Фото ілюстративне
Під час фільтрації в окупованому Маріуполі росіяни роздягали догола та приставляли пістолет до голови жительки Маріуполя Ірини Навальної. Окупанти її залякували та сміялись із прізвища.
Про це в програмі «Звільніть наших рідних» на Громадському радіо розповіла мати цивільної заручниці Ірини Навальної Олександра Столяр.
«Ми питали у всіх, як можна виїхати. Нам сказали, що з Донецька у Маріуполь приїжджають іноді «волонтери» «ДНР» і з ними можна домовитись, оплатити виїзд і виїхати. Таким чином 9 травня ми виїжджали, дуже довго їздили по місту, бо це була процесія із депутатами донецькими, які фотографувались на фоні зруйнованого міста, знімали сюжети, танцювали деякі біля Драмтеатру. Це не просто боляче було, у нас була одна ціль, ми хотіли повернутись на підконтрольну Україні територію, нам потрібно було вижити. Тому ми все це перетерпіли і виїхали в Донецьк. У Донецьку я пройшла фільтрацію і далі за гроші перевізниками ми виїжджали в Москву. З Москви — у Прибалтику, з Прибалтики — у Польщу і далі у Львів, зі Львову — в Житомирську область», — розповіла мама.
За її словами, Ірина проходила фільтрацію раніше.
«У нас були вдома тварини і хтось мав з ними залишитись, а хтось мав поїхати за межі міста. Є таке село — Безіменне, там був фільтраційний табір, і дочка із сусідами поїхала проходити цю фільтрацію. Ми домовились, що поміняємось місцями і з кимось поїду я потім. У дочки виникли проблеми відразу через прізвище. Як тільки вона зайшла у намет, її приставили обличчям до стіни, приставили пістолет до голови, тримали там близько 2 годин, залякували, сміялись з її прізвища, допитували, рились у телефоні, хотіли її злякати, що вони там щось знайшли. Звичайно, питали щодо військових Азову, роздягали догола, коли дочка повернулась звідти, вона розповіла, що думала, що її там застрелять. Підставою для цього всього стало прізвище Навальна», — каже Олександра Столяр.
Читайте також: Молодших жінок та дівчат роздягали, старших — опитували: маріупольчанка про фільтраційний табір росіян
Також вона розповіла, що окупантам подобалося над Іриною знущатись, лякати її, і те, що «прізвище для них — червона ганчірка».
«На російському кордоні дочку тримали понад 2 години, теж роздягали, ноутбук переглядали, телефон. Ми думали, що вона там залишиться, і ми не зможемо виїхати, але пропустили. Коли ми переступили кордон із країнами Балтії, я розплакалась. Цей момент безпеки. Що ти у безпеці.
У серпні дочка не витримала і попросила поговорити з бабусею, бо бабуся влаштовувала істерики кожен вечір, що вона без неї не може, що вона за нею скучила. Бабуся залишилась у Маріуполі. Ми просили її виїхати, але вона не погоджувалась», — додає Столяр.
Вона розповіла, що коли Ірина зникла у Маріуполі, то відразу подумала, що щось могло статись, бо вже на той час знала, що у будинку в Маріуполі є люди, які збирали інформацію про жилі та нежилі квартири.
«Я твердо впевнена, що мою дочку здали сусіди, що у нежилій квартирі став хтось з’являтися. Іра контактувала з бабусею, коли вона зникла, це було 27 вересня 2022 року. Вона вранці пішла до нас додому, у неї були вже зібрані речі, які вона хотіла перевезти сюди, 27-го ввечері вона не вийшла на зв’язок і відповідно я зв’язалась із бабусею і вона вже не знала теж. Мені прислали відео з Іриним допитом, я дуже за неї злякалась, бо там сидить залякана дитина. Її звинуватили у тому, що вона хотіла «підірвати «виборчу дільницю». Вона для них просто зручна дівчина, їм треба було відмітитись, що вони «запобігли теракту в «день референдуму» і вона їм попалась. Я точно знаю, що за нашою квартирою стежили і вони були готові до затримання її», — сказала мати.
Окупанти знімали про Ірину відео, навіть фільм зняли «терористки Зеленського».
«Зараз Ірина чекає «суду», протягом року вони мають висунути обвинувачення і передати справу до «суду». До 28 жовтня, бо вони 28 жовтня завели справу, до 28 жовтня вони її тримали в ІТТ.
З української сторони працюють юристи як потрібно. Іра є у всіх реєстрах», — підкреслила Столяр.