16 квітня Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно підтримала резолюцію щодо відновлення України. За неї проголосували 134 учасники засідання. Резолюція закликає використати заморожені російські активи для відбудови України.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Євгенія Кравчук, заступниця фракції «Слуга народу», членкиня української делегації в ПА ОБСЄ.
«З другого квітня запрацював Міжнародний реєстр збитків. Цей інструмент був створений під егідою Ради Європи, міжнародну угоду підписали понад 50 країн, зокрема, США, Японія та Канада, всі країни G7. Почався прийом заявок, подаються каталоги зруйнованого або пошкодженого житла. Але це тільки перший крок, і резолюція пояснює наступні дії. Має бути сформований спеціальний компенсаційний механізм, що складатиметься з комісії, яка вирішуватиме, кому і скільки виплачувати, й міжнародного трастового фонду, в який резолюція і пропонує передати заморожені активи. Не лише центрального російського банку, але й підсанкційних осіб. Важливим є висновок юридичного комітету, який зазначає, що це абсолютно легально, адже Росія дуже серйозно порушує міжнародне право», — розповідає Кравчук.
Парламентська асамблея Ради Європи не володіє російськими активами, відповідно — не може ними розпоряджатися. Вона надає рекомендації, а саме рішення мають приймати на рівні урядів країн, пояснює членкиня української делегації.
«Але саме з резолюції Ради Європи почався реєстр збитків, що був реалізований. Тому це довгий, але зрозумілий процес. Поки що мова йде про кілька мільярдів оподаткування, тобто відсотків з цієї суми. Цього року до великої суми ми не доберемося, і було б добре, щоб це сталося у подальші роки. А от податки з відсотків нам уже пообіцяли, всі з цим погодились, і триває дискусія, віддати її на покриття дефіциту бюджету або використати для закупівлі зброї», — говорить Кравчук.
За її словами, у Міжнародний реєстр збитків поки подаються заявки щодо зруйнованого житла, оскільки їх найпростіше організувати. У майбутньому реєстр буде значно розширений, заявки зможуть подавати громадяни, держава, бізнеси.
«Міжнародні експерти оцінюють, що загалом таких заявок з понад 40 категорій буде від шести до восьми мільйонів. Зрозуміло, що ці заявки формуватимуться роками. Потім міжнародною угодою можна сформувати фонд і комісію, що буде вирішувати, які суми потрібно виплачувати», — пояснює членкиня української делегації і ПА ОБСЄ.
Сьогодні ПАРЄ розглядатиме нову резолюцію, що стосується Росії. Зокрема, Естонія пропонує визнати росіські НПЗ легітимними цілями для ЗСУ. Також резолюція містить правки щодо невизнання президентських виборів у РФ та щодо Російської православної церкви.