Прапор Молдови/Фото: Associated Press
Через очевидність російської загрози Молдова піде на зближення з Україною, хоча б тому, що Київ ніколи не ухилявся від своїх зобов’язань стосовно допомоги в контексті Придністров’я. Загалом у Кишинева не так багато варіантів для пошуку дієвої допомоги.
Про це в етері Громадського радіо сказав експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв.
Раніше у понеділок, 13лютого, президентка Мая Санду підтвердила, що отримала від української сторони інформацію про плани Кремля щодо дестабілізації ситуації у Молдові. Згідно з цими планами, Москва готувала силові дії із залученням диверсантів з-поза меж країни — з Росії, Білорусі та Балкан. Крім того, за даними Санду, під виглядом мирних протестів у Кишиневі готують спробу захоплення влади.
За словами Краєва, це типовий план для Кремля, й у нього все ще «достатньо потенціалу для проведення операцій подібного штибу». Міжнародний розголос чинить вплив на такі плани Москви, наголосив експерт.
«Тепер будь-які рухи, будь-що, що могло стосуватися такого сценарію, стає майже неможливим. Принаймні вже не вдасться це зробити з тим елементом «сюрпризу», який був необхідний росіянам для успіху. Такий розголос — це дія на випередження зі сторони України та Молдови», — сказав Краєв.
Говорячи загалом про ситуацію, в якій нині опинилася Молдова, експерт зауважив, що Кишиневу у першу чергу доводиться розраховувати на себе.
«Ситуація дійсно досить складна… Молдові розраховувати мало є на кого; в першу чергу — на саму себе. Ми вже бачимо посилення силового блоку в країні, нові посади у цьому блоці; бачимо, що на армію збираються виділити більше грошей. Тобто у цьому контексті бачимо цілком зрозумілу та чітку реакцію. Друге, що важливо, розраховувати на Україну. Так чи інакше, але ми ніколи не ухилялися від своїх зобов’язань стосовно допомоги молдованам в контексті Придністров’я. Ми завжди казали, що у випадку запиту Молдови ми будемо готові фактично до будь-яких дій. Тому Молдова знову піде на зближення з нами, і питання безпекового характеру ми будемо підіймати на двосторонньому рівні», — сказав співрозмовник Громадського радіо.
Читайте також: Політолог про скандальну заяву Гарібашвілі: «Сховалися за нашою спиною, ще й критикують!»
Третій чинник для Молдови, який Краєв називає «складним», полягає у підтримці з боку Румунії.
«Тут питання не стільки в НАТО, а у тому, що Румунія сама по собі надзвичайно зацікавлена у стабільній Молдові, або, щонайменше, безпечній Молдові, або навіть такі, що може забезпечити власну безпеку. Таким чином, румуни також можуть взяти активну участь, можливо, неофіційно і не публічно, щоб не було інсинуацій стосовно залучення НАТО, але так чи інакше взяти участь у допомозі Молдові в цьому питанні», — додав експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма».
Нагадаємо, у п’ятницю, 10 лютого, російські війська здійснили масштабну атаку ракетами та дронами на 13 областей України, є загиблі та поранені цивільні.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що дві російські ракети «Калібр» 10 лютого на 15 хвилин залетіли на територію Молдови та Румунії. Румунія цю інформацію не підтвердила.
Читайте також: Експерт пояснив, чому Британія не боїться передавати Україні далекобійні ракети
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS