Ілюстративне фото
26 лютого в Парижі відбулася конференція за участі лідерів багатьох європейських країн, зокрема Франції, Німеччини та Польщі. Під час заходу обговорили подальшу військову допомогу Україні та об’єднавчі процеси в Європі.
Про це в етері Громадського радіо розповів Богдан Ференс експерт-міжнародник, кандидат політичних наук.
«Електоральні перегони в США — це перший фактор, який дійсно мотивує європейських лідерів держав-членів НАТО більш активно між собою комунікувати щодо того, що робити далі, які стратегії напрацьовувати в контексті підтримки України. Навколо цих питань відбувалися дискусії, як публічні, так і, я передбачаю, кулуарні, тому що роль провідних столиць держав-членів НАТО зростає на фоні того, що ми спостерігаємо безпосередньо в Сполучених Штатах Америки, а саме, що поки розтягується процес прийняття рішення щодо пакету фінансової та військової допомоги Україні. Друга причина і контекст — це два роки повномасштабного вторгнення. Є розуміння, що Путін продовжуватиме війну на виснаження. Тут внутрішня координація та роль європейських країн у контексті підтримки України стає ще важливішою, ніж це було на початку великої війни. Такі зустрічі та обговорення повинні мати результати у вигляді конкретних дій, і тут важливо, щоб вони швидко ухвалювались», — говорить Ференс.
Франція та її лідер Еммануель Макрон останнім часом зайняли доволі активну позицію стосовно підтримки нашої країни. 16 лютого було підписано двосторонню безпекову угоду між Україною та Францією.
«Я неодноразово казав, що Франція може більше, це перше. Вона є потужною країною зі своєю економікою та військово-промисловим комплексом. Друге питання — позитивна конкуренція щодо підтримки України, наприклад між Парижем і Берліном, завжди відбувається, але я не думаю, що це зараз справа конкуренції. Це той виклик, який європейські лідери відчувають дедалі більше. Він пов’язаний з президентськими виборами у США і тим, як їх результат відобразиться на трансатлантичній співпраці в рамках НАТО, а також війною на виснаження, яку веде Росія. Хочеться сподіватися, що за такої провідної ролі Парижа буде нова хвиля пришвидшеної військової допомоги від Франції й тих країн, які готові долучитися до такої секторальної коаліції», — каже експерт-міжнародник.
Макрон заявив, що на зустрічі було прийнято рішення про створення коаліції для постачання Україні ракет середньої та великої дальності.
«Тут є свій позитив та свої виклики, як цій коаліції координувати й швидко реалізовувати рішення у практичних діях, постачанні озброєння в тих необхідних об’ємах, які допоможуть нашим захисникам. Є країни, у яких в запасах більше озброєння того чи іншого типу. Є країни, які мають певні політичні побоювання чи ризики щодо постачання певного озброєння. Ми це проходили на різних етапах цієї війни і пам’ятаємо, що для такої більш злагодженої координаційної діяльності формат коаліції може мати місце. Але в цьому досить ускладненому механізмі важливо, щоб слова не розходились з конкретними діями. Якщо та чи інша країна бере на себе ініціативу, важливо, щоб для інших країн вона була прикладом того, як можна швидко постачати озброєння для України, і тим самим нарощувати об’єми виробництва і мотивувати інші країни долучатися до цієї роботи», — розповідає Ференс.