Телескоп «Джеймс Вебб» зазирнув у найвіддаленішу галактику

Дві групи астрономів за допомогою космічного телескопа «Джеймс Вебб» космічного агентства NASA досліджували надзвичайно яскраву галактику GN-z11. Вона існувала, коли нашому Всесвіту віком 13,8 мільярда років було лише близько 430 мільйонів років.

Цю галактику спершу виявив космічний телескоп Hubble. Утім, згодом астрономи за допомогою «Джеймса Вебба» виявили в центрі цієї галактики надмасивну чорну діру, яка стрімко поглинає матерію. Це найвіддаленіша надмасивна чорна діра з відомих людству.

«Ми виявили надзвичайно щільний газ, який часто зустрічається поблизу надмасивних чорних дір. Це були перші чіткі ознаки того, що GN-z11 містить чорну діру, яка поглинає матерію», — пояснив головний дослідник Роберто Майоліно з Кавендіської лабораторії та Інституту космології Кембриджу.

Дослідники також виявили ознаки іонізованих хімічних елементів, які зазвичай спостерігаються поблизу акреційних дисків надмасивних чорних дір. Крім того, вони виявили дуже потужні поштовхи вітру, які викидає галактика. Поява таких високошвидкісних вітрів зазвичай повʼязана з інтенсивним зростанням надмасивних чорних дір.

У правому нижньому куті зображення можна побачити галактику GN-z11 і компактний об’єкт, кольори якого відповідають кольорам акреційного диска, що оточує чорну діру.
У правому нижньому куті зображення можна побачити галактику GN-z11 і компактний об’єкт, кольори якого відповідають кольорам акреційного диска, що оточує чорну діру.

Друга група вчених вивчала дані ближнього інфрачервоного спектрографа «Джеймса Вебба» і виявила згусток гелію в гало, що оточує GN-z11.

«Той факт, що ми не бачимо нічого іншого, окрім гелію, свідчить, що цей згусток має бути досить незайманим. Це те, що припускали теорії іта симуляції щодо особливо масивних галактик із цих епох, — що в гало повинні залишитися кишені незайманого газу, які можуть зруйнуватися та сформувати зоряні скупчення Населення III», — сказав Майоліно.

Пошук ніколи раніше не бачених зірок Населення III — гіпотетичної популяції надзвичайно масивних, яскравих і гарячих зірок, що виникли на самому початку існування Всесвіту — одна з найважливіших цілей сучасної астрофізики. Їхня очікувана ознака — наявність іонізованого гелію і відсутність хімічних елементів, важчих за гелій.