
Спочатку попіклуватися про себе: як і коли можна стати донором крові
Як підготуватися до донації крові? І чого категорично не можна робити? Розповідає Ірина Славінська, співзасновниця DonorUA.

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Донорство і ліки
Альона Нестеренко: Отже, як готуватися до здачі крові, які ліки можна приймати, а які — категорично ні, і чи є препарати, приймаючи які, ви не можете бути донором взагалі? І як тут щодо антидепресантів нового покоління, тому що я тут вже в анонсі поділилася своїм нещодавнім досвідом донації, коли мені навіть попри те, що ліки ці не були вказані у переліку тих, які заборонені, сказали день почекати після прийому антидепресантів і спочатку до донації не допустили.
Ірина Славінська: Тож давайте рухатися послідовно. Спочатку поговоримо про різні препарати. Направду донорство крові пов’язане з ліками дуже просто.
Якщо людина з якоїсь причини приймає ліки, значить людині потрібна допомога. Коли ми говоримо про донорство крові, це означає, що людина знаходиться в стані здоров’я, що відповідає нормі. Тобто вона не має приймати ніякі ліки з будь-яких причин, і тільки в такому стані вона може поділитися своєю кров’ю.
Тобто донорство — це в першу чергу турбота про себе, про донора. І як тільки ми маємо достатньо ресурсу, ми можемо тільки тоді ним поділитися.
Якщо до прикладу конкретніше. Наприклад, ми приймаємо антибіотики. Ну ми ж їх приймаємо з якихось причин, значить, у нас всередині є бактерії, чи то інфекція, чи то причина, з якої ми приймаємо антибіотики. Нам не просто так захотілося пройти курс антибіотиків.
Наш організм на сьогоднішній момент потребує підтримки антибіотиками і пролікуватися для того, щоб вийти в стан норми.
До прикладу, ми приймаємо антидепресанти. Ну ми ж їх приймаємо з якихось причин. Не просто нам захотілося за мейнстрімом піти, правда? Більше того, антидепресанти мають дію накопичувальну. Тобто людина, яка приймає антидепресанти, протягом певного часу накопичуються вони в крові, і тільки тоді починають діяти. Коли донор чи донорка здає кров, 450 мл, це ж не тільки відібрані еретроцити, тромбоцити, це весь об’єм 450 мл.
Туди і холестерин і весь запас умовно антибіотиків, якщо людина їх приймає, які поміщаються в 450 мл, і антидепресанти. Варто це пам’ятати і розуміти. Логіка людини, яка приймає рішення бути донором чи доноркою, має бути наступною:
Якщо я на сьогоднішній момент потребую допомоги, мені краще уникнути питання донорства, краще зайнятися питанням волонтерства, мотивації, поширення інформації про донорство, залученням інших людей до донорського руху. Але на сьогодні я не можу долучитися до донорства, тому що мій організм перебуває у такому стані, що він потребує допомоги.
Альона Нестеренко: Так, дякую вам за це пояснення. Але чи правильно, я розумію, що все-таки тут все залежить від препаратів, тому що я коли досліджувала це питання, то побачила, коли йдеться про певні ті ж антидепресанти нового покоління, то тут потрібно почекати певний період, мені сказали, у центрі крові, почекати саме період виведення цього препарату з крові. А от є певні ліки, з якими взагалі не можна бути донором, тому що тут вже небезпека йде не тільки для донора, а для реципієнта.
Ірина Славінська: Ліки самі не передаються потім пацієнтові. Кров переробляється, кров очищається, кров робиться такою, яка потрібна рецепієнту. Інфекції, які людина зараз може лікувати, наприклад, гепатит Б або гепатит С, то це не ліки від прийому, а просто ці інфекції передаються через кров і вони заражають іншого пацієнта.
Грипом неможливо заразити людину, не передаються антибіотики, або це буде така мінімальна кількість антибіотиків, що в принципі і організм наш виробляє таку кількість умовно-самостійно. Тобто це незначне погіршення стану пацієнта буде. Тобто цей вплив не настільки великий, а вплив на життя донора чи донорки буде великий.
Дуже проста ситуація. Ви не поспали ніч, прийшли на роботу. Як ви працюєте? От ви як виспана людина працюєте? Сфокусована, швидка, ви приймаєте відповідні рішення. Чи ви такі трошки в’яленькі? От ви маєте розуміти, коли ви потребуєте допомоги, от ви не виспалися, ви потребуєте сну. І це логічно.
Ви не можете обговорювати, а що якщо сонце б світило зранку, то може б я була б пруткіша, або якщо я вип’ю ще 10 літрів кави, то я буду більш сфокусованіша. Та ні, треба поспати. Так само з хворобою і з ліками.
Якщо людина хвора, їй треба ліки. Їй треба пролікуватися для того, щоб почуватися у нормі і далі рухатися своїм шляхом, долучатися до будь-яких волонтерських ініціатив. Але якщо вона потребує допомоги, їй треба надати цю допомогу і не треба робити додаткове навантаження на організм тоді, коли не треба його робити.
Альона Нестеренко: Тобто ми тут говоримо саме про безпеку донора?
Ірина Славінська: Так, однозначно. Бо навіщо Україні двоє хворих? У нас вже є певна кількість людей, які хворіють і потребують донорської допомоги. То навіщо приєднуватися до цієї когорти людей? Варто потурбуватися про себе і цим могти допомогти іншим.
Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше!
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


