Інтеграція дітей з окупації в українську освіту: виклики та можливості

Інтеграція дітей з окупованих територій в українську освіту

Роман Грищук зазначає, що освіта на окупованих та деокупованих територіях — це комплексна проблема, яку не можна звести до спільного знаменника. Перша категорія — території, що перебувають в російській окупації з 2014 року. Нардеп говорить, що відтоді українська державна політика спрямована на те, щоб забирати звідти проукраїнських дітей під час чи по завершенню навчання у школі. У 2017 році була введена, а пізніше розширена квота-2, що допомагає дітям з окупації вступати в українські заклади вищої освіти. Також були створені освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» для дітей, які не мали українського свідоцтва про повну загальну середню освіту. У 2021-2022 роках запровадили підготовчі курси для дітей, які могли виїхати з окупації, скажімо, в 10 класі, не закінчивши школу. З початком повномасштабної війни в Україні з’явилися нові виклики в контексті освіти, залежно від стану території.

«Коли ми говоримо про освіту, ми маємо розділяти території, що давно окуповані, нещодавно окуповані та деокуповані. Проблеми та завдання для них, здавалося б, схожі, але багато в чому різні. Щодо перших державною політикою залишається вивезення дітей і адаптація їх тут. Це надзвичайно складно емоційно для них та їхніх батьків, і це надзвичайно дорого».

Читайте також: Не відрізняється від російської: як змінилася освіта в окупації після 2022

Українська освіта після деокупації

Вкрай складним є питання освіти на територіях, окупованих із 2014 року, після їх гіпотетичного звільнення: коли там вводити таку ж систему освіти, що в решті українських регіонів, якою мовою здійснювати викладання, хто має бути вчителями. Крім того, необхідно буде запровадити організаційно-правові процеси, оскільки в тому ж Донецьку всі українські школи як юридичні особи доведеться відновлювати «з нуля», пояснює Роман Грищук.

«Перше й основне питання, яке перед нами стоятиме — як вивести людей із «секти»? У них є певні переконання, які через пропаганду й весь державний апарат прищеплювали. Якщо ми просто прийдемо й скажемо: «ні, це не так, а має бути ось так», напевно, це буде неефективно. Потрібно буде поступово розвіювати прищеплені Росією міфи — у дітей та батьків. Хто це має робити — друге дуже складне питання. Це не можуть бути люди, які працювали вчителями під час окупації».

Крім того, за словами нардепа, дослідження показало, що українські викладачі здебільшого не готові працювати зі своїми колегами-колаборантами. Також Роман Грищук говорить, що, за його спостереженнями, чим ближчий досвід пережитого, тим важче прийняти іншу людину, яка за подібних обставин вчинила інакше. Скажімо, вчителями, які пережили бойові дії й виїхали з окупації, складніше буде поновити взаємини з вчителями, які погодилися на співпрацю з окупантами, порівняно з людьми, для яких ця комунікація починається з «чистого аркуша».

«Ми не знаємо, що буде в моменті деокупації, які настрої будуть всередині, якою буде державна політика. Можливо, зіткнемося з тим, що ми маємо деокуповані території, але одиниці людей готові їхати туди й працювати.

Є план з відновлення освіти на деокупованих територіях з 2024 до 2027 року, ухвалений урядом. Найбільші питання — як ці документи будуть реалізовуватися в моменті деокупації та спроможність це робити».

Читайте також: Розмінування, фортифікації, асиміляція: що чекає на Луганщину після деокупації

Працевлаштування після здобуття освіти в окупації

Роман Грищук говорить, що було створено законодавчі можливості для підтвердження знань людини, здобутих в окупації, а не її дипломів, оскільки їх в Україні не визнають. Ця процедура створена для людей, які здобули освіту на окупованих територіях, а тепер хочуть виїхати на підконтрольні Україні землі й працювати тут.

«У Верховній Раді ми мали великі дискусії щодо визнання цих результатів, і ми зійшлися, що є спеціальності, які Україна готова визнавати, а є спеціальності, які ми не визнаємо. Якщо ти здобув освіту в окупації у сфері історії, права, військової справи, ми не визнаємо твої знання, оскільки вони передбачають великий ідеологічний складник».

Водночас людині, яка здобула, наприклад, медичну освіту, дають можливість скласти іспити на підтвердження вмінь і знань. Якщо людина з ними впоралася, вона має ще один рік довчитися в українських закладах вищої освіти, щоб остаточно завершити бакалаврат чи магістратуру. Наразі завершується підготовка забезпечення фінансування, необхідного для проведення іспитів та навчання. Як зазначає нардеп, створення умов для працевлаштування українців та українок з окупованих територій стануть додатковим сигналом та заохоченням, щоб вони виїжджати на підконтрольні Україні землі.

Читайте також: На Луганщині окупанти закривають школи та передають будівлі російській армії

Хто працюватиме на деокупованих територіях

Фінансовий стимул може стати важливим для залучення українських вчителів до роботи на деокупованих територіях. Одначе, Роман Грищук говорить, що для цих людей також стоятимуть питання безпеки та сприйняття з боку громади.

«З іншого боку, в нас багато внутрішньо переміщених осіб з тих регіонів, для яких це стало б не приїздом у невідоме місце а поверненням додому. Це найкращі люди, які потенційно можуть там працювати. Але постає питання, чи захочуть вони наново будувати своє життя після того, як це вже кілька разів довелося робити під час переїздів».

Читайте також: 4000 вироків за колабораціонізм: чи всі вони справедливі?

Нардеп говорить, що ставлення до окупованих територій та їхнього населення зараз та після звільнення потрібно буде в якийсь момент коригувати.

«Уявимо собі максимум: завтра всі окуповані території повертаються. Це плюс декілька мільйонів українців, які мають десять років іншого життєвого досвіду. Як ми до них ставимося? Фраза «всіх покарати» не працює, фраза «всіх пробачити» небезпечна, але ближча до реальності. Чи виїде більшість колаборантів після деокупації? Зараз більше питань, ніж відповідей, ми можемо фантазувати, напрацьовувати ідеї, але вже в моменті буде зрозуміло, як правильно діяти».

Новини з тимчасово окупованих територій

• У Севастополі здійснюють тиск на власників магазинів, які не «святкували» Дев’яте травня. Молодики у військовій формі без розпізнавальних знаків з кавказьким акцентом заходять у магазини й висувають претензії, якщо дев’ятого травня місце не було відповідним чином «прикрашене» та якщо там не вмикали «патріотичну» музику. Вони погрожують передати інформацію в поліцію та вимагають гроші.
• Росіяни планують цьогоріч завезти на окуповану Луганщину з РФ ще 30 медиків за програмами «Земський лікар« та «Земський фельдшер». Це на дев’ять більше, ніж сумарно за два попередні два роки. Хоч так званий «уряд ЛНР» не пояснює це рішення, воно, ймовірно, пов’язане з нестачею в регіоні медичних працівників, особливо вузького спрямування.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]