Індивідуальний підхід, житло, системність: які гарантії для ВПО передбачає законопроєкт №12301

На вирішення яких викликів спрямований законопроєкт №12301

У грудні 2024 року був зареєстрований законопроєкт №12301. За словами Марії Красненко, він став результатом зверень громадськості й розуміння проблеми з боку органів державної влади. Робота над законопроєктом розпочалася ще у 2022 році, коли стало зрозуміло, що наявне законодавство не цілком відповідає поточній ситуації та викликам.

Марія Красненко зазначає, що новий законопроєкт не лише вдосконалює виклад тих чи інших норм та увідповіднює їх до європейських, але й закладає конкретні зміни у механізм підтримки людей.

«Зокрема, цей законопроєкт говорить, що ми надаємо підтримку внутрішньо переміщеним особам на всіх етапах: від моменту евакуації або ухвалення рішення про виїзд, зокрема з окупованих територій, аж до самого повернення. Цей законопроєкт говорить про ті речі, які держава через уряд, органи виконавчої влади та на місцях, через громади має надавати на кожному етапі. Тобто має бути впроваджена ланцюжкова підтримка, коли людина не випадатиме з системи і буде розраховувати на певний обсяг підтримки, що надається», — пояснює юристка.

Інша важлива особливість законопроєкту, зазначає вона, це надання допомоги з урахуванням становища конкретної людини. Держава має враховувати майновий стан людини, її здоров’я, а не уніфіковувати підхід до абсолютно всіх ВПО. Може йтися не лише про фінансову підтримку, а й надання певних соціальних послуг, пошук роботи, медичну допомогу.

Ще один ключовий напрямок змін — забезпечення житла. У чинному законодавстві цьому питанню не виділено достатньо уваги, але наразі є розуміння, що помешкання — це ключовий складник інтеграції внутрішньо переміщених осіб, зазначає експертка.

Також вона говорить, що в умовах повномасштабного вторгнення не вдасться за допомогою довгострокових рішень забезпечити потреби всіх ВПО. Тож потрібно звертатися до більш доступних варіантів, як от відшкодування за зруйноване житло, зокрема для людей, які виїхали з окупації, різні пільги, кредитні й іпотечні програми.

Як поєднуються законопроєкт №12301 та стратегія внутрішнього переміщення

Марія Красненко говорить, що люди, які працювали над законопроєктом №12301 та стратегією внутрішнього переміщення, враховували паралельну розробку обох документів. Тож вони мають поєднуватися між собою.

«Зрозуміло, що урядовий документ не може посилатися на ще не прийняте законодавство, але та логіка, яку ми проговорили, далі посилюється в стратегії внутрішнього переміщення. Зокрема, вона говорить про весь ланцюжок переміщення, має бути запроваджена інтегрована цифрова платформа «Шлях ВПО», що відслідковує процес переміщння людини від заявки на евакуацію або повідомлення про бажання виїхати з окупації і далі до розміщення, виплат.

Стратегія теж не забуває про повернення. В умовах сьогодення нам важко про це говорити, але у цих документах ідеться про заходи й підтримку, які має отримати людина для повернення», — говорить експертка.

При цьому вона зазначає, що тут не йдеться про сценарії повернення в окупацію або зону бойових дій, оскільки завдання держави — зробити усе, аби не допустити цього. Марія Красненко наголошує, що вирішувати цю проблему потрібно не шляхом заборони повернення, а через створення умов, за яких людина має необхідну підтримку після евакуації.

Що потрібно для якісної реалізації законодавства щодо внутрішнього переміщення

Відносно часто в Україні проблеми пов’язані не так із самим законодавством, які із його безпосередньою реалізацією. На думку Марії Красненко, щоб цього не відбулося й з майбутніми нормами щодо внутрішнього переміщення, важливо почати з інформування про них. Ключові завдання стратегії мають розуміти як усі долучені представники центральних органів влади, так і люди на місцях.

«Тобто будь-яка працівниця чи працівник центру надання адміністративних послуг, який реєструє щойно прибулу людину, має розуміти, хто ця людина, чим для неї є цей перший контакт, і головне не зробити їй гірше в контексті комунікації», — пояснює експертка з питань внутрішнього переміщення.

За її словами, другим ключовим чинником є координація дій. Операційний план стратегії внутрішнього переміщення передбачає запровадження координаційної платформи для вирішення поточних проблем та об’єднання зусиль для впровадження потрібних заходів.

Як отримати доступ до послуг, якщо місце вашої реєстрації — на окупованій території

За словами Марії Красненко, інститут реєстрації місця проживання має бути змінений, але наразі внутрішньо переміщені особи мають можливості вирішити проблеми, пов’язані з цим питанням.

По-перше, законодавство дозволяє мати два місця реєстрації. Таким чином, ВПО може зберегти свою реєстрацію на окупованій території та оформити другу в населеному пункті, де людина мешкає зараз. Крім того, це не позбавляє її статусу ВПО.

По-друге, можна не змінювати реєстрацію, а користуватися довідкою внутрішньо переміщеної особи. Як пояснює експертка, на підставі цього документу людина має право доступу до всіх послуг так само, як на підставі відомостей про місце реєстрації.

«Вам не можуть відмовити і казати, що ви не місцеві, казати: «Їдьте в Горлівку, забирайте такі-то документи». Що важливо, внутрішньо переміщені особи на підставі довідки є місцевими жителями, і можуть брати участь у місцевих виборах, інструментах від бюджетоучасті до загальних зборів», — зазначає Марія Красненко.

Разом із тим, говорить вона, багато органів місцевого самоврядування з окупованих територій наразі релоковані, і якщо людина збергіає відповідну реєстрацію, вона може звернутися до цих органів та запитати про доступну підтримку. Експертка наголошує, що оновлена стратегія внутрішнього переміщення також має чітко визначити, які заходи підтримки для ВПО зобов’язані надавати релоковані органи влади.

Мапа можливостей для ВПО

Нещодавно з’явився новий онлайн-інструмент «Мапа можливостей для внутрішньо переміщених осіб». Це приватна ініціатива, що реалізується через неурядові організації. Ресурс пропонує можливості зайнятості та навчання, що можуть бути цікавими для внутрішньо переміщених осіб.

«Що важливо, це можна відфільтрувати за запитом, за регіонами. Звісно, це не вся інформація, яка може бути, і точкових ініціатив на місцях є значно більше, але колеги намагаються все максимально зібрати, щоб це було на одному ресурсі в зручному форматі. Це має стати і завданням держави», — каже експертка з питань внутрішнього перміщення.

Коли ухвалять нове законодавство

За словами Марії Красненко, законопроєкт №12301 уже доопрацьований на рівні комітету. Відповідно, очікується можливість винести його на сесійний розгляд Верховної Ради. Експертка сподівається, що це відбудеться протягом ближчих двох місяців.

На початку квітня також завершилися громадські обговорення та збір пропозицій від органів виконавчої влади щодо стратегії внутрішнього переміщення. Наразі відбуваються фінальні погодження стратегії, і потенційно в ближчі тижні її передадуть секретаріату Кабміну, урядовому комітету та на голосування уряду, каже Марія Красненко:

«З того, що я знаю, якою інформацією володію, є бажання прийняти це якомога скоріше та не пізніше травня. Тому, думаю, уже наступного місяця ми матимемо змогу поговорити навіть про прийняття цих двох документів».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі