Збереження і розвиток наукового потенціалу можна віднести до питання нацбезпеки — Артемчук

7 лютого Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про мобілізацію. Він містить зміни щодо категорій осіб, які не можуть бути призвані, зокрема у сфері освіти й науки. Чому певні деталі законопроєкту викликали різку критику й мають бути доопрацьованими до другого читання?

Про це в етері Громадського радіо розповів Володимир Артемчук, заступник голови Ради молодих вчених України при НАН України, заступник директора з науково-організаційної роботи Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, доктор технічних наук.

«Згідно з законопроєктом про мобілізацію, що був ухвалений у першому читанні, передбачається, що призов на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягатимуть дві категорії з освітньої сфери. Це здобувачі професійної, професійно-технічної і фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються на денній або дуальній формі та здобувають рівень освіти, що є вищим, за раніше здобутий, відповідно до послідовності, визначеною законом України, крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних та юридичних осіб на умовах контракту, а також докторати та особи, зараховані на навчання на інтернатурі. Друга категорія — це наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти в наукових установах, організаціях, які мають науковий ступінь і так далі.

Таким чином, серед нових категорій, що пропонується додати, є педагогічні працівники фахової передвищої освіти. Але, разом з тим, пропонується вилучити аспірантів-контрактників, що є відверто дискримінаційною нормою, яку, сподіваюся, змінять правками під час другого читання. Принаймні, багато депутатів зараз такі правки зареєстрували, а відповідна петиція на сайті президента за кілька днів набрала необхідну кількість голосів. Тому сподіваємося, що депутати все ж розуміють, що науковці можуть робити значний внесок, зокрема у розвиток технологій для захисту нашої країни», — говорить Артемчук.

Україні важливо дбати про наукову сферу й прихід у неї нових молодих фахівців. Це впливає, зокрема, і на оборону нашої держави.

«Якщо подивитися звіт Академії наук та офіційні дані Держстату, то побачимо, що з 2011 року кількість молодих вчених в Україні постійно зменшується. Наприклад, в Академії наук вона зменшилась майже втричі. Щодо аспірантів, яких у нас, говорять, дуже багато, станом на перше січня 2023 року, за даними Держстату, їх кількість є навіть меншою, ніж була у 2009-2011 роках. А без притоку молоді наука в Україні приречена на вимирання. Як показують останні роки, то високотехнологічну сучасну зброю нам не хочуть ні давати, ні продавати, тому розвивати свої дослідження вкрай необхідно, оскільки будь-які сучасні інженерні рішення базуються на численних фундаментальних та прикладних дослідженнях. Таким чином, збереження і розвиток наукового потенціалу України можна віднести і до питання національної безпеки», — стверджує заступник голови Ради молодих вчених України при НАН України.

Існує думка, що велика кількість чоловіків після початку повномасштабного вторгнення повернулися до освіти, щоб ухилитися від мобілізації. Вона може відповідати дійсності лише частково.

«Я б це питання розділив на два пункти. Є люди, які здобувають певний освітній рівень повторно. Тут, очевидно, певне поле для зловживання є, і воно велике, хоча й оцінити його доволі складно. Законопроєкт пропонує якраз прибрати цю шпарину й залишити захист від мобілізації тільки для тих, хто здобуває рівень вищий за наявний. Якщо ж говорити про цифри, які нам люблять називати, що кількість аспірантів зросла втричі, чи ще щось, то офіційна статистика говорить, що такого немає і близько. Також можна подивитися на розподіл кількості чоловіків та жінок аспірантів, традиційно на одну аспірантку в нас припадає двоє аспірантів. Але така пропорція спостерігається і в категорії до 25 років, і в категорії після 60 років. Тому тут говорити про масове явище ухиляння підстав немає», — говорить Артемчук.