facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Не відрізняється від російської: як змінилася освіта в окупації після 2022

Як протягом війни змінилася система освіти на окупованих Росією українських територіях? У чому полягають складнощі в спілкуванні з близькими, які лишаються в окупації? Як відновити українську ідентичність на тимчасово окупованих територіях після їхнього повернення? Про це в новому випуску подкасту «На зв’язку: окуповані території» говоримо з Артуром Пройдаковим, учителем української мови та літератури, виконавчим директором освітньої фундації «МрійДій».

Не відрізняється від російської: як змінилася освіта в окупації після 2022
1x
Прослухати
--:--
--:--

Російська освіта й виховання на окупованих територіях

Артур Пройдаков розповідає, що намагається стежити за подіями на Луганщині, зокрема в рідному для нього місті Кадіївка. Їх висвітлює доволі обмежена кількість українських ресурсів, також є доступ до місцевих проросійських каналів.

«В освіті Кадіївки зараз повністю домінує російська ідеологія. За словами деяких моїх знайомих, які досі перебувають у Кадіївці, з 2014 року до 2022-го у школах ще зберігалися такі предмети, як українська мова та література, діти читали твори Шевченка, Українки, Франка. Але після 2022 року це все знищено, там повністю домінує російська система освіти, як у Криму й новоокупованих територіях».

Таким чином, освіта в окупованій українській Кадіївці нічим не відрізняється від освіти в сусідніх з Україною російських областях, зазначає вчитель.

«Якщо уявити, що війна зупиняється, і моя рідна Кадіївка повертається під контроль України, ми маємо виклик — покоління дітей, які виростали та формувалися в умовах російської окупації та російських наративів».


Читайте також: Як Росія зомбує дітей на окупованих територіях: пропаганда, TikTok, мілітаризація


Світогляд людей, які понад десять років жили в окупації, може суттєво відрізнятися від поглядів більшості населення підконтрольних Україні територій. Цей розрив зумовлений різними ідеологемами навколо — в освіті, літературі, кінематографі — й може мати суттєві наслідки, зокрема на умовних виборах чи референдумах, говорить Артур Пройдаков. Крім того, йтиметься як про дорослих, так і про дітей, які, скажімо, пішли в перший клас чи народилися у 2014 році.

«Повернення їх у систему координат української ідентичності — це величезний виклик. Наскільки я розумію, зараз немає єдиної концепції щодо цього питання, що не дуже тішить».

Артур Пройдаков у студії Громадського радіо

Читайте також: На Луганщині окупанти закривають школи та передають будівлі російській армії


Комунікація зі знайомими в окупації

Артур Пройдаков виїхав з Кадіївки, що на той момент мала назву Стаханов, у 2014 році.

«Я виїжджав, думаючи, що це тимчасове рішення, що через пів року чи рік я повернуся, що конфлікт, як ми його тоді називали, закінчиться».

Чоловік розповідає, що продовжував тримати контакт зі своїми знайомими, які залишилися в місті, але чим далі, тим обмеженішим ставало спілкування, оскільки поглиблювалася приналежність до різних систем поглядів і цінностей. Артур Пройдаков працював і будував майбутнє на підконтрольній Україні території, коли як знайомі пов’язували свої плани з окупованим містом і регіоном. Також різницю можна простежити, наприклад, у ставленні до свят, зауважує вчитель.

«Скажімо, День перемоги — це зараз маркер. Демонстрації на перше й дев’яте травня там — це норма, коли як для мене й на території України загалом — ні, принаймні для більшості людей. На цих рівнях ми зі знайомими розходилися. У мене залишаються там родичі, з якими ми зараз спілкуємося на рівні привітань із днем народження чи новим роком, не вступаючи в якусь більш тривалу усну комунікацію. Коли ми зв’язуємося телефоном, нам немає про що говорити, бо ми перебуваємо в різних світах».

Як розповідає Артур Пройдаков, багато мешканців староокупованих територій Луганщини та Донеччини світоглядно замкнуті в цьому регіоні. Там вони живуть і працюють, не будуючи ширших планів чи цілей.


Читайте також: Що зміцнює проукраїнську позицію людей на окупованій Луганщині


Валентина Троян і Артур Пройдаков у студії Громадського радіо

Спілкування з рідними на окупованих територіях після 24 лютого

Розмови з родичами й знайомим на теми політики та війни стали гострішими після 24 лютого 2022 року, говорить Артур Пройдаков. До того було простіше знаходити спільні теми, а також зберігалася віра, що незабаром війна завершиться, і Луганська й Донецька області в тому чи іншому форматі повернуться під контроль України. Після повномасштабного вторгнення тональність спілкування змінилася, а частина знайомих в окупації підтримала російську агресію.

«У 2022 році декілька знайомих мені людей виїхали з окупованих територій до інших регіонів України чи Європейського Союзу. Більшість же залишається там. Ці люди прийняли позицію, що вони тепер — частина Росії. Вони мають російські паспорти, хоч десь у шухлядах залишаються й українські.

Я дуже хочу, щоб справедливо завершилася війна, щоб Донеччина, Луганщина, Крим та всі окуповані території відновилися в складі України. Я неодноразово говорив, що готовий їхати на Луганщину, працювати там надалі, щоб повертати туди освіту з українським контекстом».

Артур Пройдаков каже, що контакт із близькими в окупації зберігається через прив’язаність до рідного регіону, де чоловік провів більшу частину життя. Однак, він говорить, що серед його знайомих у Кадіївці популярною є позиція «ми за мир, ми хочемо, щоб все було по-старому, й це все політики нас посварили». При цьому люди відмежовуються від своєї причетності й відповідальності.


Читайте також: Зневіра та пристосування до реалій: як змінюється життя українців в окупації


Новини з тимчасово окупованих територій

  • Учителям фізкультури в школах окупованого Мелітополя дають рекомендації щодо роботи з учнями. Згідно з цими настановами, вчителі мають залучати старшокласників до спорту, готувати їх до служби в російській армії та прищеплювати їм цінності окупантів.
  • Окупанти відкрили в Луганську й Донецьку «кінематографічні центри», де зніматимуть псевдодокументальні пропагандистські фільми. В них розповідатимуть про так звану «СВО» й «визволення України». Подібні центи вже працюють на окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей.
  • Окупаційна влада в Бердянську вчергове прагне привласнити об’єкти інфраструктури й земельні ділянки, власники яких виїхали на підконтрольну Україні територію. Російське міністерство майнових та земельних відносин Запорізької області намагається загарбати три готелі й офіс, що окупанти визнали «безгоспними».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо


Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Чи здорожчає бензин через загострення на Близькому Сході: пояснює експерт

Чи здорожчає бензин через загострення на Близькому Сході: пояснює експерт

10 год тому
Як ЄС змінює підхід до українських біженців та яка ситуація з ВПО: що відомо

Як ЄС змінює підхід до українських біженців та яка ситуація з ВПО: що відомо

Будують краще, ніж було: як змінює Україну фонд «Сміливі відновлювати»

Будують краще, ніж було: як змінює Україну фонд «Сміливі відновлювати»