Помер радянський політв'язень, літописець дисидентського руху Василь Овсієнко
Автор
Український дисидент Василь Овсієнко/Фото Громадського радіо1x
Прослухати
--:--
--:--
На 75 році життя помер український громадський діяч, політв’язень радянських концтаборів, публіцист, історик дисидентського руху, координатор Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко.
Про це ввечері 19 липня повідомив історик і журналіст Вахтанг Кіпіані.
«Погана новина. Не стало Василя Овсієнка — людини численних чеснот, християнина, українського філолога, редактора, літописця руху опору, популяризатора життя і творчості Василя Стуса та інших дисидентів, політв’язня брєжнєвсько-горбачовських таборів. Ми були дуже близькі», — написав він у Facebook.
Останні роки Василь Овсієнко хворів. За словами Кіпіані, нещодавно він обговорював з племінником діяча «переведення в краще місце для реабілітації та лікування».
«Це була велика і дуже скромна людина, подвижник, яких одиниці на мільйони», — додав журналіст.
Читайте також: «Стус і досі на фронті», – політв’язень Василь Овсієнко
Про смерть «дисидента, політвʼязня Василя Овсієнка» також повідомив історик, народний депутат Володимир В’ятрович.
Літописець дисидентського руху
Видатний український діяч народився 8 квітня 1949 року у селі Ставки Радомишльського району Житомирської області.
Вперше Василя Овсієнка заарештували 5 березня 1973 року за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди у формі розповсюдження літератури самвидаву. 6 грудня 1973 р. Київський обласний суд засудив його до чотирьох років позбавлення волі в таборах суворого режиму.
Читайте також: «21 листопада 1921 року сталося масове вбивство українських бійців» — Василь Овсієнко
7-8 лютого 1979 р. засуджений до трьох років позбавлення волі за ст. 188-1 ч. II. Заарештований у залі суду. Його текст «Замість останнього слова» став відомим на Заході. Покарання відбував у зонах № 55 (м. Вільнянськ Запорізької обл.) і № 71 (м. Коростень Житомирської обл.). Під час ув’язнення відмовився свідчити у справах Левка Лук’яненка, Миколи Матусевича, Гелія Снєгірьова, Василя Стуса, Дмитра Мазура.
У 1981 р. — наступний арешт та покарання в таборі особливого режиму ВС-389/36 в сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл., з 8 грудня 1987 р. — у зоні № 35 на ст. Всехсвятська. Брав участь в акціях протесту.
У 1988 р. увійшов до Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської Спілки, голова Житомирської філії УГС, учасник експедиції з перепоховання Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина. Співголова Українського комітету «Гельсінкі-90». З 1999 р. організовував експедиції на Соловецькі острови та в урочище Сандармох — на місце загибелі тисяч бранців т. зв. «Соловецького етапу»: Леся Курбаса, Миколи Зерова та інш.
У січні 2018 року Василь Овсієнко в етері Громадського радіо розповів про вечір пам’яті дисидентів «Різдвяні Василі», який пройшов у Києві.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
