Майже рік тому Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5655, що мав реформувати будівельну галузь. Через його неоднозначність та надання ширших повноважень великим забудовникам, значна частина громадськості негативно поставилася до законопроєкту й створила петицію про його ветування, яка швидко набрала необхідну кількість підписів. Що стало із 5655, та як може розвиватися реформування містобудівної галузі далі?
Про це в етері Громадського радіо розповіла Вікторія Олійник, парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО.
Президент ні підписав законопроєкт, ні наклав на нього вето, каже вона:
«Однозначно можемо сказати, що вето вже не може бути накладено, тому що зробити це можливо лише протягом 15 днів після прийняття. Тобто такої опції давно немає, бо пройшов уже рік. Тут поки відкритий фінал, ми не розуміємо, яким чином це закінчиться. Але було вже стільки різних нагадувань президенту, що цей законопроєкт дуже ризикований, тому, найімовірніше, текст залишиться у стані непідписаного, як приблизно 40 законів, які за час каденції президента Зеленського лишаються непідписаними. Один із них ще з 2019 року, і нічого не сталося, держава не зупинилася. Тобто такий розвиток подій загалом можливий і практикується у нас».
Таке становище не обмежує Раду, і в майбутньому вона може розробляти й ухвалювати подібні законопроєкти, пояснює аналітикиня.
«Цей законопроєкт не виключає абсолютно ніяких подальших дій. Тобто він просто є як самостійний суб’єкт. Він має чекати на свою долю, а депутати в цей час роблять все, що їм заманеться, пишуть нові тексти, можуть навіть брати деякі норми з цього закону і розробляти на основі них нові проєкти. Це не заборонено. Тут немає ніякої проблеми, тому що цей текст лишається нечинним, він фактично не має жодного впливу на законодавство, і на депутатів зокрема».
Сфера містобудування потребує змін та реформ, і кроки у цьому напрямку робляться.
«На момент, коли 5655 тільки готувався, і після його прийняття, ніхто не заперечував, що у нас дійсно є проблеми у сфері містобудування — із забудовниками, дозволами, місцевими органами. В тому числі, ці проблеми є на законодавчому рівні, тому з тим, що питання потребує врегулювання, ніхто не сперечається. Але 5655 не прийняло суспільство, і була створена ініціативна група, яка пише альтернативу, але більш комплексну та об’ємну — Містобудівний кодекс. Це також буде як законопроєкт, але значно ширший, тому що це кодекс.
Він уніфікує низку законодавчих актів, а не є лише одним законом. Нещодавно ми спілкувались з головою робочої групи, яка розробляє цей законопроєкт, Ганною Бондар. Вона наполягає, що цей кодекс не є прямою альтернативою до 5655, тому що це інший текст, інший закон, і важливо розглядати його як самостійний законодавчий акт і працювати з ним без прив’язки до попередньої невдалої ініціативи», — розповідає Олійник.
Повністю розмову з Вікторією Олійник слухайте у доданому аудіофайлі