Житло, медицина, документи: яку допомогу можна отримати після евакуації з прифронту

Як «Схід SOS» організовує евакуацію з прифронтових регіонів

Наразі «Схід SOS» проводить евакуацію населення у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях. Люди можуть зателефонувати на гарячу лінію фонду, щоб дізнатися, як відбувається евакуація, на яку допомогу вони можуть розраховувати, а також для самої реєстрації евакуації. Колл-центр передає інформацію командам евакуаційників, які опрацьовують отримані заявки.

За словами Романа Бугайова, благодійний фонд забезпечує повний цикл евакуації та зосереджує свою роботу на маломобільних людях, які потребують допомоги. Для цього використовують спеціальний транспорт, який, зокрема, може перевозити лежачих людей, а працівники фонду супроводжують їх на всіх етапах евакуації.

«Повний цикл евакуації не закінчується на тому, щоб просто вивезти людину з небезпечного місця. На першому етапі її вивозять до пунктів реєстрації, транзитних пунктів — Лозова, Павлоград, залежно від напрямку, куди людина їхатиме. Далі супровід — це допомога із відновленням документів. Якщо це маломобільна категорія людей, то шукаємо, куди можна розселити. Якщо не вистачає пакету документів для розселення у пансіонати, то допомагаємо його відновити», — розповідає евакуаційник.

За його словами, уже у перших транзитних пунктах працюють співробітники фонду з логістичного, соціального, психологічного напряму. У людей дізнаються про потреби, можливі подальші маршрути, аби забезпечити їх всебічною підтримкою.

Що варто брати з собою під час евакуації

Під час евакуації Роман Бугайов радить мати з собою документи, ліки, теплий одяг, харчі на дорогу, а також пам’ятні речі, фотографії, пов’язані з родиною й домом. Потрібно, щоб речі вміщалися у дві-три сумки, аби зберегти більше місця у транспорті для інших людей. Одну з сумок можна виділити для одягу.

«Одяг краще брати універсальний, тобто демісезонний, перехідний між зимою та весною. Трапляються випадки, коли у людей не вистачає якогось одягу, тому на всіх шляхах евакуації у транзитних центрах надають допомогу, якщо у людини скрутно з речами. Але краще брати теплі речі, бо погодні умови нас можуть іноді дивувати», — зауважує евакуаційник.

Яку допомогу можуть отримати люди після евакуації

Якщо людина потребує медичної допомоги, після евакуації співробітники фонду супроводжують її до лікарні. Якщо необхідні догляд та житло, для цього шукають геріатричні заклади. Серед них є ті, якими опікується «Схід SOS», тож евакуйованих людей тимчасово селять там, поки відбуваються пошуки місця для постійного проживання, пояснює Роман Бугайов. Коли людина отримує нове житло, цикл евакуації завершується.

«Ми тримаємо зв’язок з людиною постійно: від початку евакуації, на всіх її подальших етапах або під час соціальних перевезень, які відбуваються уже в безпечних зонах. Якщо людина потребує догляду, заїжджаємо щодня. Якщо пакет документів уже відновлений, і є місця, далі вже перевозимо й розселяємо», — говорить евакуаційник.

За його словами, наявність місць, де можна тимчасово розташувати людей, залишається складним питанням. «Схід SOS» проводить ремонти у геріатричних закладах та продовжує моніторити їх стан, аби збільшити кількість таких осередків, придатних до використання. У пансіонатах люди можуть мешкати до року, поки триває відновлення документів, а в окремих місцях — навіть довше.

Потреба поновлення документів — поширена проблеми серед людей, які потребують евакуації. Багато хто зважується виїхати, коли становище стає зовсім критичним, скажімо, у разі влучання в будинок та його руйнації. За таких обставин часто під завалами залишаються і документи.

Крім роботи українських фондів та організацій, підтримку вимушеним переселенцям надають міжнародні організації. Може йтися про фінансову допомогу, речі, побутове й гуманітарне забезпечення.

З якими труднощами й загрозами стикаються евакуаційники

Роман Бугайов говорить, що «Схід SOS» здійснює евакуацію всіх людей, які до нього звернулися, якщо це можливо. Чоловік зазначає, що ситуація у прифронтових регіонах наразі вкрай непередбачувана, багато доріг контролюється ворожими безпілотниками, що робить певні місця цілком недоступними. Через це важливо звертатися щодо евакуації вчасно, коли проїзд до населеного пункту ще зберігається.

«Десять кілометрів від лінії бойового зіткнення уже є кілл-зоною. Там ворожі дрони намагаються вразити будь-що, що рухається на дорогах. Є організація INSO, яка реєструє випадки потрапляння дронів по цивільних, гуманітарних працівниках. За минулий рік тільки зареєстрованих випадків — 753. На жаль, ворог не дотримується ніяких прав людей, правил війни, б’є по всіх. Очікує, поки приїдуть за цивільним якісь евакуаційні команди, б’є по них, і таким чином створює критичну ситуацію», — говорить Роман Бугайов.

За час з 2022 року «Схід SOS» евакуював майже 97 тисяч людей, з яких близько 17 тисяч маломобільних.

Часом люди починають сумніватися щодо рішення виїхати, коли прибуває евакуаційна команда, але здебільшого їх таки вдається переконати зробити цей крок.

«Ми самі через це проходили, а тому знаємо, як і через які аргументи до людини донести, що якщо лінія фронту дійде до того чи іншого населеного пункту, то нічого живого там не залишиться», — говорить евакуаційник.

Трапляються випадки, коли люди повертаються назад. Це зумовлюється сумом за домівкою, неможливістю адаптуватися на новому місці або, в окремих випадках, невдоволенням умовами, в яких вони опиняються. Разом із тим, є й випадки повторної евакуації. Після цього, каже Робан Бугайов, люди уже не їдуть назад, оскільки вже розуміють, що може там чекати.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі