У Карагандинській області Казахстану археологи знайшли пераміду скіфо-сакського періоду.
Про це пише Heritage Daily.
Піраміда розташована на пагорбі над річкою Талди в Шетському районі Караганди, і була розкопана археологами Карагандинського університету протягом 4 сезонів робіт.
На думку дослідників, піраміда є мавзолейним комплексом для правителя з культури Бегазі Дендібай, культури пізньої бронзової доби, яка процвітала під час останньої фази андроновського періоду (2000–1150 рр. до н. е.).
Читайте також: Археологи знайшли в Амазонії прадавні піраміди і міста за допомогою лідара
Споруда є пірамідальним ступінчастим мавзолеєм, який був побудований в регіоні степів Сарі-Арка, де громади ховали своїх правителів і еліту. Окрім мавзолею, піраміда також використовувалася як священне місце для релігійних церемоній.
Аналіз вуглецевого датування знахідок із будівлі, вказав на дату між 14 і 12 століттями до нашої ери.
Доктор Айбар Кассеналі зазначає:
«Дивлячись на різний камінь, знайдений у піраміді, розмір мавзолею та той факт, що така величезна споруда була побудована бронзову добу в дуже посушливому регіоні, такому як степ, є ознакою високого розуміння мистецтва та багатих духовних переконань, яких досягли громади Бегазі Дендібай».
Читайте також: У Франції археологи виявили унікальні поховання віком понад 4 тисячі років
Розкопки в цьому регіоні також виявили протоміське поселення, яке також належало громаді Бегазі Дандібай. Інший науковець, доктор Чінар каже:
«Це поселення, яке простягається на площі 15 гектарів, існувало хронологічно в той самий історичний період, що й Троя IV* у Малій Азії, ранній мікенський період у материковій Греції та розвинений період Середнього царства в Єгипті». . Поселення має низку мурів, сплановану вуличну мережу та системи водопостачання».
*Троя IV. На пагорбі Гіссарлик, де стояла Троя, дослідники виявили щонайменше 40 пластів, які поділяються на 9 основних культурних шарів. Ці шари мають назви Троя I, Троя II тощо. До ранньої бронзової доби належать шари з I по V.
На думку дослідників, спільноти Бегазі Дендібай показують, що вони мають тісні зв’язки з Карасукською культурою Південного Сибіру, яка становить прототурецьку культуру. Коридори, що ведуть до похоронної камери, особливо в мавзолеях періоду Бегазі Дандібай, завжди відкриваються в напрямку сходу сонця, як прояв традиційної турецької релігійної віри.
Читайте також: Двері до «потойбічного світу», корабель Кука і таємничий напис: найцікавіші археологічні відкриття 2022 року