facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Не відрізняється від російської: як змінилася освіта в окупації після 2022

Як протягом війни змінилася система освіти на окупованих Росією українських територіях? У чому полягають складнощі в спілкуванні з близькими, які лишаються в окупації? Як відновити українську ідентичність на тимчасово окупованих територіях після їхнього повернення? Про це в новому випуску подкасту «На зв’язку: окуповані території» говоримо з Артуром Пройдаковим, учителем української мови та літератури, виконавчим директором освітньої фундації «МрійДій».

Не відрізняється від російської: як змінилася освіта в окупації після 2022
1x
Прослухати
--:--
--:--

Російська освіта й виховання на окупованих територіях

Артур Пройдаков розповідає, що намагається стежити за подіями на Луганщині, зокрема в рідному для нього місті Кадіївка. Їх висвітлює доволі обмежена кількість українських ресурсів, також є доступ до місцевих проросійських каналів.

«В освіті Кадіївки зараз повністю домінує російська ідеологія. За словами деяких моїх знайомих, які досі перебувають у Кадіївці, з 2014 року до 2022-го у школах ще зберігалися такі предмети, як українська мова та література, діти читали твори Шевченка, Українки, Франка. Але після 2022 року це все знищено, там повністю домінує російська система освіти, як у Криму й новоокупованих територіях».

Таким чином, освіта в окупованій українській Кадіївці нічим не відрізняється від освіти в сусідніх з Україною російських областях, зазначає вчитель.

«Якщо уявити, що війна зупиняється, і моя рідна Кадіївка повертається під контроль України, ми маємо виклик — покоління дітей, які виростали та формувалися в умовах російської окупації та російських наративів».


Читайте також: Як Росія зомбує дітей на окупованих територіях: пропаганда, TikTok, мілітаризація


Світогляд людей, які понад десять років жили в окупації, може суттєво відрізнятися від поглядів більшості населення підконтрольних Україні територій. Цей розрив зумовлений різними ідеологемами навколо — в освіті, літературі, кінематографі — й може мати суттєві наслідки, зокрема на умовних виборах чи референдумах, говорить Артур Пройдаков. Крім того, йтиметься як про дорослих, так і про дітей, які, скажімо, пішли в перший клас чи народилися у 2014 році.

«Повернення їх у систему координат української ідентичності — це величезний виклик. Наскільки я розумію, зараз немає єдиної концепції щодо цього питання, що не дуже тішить».

Артур Пройдаков у студії Громадського радіо

Читайте також: На Луганщині окупанти закривають школи та передають будівлі російській армії


Комунікація зі знайомими в окупації

Артур Пройдаков виїхав з Кадіївки, що на той момент мала назву Стаханов, у 2014 році.

«Я виїжджав, думаючи, що це тимчасове рішення, що через пів року чи рік я повернуся, що конфлікт, як ми його тоді називали, закінчиться».

Чоловік розповідає, що продовжував тримати контакт зі своїми знайомими, які залишилися в місті, але чим далі, тим обмеженішим ставало спілкування, оскільки поглиблювалася приналежність до різних систем поглядів і цінностей. Артур Пройдаков працював і будував майбутнє на підконтрольній Україні території, коли як знайомі пов’язували свої плани з окупованим містом і регіоном. Також різницю можна простежити, наприклад, у ставленні до свят, зауважує вчитель.

«Скажімо, День перемоги — це зараз маркер. Демонстрації на перше й дев’яте травня там — це норма, коли як для мене й на території України загалом — ні, принаймні для більшості людей. На цих рівнях ми зі знайомими розходилися. У мене залишаються там родичі, з якими ми зараз спілкуємося на рівні привітань із днем народження чи новим роком, не вступаючи в якусь більш тривалу усну комунікацію. Коли ми зв’язуємося телефоном, нам немає про що говорити, бо ми перебуваємо в різних світах».

Як розповідає Артур Пройдаков, багато мешканців староокупованих територій Луганщини та Донеччини світоглядно замкнуті в цьому регіоні. Там вони живуть і працюють, не будуючи ширших планів чи цілей.


Читайте також: Що зміцнює проукраїнську позицію людей на окупованій Луганщині


Валентина Троян і Артур Пройдаков у студії Громадського радіо

Спілкування з рідними на окупованих територіях після 24 лютого

Розмови з родичами й знайомим на теми політики та війни стали гострішими після 24 лютого 2022 року, говорить Артур Пройдаков. До того було простіше знаходити спільні теми, а також зберігалася віра, що незабаром війна завершиться, і Луганська й Донецька області в тому чи іншому форматі повернуться під контроль України. Після повномасштабного вторгнення тональність спілкування змінилася, а частина знайомих в окупації підтримала російську агресію.

«У 2022 році декілька знайомих мені людей виїхали з окупованих територій до інших регіонів України чи Європейського Союзу. Більшість же залишається там. Ці люди прийняли позицію, що вони тепер — частина Росії. Вони мають російські паспорти, хоч десь у шухлядах залишаються й українські.

Я дуже хочу, щоб справедливо завершилася війна, щоб Донеччина, Луганщина, Крим та всі окуповані території відновилися в складі України. Я неодноразово говорив, що готовий їхати на Луганщину, працювати там надалі, щоб повертати туди освіту з українським контекстом».

Артур Пройдаков каже, що контакт із близькими в окупації зберігається через прив’язаність до рідного регіону, де чоловік провів більшу частину життя. Однак, він говорить, що серед його знайомих у Кадіївці популярною є позиція «ми за мир, ми хочемо, щоб все було по-старому, й це все політики нас посварили». При цьому люди відмежовуються від своєї причетності й відповідальності.


Читайте також: Зневіра та пристосування до реалій: як змінюється життя українців в окупації


Новини з тимчасово окупованих територій

  • Учителям фізкультури в школах окупованого Мелітополя дають рекомендації щодо роботи з учнями. Згідно з цими настановами, вчителі мають залучати старшокласників до спорту, готувати їх до служби в російській армії та прищеплювати їм цінності окупантів.
  • Окупанти відкрили в Луганську й Донецьку «кінематографічні центри», де зніматимуть псевдодокументальні пропагандистські фільми. В них розповідатимуть про так звану «СВО» й «визволення України». Подібні центи вже працюють на окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей.
  • Окупаційна влада в Бердянську вчергове прагне привласнити об’єкти інфраструктури й земельні ділянки, власники яких виїхали на підконтрольну Україні територію. Російське міністерство майнових та земельних відносин Запорізької області намагається загарбати три готелі й офіс, що окупанти визнали «безгоспними».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо


Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва

Можемо пишатися, що у сфері військової освіти зняті усі бар'єри для жінок — Оксана Григор'єва