Медійність війни робить з людини глядача: військовий психолог пояснив, чому це небезпечно

Як вибратися з пастки емоційних гойдалок, яку створюють ворожа пропаганда та дезінформація? Чому важливо не зациклюватися на двох версіях події, а думати про різні варіанти? Як змінити «позицію глядача» на «позицію діяча»?

Про це розповів військовий психолог Андрій Заєць, звернення якого увімкнули в програмі «Сувора догана» на Громадському радіо.

Він наголосив, що у першу чергу слід пам’ятати, що вся інформація, яку під час війни поширює ворог, є брехнею, навіть якщо її цитують українські ЗМІ чи блогери.

«Маркуйте таку інформацію як нахабну брехню та не дозволяйте їй втрутитися у ваш день. Проте, якщо ви відчули, що це повідомлення збурило у вас негативні почуття, зіпсувало вам настрій, це значить, що ви отримали поранення у межах інформаційно-психологічної війни. Як будь-який поранений ви маєте надавати собі допомогу.

Перше, що ми робимо, це паузу, глибокий вдих і довгий повільний видих. Після цього включаємо раціональне мислення і розуміємо, що це інформаційно-пропагандистська машина ворога завада ураження, цілеспрямовано конкретно по вас. Ставимо собі запитання: що ворог хотів, щоб я відчував?» — розповів Заєць.

Він пояснив, що ворог хоче, щоб людина з різних варіантів обрала той, який потрібно йому. Він поляризує мислення, створюючи дві версії подій: або все так, як сказав ворог і від людини щось приховують, або «ні, цього не може біти, чекаємо офіційної інформації». Така поляризація створює для людини емоційні гойдалки, зазначає психолог.

Читайте також: Історія з російським Іл-76 вказала на відсутність емпатії в українських ЗМІ — Колесніков

На прикладі історії про падіння російського літака Іл-76 нібито з українськими полоненими на борту Андрій Заєць пояснив, як «зіскочити» цих емоційних гойдалок:

«Треба подумати про більшу кількість версій, які могли відбутися. Наприклад, літак могли збити Сили оборони України, а могли збити росіяни, або ж він міг впасти сам; це могло статися навмисне, могло статися випадково; на борту могли бути полонені, могли бути інші люди; там міг бути військовий вантаж, а може взагалі нікого не було, крім екіпажу.

Отже, версій насправді багато, а у вас немає ніякої інформації, крім тієї, яку дає вам смартфон. Нагадування про те, що версій може бути багато, врятує вас від емоційних гойдалок».

Психолог підкреслив, що доступність інформації, якою відрізняється російсько-українська війна, «робить з людини глядача, а саме люди у позиції глядача і є мішенню для ворожих ІПСО, адже глядач дуже переживає та хвилюється, стає вразливим». З цим можна боротися, змінивши позицію глядача на діяча — відкласти новини про події, які десь далеко, і зосередитися на подіях та обставинах, які вас оточують і стосуються безпосередньо.

Читайте також: Журналісти встановили прізвища членів екіпажу російського Іл-76: родичі підтверджують загибель

Вдень 24 січня у Бєлгородській області РФ впав військовий літак Іл-76, деякі джерела повідомили, що літак перевозив ракети для ЗРК С-300.

Після падіння російського Іл-76 низка російських ЗМІ поширили заяви голови комітету Держдуми Росії з оборони Андрія Картаполова про те, що в ньому нібито перебували десятки українських військовополонених, яких везли на обмін; український омбудсмен Дмитро Лубінець та Координаційний штаб повідомили, що з’ясовує ситуацію.

Через кілька годин після появи інформації про падіння Іл-76 Генштаб ЗСУ оприлюднив заяву, в якій натякнув, що цей літак був військовою ціллю і перевозив боєприпаси для російської армії. Головне управління розвідки МОУ констатувало, що запланований на 24 січня обмін не відбувся, водночас відомство зазначило, що не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту.

Президент Володимир Зеленський до з’ясування обставин падіння російського літака Іл-76 у Бєлгородській області скасував заплановані поїздки у регіони.