Важко уявити сценарій, за яким можна провести ядерне роззброєння Росії — експертка з питань ядерної безпеки

Якби Україна не відмовилася від ядерної зброї

Мар’яна Буджерін: Варто нагадати — те, що Україна успадкувала у 1991 році, набувши незалежності, це був шматок ядерного арсеналу іншої країни Радянського союзу, розроблений для стратегічних потреб саме тієї країни, для стримування країн НАТО. Він був розроблений для цієї мети. Тобто для того, щоб Україні можна було скористатися цією зброєю, треба було докласти ще зусиль. Те, що Україна успадкувала, не було готовим елементом стримування. Для цього треба було добудувати, допрацювати певні ланки. Це були б ресурси країни, яка на той час перебувала в дуже гострій економічній кризі. Також це було б питання міжнародно-політичних наслідків.

Україна вже входила в той світ, який мав певну структуру та порядок. Частиною цього правопорядку був міжнародний режим нерозповсюдження ядерної зброї. Якби Україна відмовилася увійти в цей режим як ядерна держава, пішли б певні наслідки: ізоляція, санкції, відмова Заходу співпрацювати та виділяти Україні кошти тощо.

• Не відмова від ядерної зброї у 1991 році не було неможливим, але треба було розуміти та прораховувати наслідки. Переважно негативні.

Після відмови та переговорів Україна здобула для себе 2 елементи домовленості про роззброєння: фінансові та політично-стратегічні (Будапештський меморандум). Те, що українські дипломати тоді вибили цей документ, було досягненням. На жаль, він має сумну історію. Але це було важливим тоді. Його треба було оновлювати та додавати, але всі про нього забули.

Читайте також: Ядерна атака — це не просто натискання кнопки, а ціла процедура — Буджерин

Наразі відповідь на безпекові виклики лежить на плечах наших бійців. Але також і на українському промисловому оборонному комплексі. Я вважаю, однією з величезних помилок за 30 років нашої незалежності є те, що Україна не змогла самотужки набудувати собі зброю. У нас були всі потужності, щоб розробити свою зброю. Україна — величезний центр ракетобудування. Ми все необхідне маємо. Але нічого не зробили. Можливо, якби зробили, це б частково зупинило Путіна.

Україна в НАТО

Мар’яна Буджерін: Багато західних союзників Альянсу вважають, що запрошувати Україну до НАТО зараз ризиковано. Якщо це станеться, це буде дуже гідна та адекватна відповідь на безпекові виклики, які постали перед Україною. Ми ж бачимо, що Росія боїться поцілювати в держави-члени альянсу. Наприклад, допомога, яка планується для України. Вона ж не атакується. Склади зі зброєю, процес перевезення. Росія не чіпає цього на території країн НАТО, бо боїться.

• Членство в НАТО для України зараз виглядає досить проблематично. Нас туди не дуже кличуть. Двері наче й відчинені, але ближче підійти не вдається.

Чи можливо ядерно роззброїти Росію?

Мар’яна Буджерін: Мені важко уявити сценарії, за якими можна було б ядерно роззброїти Росію. То хіба вже якійсь абсолютний її колапс призведе до цього. Інакше цього зробити не вдасться. Те, що Росія стане еквівалентом Північної Кореї, більш ймовірний варіант.

Читайте також: Влаштувати росіянам злам свідомості — найголовніше, що нам треба зараз зробити — Клочок

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS