
Як поновити українські документи після виїзду з окупації
З якими труднощами, пов’язаними з документами, стикаються українці та українки, які виїжджають з окупації? Що потрібно, аби встановити особу та поновити паспорт? Чи визнає Україна освіту й стаж, здобуті під час життя на ТОТ? Про це розповідає юристка-аналітикиня «Донбас SOS» Тайя Аврам.

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Що потрібно, аби виїхати з окупації на підконтрольну Україні територію
Як зазначає Тайя Аврам, проблему документів та обліку на тимчасово окупованих територіях наразі складно осягнути. Нам невідомо, скільки на ТОТ народилося дітей, скільки з них здобуває освіту, скільки людей померло й загинуло, скільки отримує медичну допомогу. Закон про правовий режим на тимчасово окупованих територіях був написаний у 2014 році, коли українське суспільство та влада ще фактично нічого не знали про окупацію, зауважує аналітикиня.
Окупація не виявилася короткочасною, а життя на цих територіях рухалося далі, зокрема розпочався процес видачі нових документів. Ускладнилася й можливість виїзду на підконтрольні українські території. У 2022 році були ліквідовані пункти пропуску, тому тепер виїхати з окупації можна лише через територію Росії й треті країни, де є представництва України. Як пояснює Тайя Аврам, щоб виїхати з третіх країн, потрібно отримати посвідчення особи на повернення в Україну, яке ще називають «білим паспортом». Щоб отримати його, потрібно надати у консульство пакет документів, які дозволять ідентифікувати особу.

«Але окупація триває вже дуже довго, навіть коли відбулася деокупація деяких територій, ми побачили, що росіяни схильні викрадати архіви, також через воєнні дії щось згоріло, а тому доступу до цих даних чи навіть їх самих немає. Тоді Міністерство закордонних справ, консульства не можуть ідентифікувати людину.
Ми бачимо, як у медіа показують, що у нас дуже багато програм для молоді з тимчасово окупованих територій, 50 тисяч підйомної допомоги, підготовчі курси зі стипендіальним забезпеченням, безкоштовне навчання в університетах, а по суті ми не можемо запустити цю молодь на підконтрольну територію», — говорить Тайя Аврам.
За її словами, у такій ситуації потрібно звертатися до українського суду. Разом із тим, для цього треба мати український електронний ключ, аби укласти договір з адвокатом. Безоплатна державна юридична допомога надається без договору, але лише людям, які перебувають в окупації. Через це люди бояться користуватися нею, адже це створює ще більші загрози їхній безпеці, пояснює юристка. Тож таку можливість треба поширювати й на треті країни, вважає вона. Після суду людина зможе отримати необхідне посвідчення й повернутися до України.
Як отримати чи поновити український паспорт
Наступний виклик — отримання паспорту громадянина України на підконтрольній території або у ДП «Документ» за кордоном. Якщо людина вперше оформлює паспорт після досягнення 18-річчя, потрібно залучити свідків, які зможуть підтвердити її особу. Це має бути людина, зв’язок з якою можна підтвердити, скажімо, матір, батько, навіть однокласниця, говорить Тайя Аврам. За її словами, проблема полягає у тому, що для отримання паспорта й підтвердження зв’язку зі свідком потрібний документ українського зразка. Люди зі староокупованих територій таких паперів часто уже не мають. Що ж стосується документів, виданих на ТОТ, фактично Україна не визнає нічого з них, каже аналітикиня.

«Звісно, можна говорити, що начебто визнаються документи, які підтверджують факт народження, смерті, одруження або розлучення, але це не зовсім так. Тобто якщо ви приїдете, ви не зможете з цими свідоцтвами про народження звертатися в будь-які інституції. Вони визнаються лише для того, щоб ви пішли з ними в суд і отримали потім документ українського зразка», — пояснює Тайя Аврам.
Крім того, говорить вона, трапляються абсурдні рішення, які свідчать про некомпетентність самих суддів. Наприклад, був випадок, коли з першої спроби не вдалося підтвердити факт народження дитини через те, що суд визнав недійсними паспорти батьків, де були вклеєні фотографії не за віком. В інших випадках суд не визнавав факт укладання шлюбу в окупації. Тайя Аврам додає, що є громадські організації, які надають безкоштовну адвокатську підтримку у суді, й радить до них звертатися. Серед таких організацій, зокрема, «Донбас SOS», «Схід SOS», «Крим SOS», «Право на захист».
Юристка говорить, що важливо змінювати державну політику у цих питаннях. Виїзд з ТОТ — сам по собі дуже непростий процес, а очікування судової тяганини одразу після повернення на підконтрольну українську територію ще більше відштовхує від цього кроку. Крім того, зазначає Тайя Аврам, для змін цих процедур достатньо буде навіть постанов на рівні міністерства.
Визнання компетенції та стажу, здобутих в окупації
Юристка-аналітикиня «Донбас SOS» радить під час виїзду з ТОТ брати усі наявні документи. Правозахисні організації, у свою чергу, намагаються змінити державні механізми роботи з документами, виданими окупаційною владою, зокрема тими, що стосуються стажу та професійних компетенцій. Не йдеться про їх безпосереднє визнання, а підтвердження певного досвіду.
«Звісно, є роботодавці, які дуже вболівають за своїх земляків, переживають, що їхня домівка окупована, і будуть готові брати нелегально, але так не має бути.
Так само це стосується людей пенсійного віку, або яким призначена пенсія з інших причин. Треба знаходити підхід, аби можна було їм нарахувати цю пенсію. Україна могла б запровадити логіку, що Росія має компенсувати внески, які мешканці тимчасово окупованих територій платили свої не Україні, а РФ. Тобто це б могло стати предметом репарацій», — каже Тайя Аврам.
За її словами, декілька років тому в Україні ухвалили закон, що дозволяє визнання результатів навчання в окупації. Разом із тим, йдеться не про визнання самого диплому. Згідно з процедурою, людина може прийти в український заклад освіти, підтвердити знання й отримати український диплом. Ти не менш, аналітикиня говорить, що у дійсності цей механізм не працює. За її словами, «Донбас SOS» отримав багато звернень з цього приводу протягом попередніх двох місяців.
«Люди виїхали, але не можуть розпочати процедуру визнання результатів навчання. Які відповіді вони отримували від університетів? «Ми ніколи не чули про таку процедуру». Так не має бути. Робіть запити до Міністерства освіти, хай проведуть вам тренінги, ви ж погоджувалися бути частиною цієї програми», — каже Тайя Аврам.
Через це фактично єдиним легальним шляхом для людей залишається повторне навчання, тобто зайва витрата великої кількості часу.
Визнання права на нерухомість
Окупаційні документи на нерухомість наразі теж не визнаються в Україні, тому Тайя Аврам радить зберігати їх українські примірники. Після потрапляння на підконтрольну Україні територію потрібно звернутися до нотаріуса й перевірити наявність в електронній системі даних про право власності. Якщо у системі дані відсутні, але є паперовий документ, це не проблема, каже юристка. Якщо ж оригінальний документ не зберігся, потрібно буде звертатися до суду.
«Можуть виникнути труднощі, якщо ви захочете податися на компенсацію, наприклад, у міжнародний реєстр збитків. Або якщо ви військовий і внутрішньо переміщена особа й хочете податися на ваучер, щоб отримати від держави допомогу і тут придбати собі житло.
Тому треба йти до суду. Тут може бути складно, але громадські організації допомагають безкоштовно. Зі складнощів, наприклад, суд вимагає оцінку вартості майна. Звісно, є професіонали, які займаються цим та видають спеціальну довідку про те, що оцінку неможливо провести, і суд рухається далі. Також останнім часом суди почали запитувати, чому люди позиваються не проти продавця, а проти держави. Тож доводиться пояснювати, що не продавець порушив право, а держава не визнає право власності. Але загалом усе реально», — говорить Райя Аврам.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


