Фото ілюстративне
Адвокат, який співпрацює з громадською організацією «Пошук.Полон», відвідав цивільного заручника росіян Кирила Розумєя у СІЗО. Він побачив на хлопцеві сліди від тортур.
Про це у програмі Звільніть наших рідних в етері Громадського радіо розповіла сестра Кирила Дарія Сахно.
Окупанти затримали Кирила, коли той їхав велосипедом до бабусі у Таврійськ на Херсонщині.
«Вони не приходили, його забрали у той момент, коли він їхав на велосипеді. Населені пункти Каховка і місто Таврійськ знаходяться на відстані 3-4 км один від одного. У Каховці живе одна бабуся, а в Таврійську інша, мій брат на той момент він жив у бабусі в місті Каховка, він був студентом і онлайн навчався в коледжі. Також приглядав за бабусею, бо в неї рак, стадія вже не дуже добра і раз на тиждень їздив у Таврійськ, щоб провідати іншу бабусю і привезти все необхідне для неї. Саме в такий день, він їхав і по дорозі зник. Ми цього не знали, бо не було мобільного зв’язку з бабусею у Таврійську. На ранок бабуся подзвонила і запитала де Кирило, чому він до нас не приїхав, а інша відповіла, що вчора виїхав до неї. Тут ми зрозуміли що ще вчора Кирило зник», — каже сестра.
Вона побачила повідомлення у місцевих групах, що хтось бачив, як хлопця на велосипеді наздоганяли на машині, потім його закинули десь і відвезли в сторону Нової Каховки.
Із рідними також зв’язалися дівчина Кирила і його найкращий друг. Дівчина розповіла, що у той день, коли зник Кирило, до неї навідались російські військові у формі зі зброєю і влаштували їй допит. Усе стосувалось зниклого хлопця, найкращого друга забрали на підвал. Його допитували жорстко, намагались щось знайти.
«У селі де живуть мої батьки, головою сільради став один із колаборантів, мій Кирило якось висловився про цю людину не дуже гарно у соцмережах і до цієї людини потрапив цей запис. Ця людина приїжджала до моїх батьків і погрожувала», — каже Дарія.
Рідні поетапно знаходили інформацію про Кирила, але не можуть її досі перевірити, бо досі не мали прямого контакту із хлопцем.
«Як тільки його забрали, я знаю точно, що він перебував у підвалі поліції Нової Каховки на той час у нас були деякі знайомі, які виявились колаборантами, але вони з нами йшли на контакт і дали деякі відповіді і підтвердили, що він знаходиться там, але після підриву Каховської ГЕС, поліція Нової Каховки знаходиться у низинах, після підриву затопило цю будівлю. Ми не знали, чи вивезуть усіх полонених з цього підвалу. Мене запевнили, що всіх вивезли, але куди вже не було відомо. Із 6 червня до кінця вересня я не знала де він. Ми намагались шукати його у найближчих населених пунктах, як тільки дізнавались про те, що існують такі місця утримання», — каже сестра цивільного заручника.
За її словами, 7 лютого російський «державний адвокат» зателефонувала батькові та представилась, що вона «адвокат» Кирила і що його затримали і хочуть судити за статтею шпигунство. Зараз іде слідство, де саме він вони не сказали. Через тиждень телефонував сам слідчий і повідомив, що Кирило знаходиться у Ростові у СІЗО №1.
Російська «адвокатка» не сказала про місце утримання, вона не надіслала ніякі документи не розповіла про жодні шляхи комунікації, «все ми самі знайшли і навіть після того, як вона вислала фото, ми попросили у неї якийсь офіційний документ про те, що він під слідством, вона просто перестала виходити на зв’язок».
«Вона сказала, що «є його зізнання», але яким чином воно було отримане, не сказала. Тому нічого тут позитивного ми чекати не можемо. Після того, як я зрозуміла, де він, то звернулась до громадської організації «Пошук. Полон». Вони зреагували моментально, знайшли брату адвоката, який співпрацює із їхньою громадською організацією, і адвокат сходив до Кирила. Було видно сліди від тортур і що психологічно людина зломлена.
У нього жодного вогника у очах не залишилось. Видно, що вони психологічно його пом’яли і фізично теж.
Брат передав, щоб ми до нього не їхали, що він розуміє, яка зараз ситуація і мама з татом залишались у безпеці і не їхали до Ростова, щоб побачитись. Сказав, що я вже пекло пережив, те, що зі мною було у Таганрозі, зараз вже і нормально почуваюсь. Сказав, що з ним у камері 13 людей на 10 ліжок. Усі в камері — полонені українці, він вже знайшов друзів, його там люблять, бо він найменший, сказав, що його там навчають мудрості дорослої, але більше меседж його був про нас, а не про нього», — каже Дарія Сахно.