Ілюстративне фото/ ПУ 15У175М комплексу РС-24 Ярс (червень 2020)/фото: росЗМІ
Чому Україна відмовилась від ядерного арсеналу та чи були можливі варіанти цього не робити?
Про це і не тільки в етері Громадського радіо розповіла експертка з питань ядерної безпеки, дослідниця Гарвардського університету, докторка політології Марʼяна Буджерін.
За її словами, те, що Україна успадкувала у 1991 році, було «лише шматком ядерного арсеналу» іншої країни — СРСР, розробленого для стратегічних потреб, а саме для стримування країн НАТО.
Тобто щоб Україні можна було самостійно ним скористатись, для цього треба було докласти певних зусиль, каже експертка:
«Це не був цілком готовий елемент стримування. Для цього потрібно було добудувати та доукомплектувати певні ланки та елементи. Щоб це зробити потрібні були ресурси, а Україна тоді перебувала в гострій економічній кризі, але окрім цього, це б мало політичні наслідки.
Адже існує режим невикористання ядерної зброї, і якби Україна тоді лишилась ядерною державою, вона б мала певну політичну ізоляцію та отримала б відмову від Заходу у співпраці та відмову у коштах, які тоді були дуже потрібні. Враховуючи всі ці фактори, це ну було б неможливо, але треба було прораховувати наслідки», — каже Буджерін.
Були проведені переговори, Україна здобула для себе фактично два елементи домовленості про ядерне роззброєння, першою частиною яких була фінансова компенсація за матеріали, які містились в боєголовках.
«Із Росією було важко домовитись про це, адже вона стверджувала, що боєголовки принаймні радянського виробництва, але очевидно, що вона мала на увазі російського, адже Росія стала єдиною правонаступницею СРСР у цьому ядерному правопорядку», — додає Марʼяна Буджерін.
Друга частина — це політично-стратегічні домовленості.
«Вони стосувались питання гарантії безпеки, які були фіналізовані у Будапештському договорі, підписаному 5 грудня 1994 року, але тепер цей меморандум має досить сумну репутацію, адже одна з країн, яка його укладала — Росія, сама ж його й порушила», — зазначає експертка.
«Мені важко уявити сценарії, за якими можна провести ядерне роззброєння Росії. Але те, що вона зі своєю ядерною зброєю стане якимось еквівалентом Північної Кореї, це цілком можливий варіант», — каже Марʼяна Буджерін.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS