Директорка ІМІ Оксана Романюк відмовилася приймати німецьку премію, на яку її номінували спільно з росіянином Венедіктовим

Директорка ІМІ Оксана Романюк відмовилася приймати німецьку премію, на яку її номінували спільно з росіянином Венедіктовим

Українська журналістка, виконавча директорка Інституту Масової Інформації (ІМІ) Оксана Романюк повідомила, що відмовилася приймати німецьку премію, оскільки на неї номінували також російського журналіста Олексія Венедіктова.

Про це Романюк написала у своєму Facebook.

«Прочитала, що Венедіктов став «першим росіянином, який отримав німецьку премію за свободу слова». А я мабуть стала першою українкою, яка від неї відмовилась. Організатори премії, Palm Foundation, написали мені ще навесні що номінують мене спільно з Венедіктовим. Бо Україна, Росія, символізм, «обидві країни постраждали».

Але я не уявляю, як би я могла фізично стати на одну сцену і розділити одну нагороду з Венедіктовим. З службовим лібералом Кремля, політтехнологом, який не раз просував кремлівську пропаганду, публічно називав Путіна своїм «єдиним начальніком», вихвалявся звязками з Лавровим, Пєсковим, і іншими функціонерами, і так далі.

Цікаво, що Венедіктов був в курсі що номінували нас обох — йому також про це мали повідомити офіційним листом. І так само, я впевнена, він цілком в курсі моєї відмови від премії. Тим не менше, йому вистачило совісті піти і отримати цю премію, і розказати що він «первій рускій журналіст, которий…«, — розповіла журналістка.


Читайте також: «Робота трохи ускладнилася, але працювати можна»: журналісти-розслідувачі про обмеження під час воєнного стану


Романюк наголосила, що «якщо російському громадянину не соромно зараз публічно розповідати про свою тяжку долю і отримувати премії», то він є тим, що українці називають так званим «хорошим рускім»:

«Тобто банальним зверхнім імперіалістом. А якщо все ж соромно і він говорить про провину і трансформацію – тоді є шанс на якийсь діалог в майбутньому«.

Директорка ІМІ зазначила, що не має претензій до організаторів:

«Вони щиро дуже далекі від наших реалій. Це західноєвропейська християнська етика, миротворці, простягніть руки один одному. Ми довго листувалися з ними, і продовжуємо листуватися. Їм непросто вийти за рамки усталеної картини світу і зрозуміти те, що відбувається тут. Але я знаю що мені все ж вдалося викликати в них запитання і внутрішні дискусії.

Попереду в нас ще багато роботи і багато роз’яснень, щоб розвіяти російську імперську магію». 


Читайте також: «Життя цінніші, ніж інформація»: журналісти зі сходу України заперечують наступ на свободу слова під час війни


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини