Ілюстративне фото
Існує близько 300 млрд доларів заморожених російських коштів, доля яких вирішується західними країнами. Через які економічні та політичні чинники Україна не може отримати ці кошти вже зараз, та на які потреби їх планується спрямувати?
Про це в етері Громадського радіо розповів Ігор Бураковський, професор, доктор економічних наук, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
«Коли йдеться про заморожені активи, ми стикаємося з двома проблемними аспектами. Перший — це кошти Російської Федерації, що не лежать просто так, а вкладені в цінні папери, депозити, тобто ці кошти використовуються. Їхня частина вже перебуває у вільному використанні, тому що закінчився термін тих же депозитів. Тому їхнє вилучення — це не велика проблема. Друге питання в тому, що ці кошти працюють в економіці країн, але їхнє вилучення не підірве наступного ж дня європейську економіку.
Сьогодні ситуація складна тим, що, як правило, кошти Центрального банку, урядові кошти та інші захищені різними міжнародними домовленостями, де існує положення про національний суверенітет, щоб не виникало спокуси якось на когось впливати у міжнародних стосунках. Тому для наших партнерів питання сьогодні не в економіці, а у політично-юридичному рішенні, щоб все було «чисто», щоб потім не виникало якихось ускладнень. Наші партнери намагаються прийняти певне рішення, тобто підписати міжнародну угоду, а потім її реалізувати через національне законодавство», — розповів Бураковський.
Західні партнери мають побоювання, що вилучення заморожених коштів може вплинути на стабільність євро та інші економічні ланцюжки, зауважив олова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
«Побоювання можна розглядати у двох аспектах. Перший: гроші з економіки вилучаються — економіці стає зле, але не думаю, що тут виникне велика проблема. Всі бояться, що такого роду вилучення коштів принесе непевність інвесторів. Люди, які раніше працювали з євро, або інші країни, які розміщували кошти в цій валюті, тепер будуть боятися це робити. А довіра — це ключовий чинник і передумова функціонування фінансового ринку. У цьому проблема».
Читайте також: Вже готуємо необхідні контури рішень про передачу заморожених активів РФ — Зеленський
Водночас Ігор Бураковський наголосив, що Україна має як нагальні, так і потенційні потреби. Тому партери схильні надавати сьогодні військову допомогу, залучаючи власні кошти, а заморожені російські активи зберегти для відбудови України після війни.
«Україна сьогодні потребує двох видів коштів. Перші — це кошти, що йдуть на розв’язання термінових питань. Ті 60 млрд, які зараз «застрягли» у США, це військова допомога, тобто це гроші, які потрібні вже сьогодні, щоб отримувати зброю, вести бойові дії та забезпечувати перемогу. Інший вид коштів — це ті, що йдуть у державний бюджет і допомагають підтримувати соціальне забезпечення, а також частково використовуються для потреб поточної відбудови. Тобто нам потрібні різні види коштів. Але коли йдеться про їхні обсяги, всі чудово розуміють, що відбудова України — це дуже коштовний процес. Є різні оцінки, що коливаються від 500 млрд доларів до 1 трлн і навіть більше. І тоді політики пропонують, щоб за це заплатила, зокрема, Росія. Вони не відмовляються допомагати Україні, але в межах тих фінансових і політичних можливостей, які вони на сьогодні мають», — наголосив Ігор Бураковський.
Нагадаємо, у Білому домі підтвердили переговори щодо конфіскації заморожених активів РФ.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі