пропаганда працює так: людям брешуть, при цьому всі знають, що їм брешуть, і тоді їх силою змушують повірити, що не можна жити по-іншому, окрім як погоджуватись, що брехня — це правда. У результаті ми отримуємо цифри, як у Північній Кореї, адже так працює система.
- Тому цей російський медіа-трюк сміховинний — однак не смішний. Він огидний.
Як щодо полеглих? Як щодо більш ніж 100 000 українців, вбитих росіянами у Маріуполі? Як нам варто думати про їхні «голоси»? Як щодо понад 3 мільйонів насильно депортованих українців, більшість з яких нині у таборах? У регіонах, де Росія провертає свій медіа-трюк, окупанти знищували місто за містом. На всіх окупованих територіях Росія залишає масові поховання. Коли я був в Україні пару тижнів тому, я відвідав одне з них, а також людей, які втратили своїх рідних. Поки я був там, українська армія звільнила більшу частину території Харківщини, і тоді нам стало відомо про ще більше масових поховань — зокрема в Ізюмі.
Це світ, у якому провертаються подібні медіа-трюки. Коли Росія заявляє, що переважна більшість українців хоче приєднатись до РФ, вона заявляє, що українцям подобаються поховальні ями, тортури, депортації, зруйновані рідні домівки і знищені міста.
Російський медіа-трюк — «референдум» — огидний. Коли російські медіа проголосять вигадані «результати», Москва фактично заявить, що українці хочуть відсвяткувати геноцид власного народу і приєднатись до країни, яка його влаштовує. Така спроба публічного приниження мерзенна. Російський медіа-трюк — це не більше і не менше, ніж елемент тривалих російських воєнних злочинів.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS