Як говорити про російсько-українську війну: Міносвіти видало посібник для вчителів

Міністерство освіти і науки розробило посібник для вчителів про те, як розповідати школярам про російсько-українську війну.

Він має сприяти формуванню громадянської позиції та навчити розрізняти факти й фейки, повідомили у МОН.

«Учителям посібник допоможе розповісти про перебіг російсько-української війни, пояснити школярам, чому виникають війни, розвивати навички медіаграмотності», — зазначили у міністерстві.

Посібник розділений на блоки, призначені для учнів початкової, середньої та старшої школи. Матеріали з нього можна використовувати для проведення виховної години, уроків громадянської та історичної, мовно-літературної освітніх галузей тощо.

Ключові факти й фейки про російсько-українську війну:

• історію війни та її причини;
• передумови повномасштабного вторгнення;
• хронологію подій;
• історію незалежності України;
• міжнародну підтримку нашої країни;
• трагедії українського народу.

Російські маніпуляції та історичні факти на противагу їм:

• знищення українського народу та його культури у часи Російської імперії та СРСР;
• спроби Росії русифікувати Україну після набуття нею незалежності;
• історію української державності на противагу «Україні, вигаданої Леніним»;
• злочини СРСР проти українців.

Загальне поняття війни:

• причини виникнення;
• політику України щодо мінімізації ризиків початку воєн.

Перемоги України в сучасній війні:

• битва за Київ;
• визволення півночі;
• контроль над Чорним морем;
• контрнаступ на Харківщині;
• звільнення Херсона;
• удари по Кримському мосту;
• відновлення електроенергетики після масованих ракетних атак.

Як про це варто розповідати?

МОН рекомендує використовувати метод «Походи у моїх черевиках». Це розмови про свій та чужий досвід під час війни.

«Нехай це будуть для початку історії більш «віддалених» персонажів війни чи територій. Важливо до історії знайти символічний об’єкт (іграшковий пес Патрон, модель літака «Мрія», копія керамічного півника з Бородянки тощо). Потім – запитання, що з цих історій є подібним до вашого досвіду. Зрештою – індивідуальні винятки та екстраординарний досвід», — йдеться у посібнику.

Також у МОН радять персоніфікувати війну, використовуючи історії військових, волонтерів та цивільних. Зокрема, на їхньому прикладі проаналізувати поняття «герой», «геройство», «героїчний вчинок», «героїзація» тощо.

Читайте також: Школи стали пріоритетними цілями для російських атак на Донеччині — кореспондент

У міністерстві зазначають, що обговорення творів мистецтва — це спосіб почати розмову про війну, важливий інструмент для виявлення та подолання травми.

Щоб учні могли подолати надмірне хвилювання, потрібно розповідати їм інформацію про власну безпеку, алгоритм дій у різних ситуаціях. Це можна зробити у формі бесіди, ігор або моделювання ситуації.

Крім того, у посібнику міститься методичка для виявлення фейків, а також наведені приклади текстів для учнів різного віку, на яких вони зможуть тренуватися розпізнавати неправдиву інформацію.

Читайте також: «Без ротації» — книга про тих, хто вже майже 10 років на війні