Громадське радіо долучилося до заяви щодо рішення Нацради з електронних медіа Латвії про ліцензію телеканалу «Дождь»

Громадське радіо долучилося до заяви щодо рішення Нацради з електронних медіа Латвії про ліцензію телеканалу «Дождь»

Громадське радіо долучилося до заяви на підтримку рішення Національної ради з електронних медіа Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь». 

«Ми, члени Медіаруху, українські журналісти й медійні неурядові організації, підтримуємо рішення Національної ради з електронних медіа Латвії (Nacionālā elektronisko plašsaziņas līdzekļu padome) позбавити ліцензії телеканал «Дождь». Вважаємо це рішення вмотивованим, а міркування регулятора щодо загрози національній безпеці Латвії, яку несе це медіа, — обґрунтованими.

Позиція окремих міжнародних, латвійських і російських організацій і людей, які закликають скасувати це рішення, на нашу думку, або заснована на непоінформованості, недостатньому розумінні контексту і суті подій, або політично вмотивована.

Захищаючи телеканал, який демонстративно ігнорує закони європейської держави, що дала йому прихисток, ці люди і організації мимоволі сприяють досягненню цілей російської агресії. А агресивні наміри Росії, нагадаємо, не обмежуються кордонами України й загрожують усій Європі.

На нашу думку, рішення Національної ради має легітимні, законодавчі, безпекові та політичні підстави, а також продиктоване міжнародними зобов’язаннями, які Латвія має в контексті свого членства у Європейському союзі. Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці.

Порушення закону, які вчинив телеканал, були очевидними та трапляються не вперше. Нагадаємо, 2017 року український регулятор — Національна рада з питань телебачення і радіомовлення — вилучила «Дождь» із переліку іноземних каналів, дозволених до ретрансляції в Україні, через зображення Кримського півострова частиною Росії. Те саме «Дождь» робив і в Латвії.

Зображення Криму частиною Росії, постійний дисклеймер, що «повідомлення створене іноземним агентом», а також незаконні поїздки журналістів «Дождя» в окупований Крим з території Росії, свідчать, що телеканал системно виконує саме російське законодавство. Натомість закони країн, у яких канал працює і ретранслюється, редакція «Дождя» систематично ігнорує. Свідченням цього є й відмова каналу супроводити свій ефір субтитрами державною мовою країни, в якій він працює.

Так звані «обмовки в ефірі» — формулювання «наша армія» щодо російської армії і слова ведучого Олексія Коростельова про «допомогу мобілізованим російським військовим із оснащенням і побутовими умовами» — ми розцінюємо як свідчення того, що позиція «Дождя» у війні, де Росія є агресором, а Україна боронить свій суверенітет, є фактично проросійською. Слова про «антивоєнну» спрямованість каналу суперечать його діям, зокрема систематичному висвітленню проблем із забезпеченням російської армії, розв’язання яких допомагає Росії вести загарбницьку війну. І оскільки Сейм Латвії визнав Росію державою-спонсором тероризму і назвав її дії в Україні «цілеспрямованим геноцидом проти українського народу», реакція латвійського регулятора на таку позицію «Дождя» є логічною і справедливою.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Латвія видала дозвіл на роботу близько 250 російським журналістам.

Рішення Національної ради може стати для них сигналом, що закони країни, в якій вони живуть і працюють, слід поважати й виконувати. Якщо ж це рішення буде скасоване під тиском необґрунтованої, на нашу думку, критики, неконтрольована російська медіаприсутність у Латвії може стати серйозною загрозою національній і європейській безпеці.

Про це свідчить і український досвід боротьби з російськими і проросійськими медіа, які працювали на руйнування української державності, поширюючи дезінформацію, фейки та пропагандистські наративи Кремля. Російську медійну присутність в Україні вдалося знешкодити лише рішучими діями, які теж зазнавали критики як «наступ на свободу слова».

Насправді ж вони відповідали рівню загроз, які постали перед Україною у зв’язку з російськими гібридними інформаційними впливами. Так само доречними є й дії Національної ради Латвії.

Кожна держава має право захищати свій національний суверенітет і безпеку в інформаційному просторі в той спосіб, який вважає за потрібне.

Принагідно дякуємо Латвії за підтримку України в боротьбі проти російської агресії, за гуманітарну й військову допомогу, а також підтримку українських громадян, змушених покинути свої країну через російське вторгнення.

  • Медіарух
  • ГО “Детектор медіа”
  • Інститут масової інформації
  • Фундація Суспільність
  • ZMINA
  • Микола Чернотицький, Дмитро Хоркін, Національна суспільна телерадіокомпанія України
  • Андрій Куликов, Тетяна Трощинська, Громадське радіо
  • Hromadske
  • Олег Базар, головний редактор LB.ua
  • Вадим Карп’як, ведучий телеканалу ICTV і Радіо Культура
  • Олег Хоменок, Інститут розвитку регіональної преси
  • Альона Романюк, проект “По той бік путінської брехні”
  • Петро Шуклінов, редактор суспільно-політичного відділу Liga.net
  • Дмитро Тузов, журналіст “Радіо НВ”
  • Андрій Яніцький, економічний оглядач, журналіст “Еспресо ТВ”
  • Мирослава Барчук, ведуча “UA:Перший”
  • Олег Батурін, Центр журналістських розслідувань
  • Наталія Соколенко, ведуча Українського радіо
  • Людмила Тягнирядно, Українське радіо, Національна суспільна телерадіокомпанія України
  • Тетяна Лебедєва, членкиня Комісії з журналістської етики

Нагадаємо, 6 грудня Латвія анулювала ліцензію на мовлення телеканалу «Дождь».

1 грудня ведучий телеканалу «Дождь» Олексій Коростельов у прямому ефірі закликав глядачів інформувати редакцію щодо проблем і потреб російської армії. Ведучий висловив сподівання, що редакції каналу вдалось допомогти багатьом російським військовим на фронті, зокрема щодо оснащення та забезпечення елементарних зручностей.

Після розголосу у медіа «Дождь» звільнив Коростельова. 

2 грудня Національна рада з електронних ЗМІ Латвії оштрафувала телеканал на 10 тисяч євро. Очільник регулятора Іварс Аболіньш заявляв, що «Дождь» позначив окупований Крим як «частину» Росії і назвав російську армію «нашою армією». Щодо російського мовника порушили справу про адміністративне правопорушення.

Тоді ж 2 грудня Служба державної безпеки Латвії розпочала перевірку каналу.

Російський телеканал «Дождь» внесений російським режимом у так званий перелік «іноземних агентів». Телеканал називає себе незалежним міжнародним російськомовним мовником, з літа 2022 року редакція каналу базується у Латвії.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини