Акт злуки УНР та ЗУНР — це утвердження України в її сучасному вигляді — історик

Сьогодні, 22 січня, ми відзначаємо День Соборності України. У цей день у 1919 році було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що об’єднав наші землі. Ця подія та історичний період мають вагоме значення для сучасної української державності.

Про це в етері Громадського радіо розповів Іван Стичинський, історик, етнолог, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

«Сам Акт злуки говорить про те, що держава «сталася», а вже подальші події, окупація та інше, звісно, не позначились позитивно на державі. Але наша відновлена незалежність сьогоднішня теж свідчить про те, що держава тоді виникла.

Це було дійсно об’єднання України. До цього, на початку ХХ століття, Україна була поділена між кількома державами, зокрема Російською імперією та Австро-Угорщиною. Під час Першої світової війни вони розпались, і в обох частинах України почались державотворчі процеси, що розвивалися паралельно, поки не настав час, коли Україна змогла об’єднатись. А така ідея в колах нашої інтелігенції існувала дуже давно. Тому цього дуже чекали, і коли це відбулося, то стало таким «вінцем» визвольних змагань», — розповідає Стичинський.

Той період та, власне, Акт злуки є важливими для сучасного уявлення про Україну, її територію та єдність. Таке історичне тло відіграло вагому роль під час відновлення незалежності України у 1991-му.

«Якщо говорити про Акт злуки, про День Соборності, то це утвердження України в її сучасному вигляді. Це спростовує і радянський, і російський міф, що Україну об’єднав Сталін. А якщо говорити в цілому про українську революцію та визвольні змагання, то роль цього — отримання Україною незалежності. Це стало вагомим підґрунтям уже в 90-х роках, під час відновлення незалежності, це відбувалося не «з нуля». У нас була державність, крім того, окреслена в подібних до сучасних кордонах. Наше сьогоднішнє уявлення про Україну завдячує саме тим часам», — стверджує історик.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі