Центробанк РФ/Ілюстративне фото
Близько 300 млрд доларів російських активів є замороженими та можуть бути у майбутньому використані для допомоги Україні. Агентство Reuters із посиланням на чотирьох осіб, знайомих з думкою уряду і Центрального банку Росії, повідомляє, що Москва вважає ці кошти майже втраченими, але налаштована оскаржити це в суді. Тож для використання цих фінансів в інтересах України необхідно буде ухвалити відповідні міжнародні рішення.
Про це в етері Громадського радіо розповів професор, доктор економічних наук, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
«Очевидно, є якесь майно та активи, що зберігаються на території РФ. Є іноземні компанії, які продовжують там працювати. Тому будуть певні дії з боку Росії, але які саме — сказати важко, тому що це вже буде така економічна війна. Також іноді бувають дії проти майна держав, яке перебуває на російській території, скажімо, консульські та посольські приміщення. Але це вже буде, фактично, оголошення війни міжнародній спільноті.
Я думаю, Росія піде в усі можливі й неможливі суди, міжнародні, національні, щоб оскаржити це рішення, як це сьогодні роблять певні російські олігархи. Держава цим поки не займалась, але от олігархи й чиновники, чиї активи заморожені на Заході, йдуть у Лондонський та інші суди, щоб розв’язувати питання виходу з-під санкцій. Тому я вважаю, що на нас чекає непростий час юридичних змагань за те, щоб ці кошти були конфісковані та юридично вивірено передані Україні, аби потім мінімізувати можливі негативні рішення судових інстанцій. Це демократія, вона працює через суд, і тут, на жаль чи на щастя, не може бути ухвалене рішення, коли видається указ, умовно, президента США, і ці всі гроші пішли Україні. У демократичних країнах так механізми не працюють», — пояснив Бураковський.
Читайте також: Чому Україна не може отримати $300 млрд заморожених російських коштів
Для того, щоб не дати Росії оскаржити свої права на заморожені активи, рішення мають прийматися міжнародною спільнотою та закріплюватися певними документами, що матимуть вплив на регіональне судочинство, наголосив доктор економічних наук:
«Якщо говорити дуже просто, то ця процедура складається з двох компонентів. По-перше, має бути прийнята певна міжнародна домовленість, яку підпишуть країни й скажуть, що діятимуть відповідно до таких активів, пов’язаних з війною, у такий-то спосіб. Тоді ми матимемо підґрунтя, міжнародно-правовий документ, який теж можна буде оскаржувати, але робити це буде дуже складно. По-друге, відповідно до цього документу, вносяться відповідні зміни у національне законодавство».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі