Дружина політв'язня Захтея не знає, як повернути його до України навіть після звільнення

Дружина політв'язня Захтея не знає, як повернути його до України навіть після звільнення

На початку лютого Росія має звільнити Андрія Захтея, ув’язненого у Криму понад шість років тому. Його дружина не знає, як повернути чоловіка в Україну, адже через відсутність дипломатичних зв’язків, Захтея нікому зустріти та супроводити, хоча така норма передбачена законом про соціальний захист політв’язнів та військовополонених.

Про це під час публічної дискусії «Соціальна підтримка заручників, політв’язнів та їх родин: чи допомагає держава українцям, що опинилися в катівнях кремля?», організатором якої виступила ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля», розповіла дружина політв’язня Оксана Захтей.

Підписаний президентом Володимиром Зеленським у травні 2022 року закон про соціальний захист політв’язнів та військовополонених передбачає процедуру зустрічі людини, звільненої з полону, а також супровід цієї людини. Андрій Захтей, який досить довго перебуває у російському полоні (з 6 серпня 2016 року), 10 лютого має бути звільнений за закінченням строку ув’язнення.


Читайте також: В окупованому Криму політв’язня Захтея два місяці тримали у підвалі карцеру — Денісова


Складність його ситуації полягає у тому, що до повномасштабного вторгнення такими випадками опікувалося МЗС, яке мало консульські служби на території РФ, Офіс уповноваженого з прав людини тощо. Зараз українські дипломати там не працюють.

За словами Оксани Захтей, протягом останніх двох місяців вона почала «стукати у всі двері», з’ясовувати усі юридичні аспекти.

«У нас така ситуація, що Андрій з 13 червня сидить в камері-одиночці у ШІЗО. без зв’язку (лише приватні записки, які проходять через «десяті руки»). Нещодавно там відбувся суд щодо його звільнення, але тамтешні судді хотіли провернути таку справу — дати йому три роки адміністративного нагляду. При цьому, як мені вдалося з’ясувати з матеріалів справи, його мають депортувати, у нього довічна депортація. Але зрештою справу ми виграли попри тиск судді, — адміністративний нагляд скасовували», — розповіла дружина політв’язня.

Крім того, Андрію Захтею під час перебування у полоні виповнилося 45 років, отже, йому потрібно змінити фотографію у паспорті (у його справі фігурую паспорт України), але через те, що він ув’язнений, фотографію замінити неможливо.

«Я зрозуміла, що будуть проблеми, враховуючи ще й агресію РФ проти України та відсутність прямих  шляхів. Виїзд можливий лише через треті країни, тому я почала звертатися до різних консульств. Латвія, зокрема, зреагувала одразу, сказала, що проблем не буде. Білорусь спочатку «дала добро», але потім відмовила. Залишається ще Грузія, але скільки б ми не зверталися, Грузія поки мовчить. Зрештою міністерства та відомства почали мене «футболити», відправляючи справу «по кругу». Якогось одного зрозумілого або позитивного рішення наразі немає. Наприклад, Державна прикордонна служба взагалі мені порадила їхати на фронт і самостійно організовувати «гуманітарний коридор», щоб його переправити через кордон», — розповіла Оксана Захтей.


Читайте та слухайте подкаст Громадського радіо «Звільніть наших рідних»


Вона пояснила також, що після закінчення строку ув’язнення її чоловік не зможе вийти та просто піти. Процедура в РФ передбачена така: приїздить Федеральна міграційна служба, його перевозять до Краснодару або Ростову-на-Дону — у розподільник.

«Зараз на нього здійснюється сильний тиск. Були навіть такі погрози, що він буде сидіти у тому розподільнику кілька місяців, навіть рік; Україна в його долі брати участі не буде. Але ж при цьому у нього є папір про депортацію. За словами адвоката, це можна оскаржувати,  але на це, звичайно, потрібні кошти. Кошти я не можу взяти, адже Міністерство реінтеграції виставило повідомлення, що потрібне підтвердження про позбавлення громадянина свободи. Тепер я мушу подавати (документи — ред.) на факт позбавлення його волі. А от допомоги щодо повернення я поки ніякої не бачу. Якщо нічого не станеться, то 10 числа його повезуть у розподільник у Краснодар чи Ростов — я не знаю що потім буде», — говорить Оксана Захтей.

За її словами, Міністерство реінтеграції відповідає, що це не їхня справа, адже «чоловік невизнаний позбавленим волі», МЗС «перекинуло» справу до Державної прикордонної служби — і все пішло по кругу. В Офісі уповноваженого з прав людини жінці порадили спробувати виготовити тимчасове посвідчення, яке б підтверджувало особу, але відкритим залишається питання про те, як його (посвідчення) передати на територію РФ.

Більш того, ситуація із Захтеєм — непоодинока.

«Ситуація дуже складна та заплутана, і куди мені звертатися, що робити я не знаю… Водночас вже за місяць буде другий політв’язень — Микола Шимптур (перший політичний в’язень 2014 року у Криму — ред.), у нього теж закінчується строк. Його дружина також не знає, що робити«, — додала дружина Андрія Захтея.

Раніше повідомлялося, що кілька місяців тому в тимчасово окупованому Криму росіяни відкрили друге СІЗО, в якому вони незаконно утримують громадян України. Зазвичай проти заручників порушують кримінальні справи за двома «найпоширенішими» статтями.


Читайте також: Спроби виїхати з окупації: історія старобільчан, чию колону розстріляли росіяни


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини