Ілюстративне фото
В Україні починається посівна. Аграрії вже два роки вимушені працювати в умовах повномасштабної війни, що створює для них численні перешкоди. Великі частини території перебувають під окупацією, на них ведуться бойові дії, або вони є замінованими. Додаткові труднощі в аграрному секторі створює блокада кордону з Польщею.
Про це в етері Громадського радіо розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
«Третій рік війни мало чим відрізняється, тому що труднощі залишаються вже сформованими: це відсутність обігових коштів, війна, прикордонні території, які блокуються сьогодні, посівна кампанія вздовж лінії фронту, заміновані території, деокуповані території. Все це накладається на роботу товаровиробників, але хтось готується, хтось уже активно працює в полі, наприклад, південь України. Якщо дивитися в цілому по карті, то південь вже частково засіює ярий горох, ярий ячмінь, а інші регіони підживлюють озимину. Тому товаровиробники сьогодні повністю готові до роботи. Єдина ситуація, що додатково обтяжує, крім фінансів, оскільки ми вже два роки працюємо у збиток, це процес мобілізації. Велика кількість фахівців, людей, дотичних до робіт у сільській місцевості, зараз мобілізовані, і ця нестача буде сильно позначатися на роботі», — розповідає Марчук.
Близько 30% території України є замінованою. Країна потребує додаткових фінансів, саперних груп та засобів для їхньої роботи, щоб підготувати якомога більшу частину цих земель для використання аграріями, наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:
«Об’єми замінованих та забруднених територій — надвеликі. Ми є, мабуть, зараз найбільш замінованою країною у світі: 174 тис. кілометрів квадратних, значна частина з яких є аграрними угіддями. Якщо брати саме деокуповану територію, то це близько 2 млн гектарів землі, які потребують обстеження, доступу для аналізу фахівців. У 2023 році з усіх запланованих земель було обстежено та передано для використання близько 200 тис. гектарів. Це невеликий об’єм, і ми це повинні розуміти. Правобережжя Херсонщини — це значно більші площі, а є Харківщина, Миколаївщина, нам є над чим працювати.
У цьому контексті й бізнесу, і державі не вистачає саперних груп, які б могли здійснювати посилене розмінування, і не вистачає професійних автомобілів. Одна саперна група за день може пройти значно менший відсоток площі, ніж це робить автомобіль, плюс — це безпека людей, які працюють безпосередньо з розмінуванням. Тут робиться ставка на міжнародні фонди та співпрацю, щоб залучати до державних фінансів кошти, які можна було б спрямовувати на розмінування. У цьому бюджеті передбачені додаткові фінансові інструменти: через систему Prozorro мають проводитись аукціони щодо розмінувань, тому сподіваємося, що буде більше фінансів. Це прискорило б роботу й дало можливість товаровиробникам працювати. Зараз на Херсонщині вони намагаються заходити в поле, хоча б частково його засівати, адже за їхніми плечима не лише сім’ї, але й працівники, територіальні громади», — говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Новою проблемою для аграрного сектору України стали протести польських фермерів. Зокрема, вони блокують пункти пропуску на кордоні й не пускають вантажівки з українською продукцією, що прямують до країн Європи, нагадав Денис Марчук:
«Блокада на сівозміну не впливає, як і на площі. Але впливає на прихід фінансів, що потрібні, аби бути забезпеченими для посіву культур. Блокада впливає на те, що ти не можеш вчасно виконати контракти, які ти укладав із партнерами в Європі. Наприклад, людина перемолола пшеницю, зробила борошно, має везти його в Німеччину, а кордон заблокований. Людина не отримала кошти — не купила вчасно паливо, і через це вже виникають проблеми».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі